(не) ідеальний чоловік - Катерина Орєхова

Я чекав на дзвінок слідчого, але Алієв так і не зателефонував. Мене з'їдала цікавість, дуже хотілось дізнатись, що розповість Вероніка. Невже й справді причетна до пограбування?

Намагаючись перестати думати про злочин, я поринув у роботу. Незабаром на мене чекало відрядження в Бостон. Дуже хотілося взяти з собою крихітку і провести тиждень лише вдвох. Тримати себе і свої бажання з кожним днем ставало все важче. Іноді здавалося, що Катя знущається та перевіряє мою витримку на міцність. Її спідниці з кожною зустріччю ставали все коротшими, а якщо дівчина одягала штани, то вони так обтягували її попку, що викликали ще більше непотрібних думок.

Сьогодні крихітка зібралася на вечірку до своїх одногрупників. Мені дуже не хотілося її туди пускати, але не мав права забороняти їй. Я чудово знаю, що такі студентські пиятики не для неї. У моєму житті було надто багато таких гулянок. Але розумів, що це теж важливий студентський досвід, тому міг тільки постаратися ненав'язливо убезпечити та проконтролювати. Катя дала мені адресу дачі і я збирався чекати її на в'їзді в селище, тільки вважав за краще їй про це не говорити. А то ще прийме мене за божевільного маніяка.

Мені хотілося не відпускати її від себе, проводити з нею весь час. Просто бачити її, спостерігати як вона працює чи готується до пар. А ще краще відволікати її, притягуючи до себе на коліна чи укладаючи на стіл. Здається, викладацький стіл у лекційній аудиторії вже став моїм улюбленим. У мене повністю відключився мозок, щойно вдавалося Катю на нього посадити.

Відчувши, що мої думки знову втікають кудись у штани, я повернувся до роботи. Треба було вичитати контракти та повернути їх Дмитру.

Телефонний дзвінок змусив мене здригнутися і здивовано підняти брови — на годиннику був початок третього.

— Ти не офігел? — побачивши номер Діми на екрані, я навіть не спробував стримати обурення.

— Вітаю! — привітався зі мною чоловічий голос, але це був явно не Дімко. На тлі тихо грала музика, ненав'язливий джаз. Ніколи не думав, що Дімка такий естет.

— Хто це?

— Мене звуть Кирило, я працюю в барі "Журавлина" і ваш друг заснув на барній стійці, — жваво розповів хлопець. — Ми працюємо до другої, і мені потрібно закрити заклад. Ви не могли б приїхати та забрати його. Він кликав якусь Алісу, але я не знайшов такого контакту в його телефоні, а ваш номер був останнім, кому він дзвонив.

— Чорт! — вилаявся я. Щось явно сталося, бо Дімка ніколи не напивався, він завжди відчував коли варто зупиниться. — Так, я зараз приїду за ним. Підкажіть адресу!

Швидко натягуючи на себе куртку, я намагався зрозуміти, що сталося з Дімкою. Домчав до бару за п'ятнадцять хвилин, добре що нічне місто було порожнім і мені трапилося всього кілька машин по дорозі.

Дімка лежав на барній стійці, міцно стискаючи порожній келих з-під віскі.

— Скільки він випив?

— Забагато, — знизав плечима бармен, ім'я якого я вже забув. — Дякую, що так швидко приїхали. Він встиг розплатитися тільки за частину, ще треба покрити ось це.

Коли хлопець показав мені рахунок, я злегка присвиснув від суми та кількості випитого Димкою алкоголю. Прикладаю телефон до термінала та трясу друга за плече, намагаючись розбудити. Він намагається мене відштовхнути, але не здаюся і за кілька хвилин чую сонне бурмотіння:

— Алісо ...

Здається, Дімко серйозно влип. Ця думка мене розвеселила, я посміхнувся і стягнув його зі стільця, допомагаючи зайняти вертикальне становище.

— Давай, друже, вмикай мозок і переставай називати мене Алісою, — я закинув на себе більшу частину його ваги, він ледве перебирав ногами, відмовляючись просуватися до виходу.

— Ромо, це ти? — Дімка трохи прийшов до тями, коли ми вийшли на вулицю. Холодний вітер пробирав до кісток. — Куди ти мене тягнеш?

— Мовчи вже, п'яниця, — я не зміг утриматись і трохи підколов друга. — Зараз доїдемо і я тебе ще в холодний душ засуну.

Не з першої спроби, але мені таки вдалося запхати мляве тіло друга в машину. Сів за кермо і попрямував до свого будинку, залишати Діму в такому стані одного не варто було.

— Лисеня, навіщо ти так? Я ж все для тебе.

Почув я тихі бурмотіння Діми, який знову поринув у п'яний сон. До своєї квартири мені довелося практично нести друга, якого вдруге навіть морозне повітря не змогло підбадьорити.

Скинувши свою ношу на диван у вітальню, я махнув на нього рукою. Вранці розбиратимуся що сталося між ним та Алісою.

***

Поспати мені вдалося лише дві години, а потім у мій чудовий сон, де Катя пристрасно притискалася до мене, увірвався страшенно неприємний сигнал будильника. З ліжка я буквально скотився і відразу почав робити берпі.

Раніше я завжди займався спортом увечері, а іноді навіть вночі, залежно від вільного часу. Катя надихнула мене почати робити зарядку вранці. Моя дівчина прокидалася рано і займалася йогою, стверджуючи, що саме спорт допомагає їй бути бадьорою і задоволеною вранці. Не знаю як щодо задоволеного, але після п'ятдесяти віджимань та прокачування преса, спати мені справді не хотілося.

Прямуючи до ванни, я спробував розбудити Дімку. Але він просто відвернувся від мене та накрив голову подушкою. Мені дуже хотілося дізнатися, що сталося у нього з Алісою.