Українська література » » Конґо. Реквієм - Жан-Крістоф Гранже

Конґо. Реквієм - Жан-Крістоф Гранже

---
Читаємо онлайн Конґо. Реквієм - Жан-Крістоф Гранже
зела, що саме себе живило.

Шампено… Він бурмотів цю назву, не пригадуючи конкретних деталей. Тепер це слово з трьох складів нагадувало застиглу магму, перемішану й скам’янілу масу звірств, з якими він мусив сяк-так упоратися за час свого життя. Один із його хлопців зумів зрушити цю брилу, побачити почвар, які метушаться під нею, — ось що його непокоїло. Невже доведеться вбити і його? Невже дійшов крайньої межі? Завжди нищив усе, здатне пробудити минуле. Тепер до цього взявся ще й син і поклав край титанічним і водночас жалюгідним зусиллям батька в його намаганні перекреслити власне походження.

Піроґа й далі спускалася річкою. Морван провів ніч із цим двигуном під сідницями й відчував, як вібрують уже навіть труси.

У кишені задзвонив «Іридіум». Ерван? Лоїк.

— Ти в літаку? — відразу ж запитав Морван, зосереджуючись на флорентійських проблемах.

— Ні.

— Я ж тобі казав, що…

— У мене є новини.

Від молодшого Морван теж нічого доброго не очікував. Якщо Ерван копав надто глибоко, то Лоїк пробивався не в тому напрямку.

— Другий чувак, — який був на останній зустрічі Джованні, — знову почав малий, — це спільник Балаґіно.

Морвану знадобилося кілька секунд, щоб знову уявити собі ту неймовірну сцену: торговець брухтом на таємній нараді в підліску з мафіозі та кількома здорованями веде бесіди про контрабанду зброї в Конґо. Усе заради цього…

— Ну і..? — буркнув він.

Лоїк заходився щось плутано пояснювати: в його історії фігурував якийсь метрдотель, безкоштовно надана готелем автівка через…

— Коротше.

— Рано вранці в понеділок, 12 листопада, готель «Villa San Marco» надав клієнтові «Фіат Мареа». Ми перевірили: це ті самі номери, які помітив метрдотель у підліску.

Зрештою, Морвану було глибоко начхати на цю історію з постачанням зброї. Ті самі мерзотники, та сама сміховинна гонитва за бабками…

— Кому? — все ж таки запитав він.

— Такому собі Данні Понтуазо. Досить дивно, що він дав адресу в Нью-Йорку, хоча, за словами консьєржа, говорив англійською із сильним французьким чи якимсь подібним акцентом.

Зненацька Морван перестав чути двигун чи помічати сяйливу луску бриж на поверхні води. Його ніби засліпила чорна блискавка.

— Ти зараз кажеш мені, що Понтуазо замішаний у постачанні зброї до Катанґи?

— Ти його знаєш?

Зрештою, нічого дивного: канадець мав найвигідніше становище, аби озброювати воєнних ватажків у Північній Катанзі. Він сидів тут, на місці, був озброєний до зубів, тож вочевидь поцупив кілька партій. У цьому африканському лайні не складно…

— Хто це? — загорлав Лоїк у слухавку.

Через перешкоди та гудіння двигуна Ґреґуар більше не чув його — або не хотів більше будь-що сприймати. Балаґіно, Понтуазо… Як іронічно зауважив би Монтефіорі: «Із такими друзями і ворогів не треба»…

— Піддай газу! — наказав він керманичу.

Ерван покликав на допомогу останню людину на планеті, готову йому допомогти. Або Понтуазо залишить його здихати від бомбами, або особисто полетить на це завдання. Зрештою, Ерван саме вів розслідування в центрі його бізнесу й допитував його основних клієнтів: Духа Мертвих і Мефісто.

Якщо врахувати всі «за» і «проти», офіцер МООНДРК обере найнадійніший варіант. І мови нема про те, щоб ризикнути через цього французика, який скрізь пхає свого носа. Понтуазо прилетить гелікоптером прибере того, хто може підвести його під трибунал. І який же Ерван дурень, що зв’язався з ним своїм «Іридіумом», передав власну локацію…

Поки Лоїк нервово кричав у слухавку, Морван, розлючений на себе за те, що не подумав про це раніше, поквапливо відтворював ланцюжок подій. Убивцею з циркулярною пилкою був Понтуазо. Певне, уклав угоду з Нсеко, директором «Coltano» (той постійно встрягав як не в один шахер-махер, то в інший). Усе обернулося невдало, і квебекець прибрав його так, щоб усі повірили в порахунки між чорними. Суперечка дійшла до самого Монтефіорі, Понтуазо продовжив свою серію, і цього разу заручився підтримкою Балаґіно himself.[90] Мабуть, якщо розгорнути ланцюжок ще далі, Мумбанза, наступник Нсеко, також під загрозою, як і його помічник-тутсі, Бісінґ’є. Ґреґуар вочевидь живий лише завдяки недостатній проникливості. Поки він сидів ніби страус, застромивши голову в свої шахти, його життя було в безпеці…

— Тепер я думаю відшукати цього типа і…

— Лоїку, бігцем паняй до літака та повертайся до Парижа.

— Ти замахав мене своїми наказами. Я виріс із того віку, коли мене необхідно контролювати.

— Ти й не уявляєш, на яку територію зайшов.

— Хто такий Данні Понтуазо?

Морван зітхнув:

— Керівник штаб-квартири МООНДРК, відповідальний за мир у Верхній Катанзі. Можна сказати, має смак до парадоксів.

— Це він продає зброю?

— Забий. Бери своїх дітей і дружину…

— Колишню дружину.

— Валіть звідтіль і не повертайтеся. Якщо Балаґіно дізнається, що ти під нього копаєш, втрапиш у халепу. У серйозну халепу.

Звук мотора зірвався на суцільний вереск. Не ідеальне звукове тло для батьківських повчань, проте Лоїк мусив збагнути все в загальних рисах. Як доказ прозвучала його відповідь, абсолютно не в тему:

— Твоя проблема, тату, в тому, що ти помилився епохою. Часи «Хрещеного батька» минули. Є закони, фліки, державні структури. До того ж, Монтефіорі недоторканні.

— Спитай у Джованні, що він про це думає.

— Я збираюся…

— Повертайся в Париж і дивися, щоб твоя родина була в безпеці. Якщо хочеш погратися в борця за справедливість і ворога мафії, виходь на арену сам.

Аргумент, здавалося, влучив у яблучко, але голос Лоїка загубився в перешкодах. Залишалося тільки молитися, щоб малий згріб дітей в оберемок та мерщій сідав на свій літак.

Морван відімкнувся й гаркнув до керманича:

— Я сказав тобі піддати газу!

Ерван: немає зв’язку. Ще одна спроба: нічого. Бісове лайно… З таким темпом він допливе до Лонтано майже за сорок

Відгуки про книгу Конґо. Реквієм - Жан-Крістоф Гранже (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: