Адвокат негідників - Джон Гришем

— Це ваше перше обвинувачення у вбивстві, правильно?

— Чекайте, супермен. Мені ще не висувають обвинувачення.

— Гаразд, припустимо, вас звинувачують у вбивстві — я так розумію, ви хочете, щоб я представляв вас у суді.

— Ну треба ж, а чого б іще я вас викликав, пане Руд? Не впевнений, що адвокат мені потрібен вже зараз, але щось мені підказує, що до цього йдеться.

— Зрозуміло. Ви працюєте?

— То тут, то там. Скільки ви берете за справу щодо вбивства?

— Залежно від того, скільки можуть заплатити. За цю справу мені для початку треба буде десять тисяч, і це лише за етап до пред’явлення обвинувачення. Що ж до судового розгляду, йтиметься про серйозну суму. Якщо не домовимось, звертайтеся деінде.

— Деінде — це куди?

— Офіс громадського захисту. Вони займаються майже усіма вбивствами.

— Цифри. Але дечого ви не врахували, пане Руд, а саме — публічності. Не так багато є справ, таких важливих, як ця. Красива дівчина, впливова сім’я, і ще ота деталь із дитиною. Якщо вона народила, то де дитина, правильно? Преса просто шаленітиме. Тож ви маєте врахувати появу в усіх новинах вже від сьогодні. Я бачив вас по телевізору. Я знаю, як сильно ви любите змагатися і красуватися перед камерами. Ця справа стане золотим дном для адвоката мого захисту. Невже не згодні, пане Руд?

Він стукає нігтями по голові, та я не можу визнати його правоту.

— Я не працюю задарма, пане Сванджер, незалежно від публічності. У мене надто багато інших клієнтів.

— Аякже. Такий відомий адвокат. Я ж не викликав якогось новачка, щоб врятувати шкуру. Вони говорять про смертну кару, чувак, і вони саме це мають на увазі. Гроші я дістану, так чи інак. Питання в одному — чи візьметеся ви за мою справу?

Зазвичай на цей час у першій зустрічі підозрюваний вже відкидає обвинувачення. Я подумки відзначаю, що Сванджер цього не робить, він взагалі не переходить до теми своєї вини чи невинуватості. На нього, фактично, чекає обвинувачення з наступним тривалим процесом.

— Так, — кажу я, — я представлятиму вас, за умови, що ми узгодимо питання оплати і що вам таки висунуть обвинувачення. Думаю, до цього ще далеко. А поки що жодного слова не говоріть копам, жодному копу. Зрозуміло?

— Ясно, чувак. Ви можете зробити так, щоб мене не діставали?

— Я погляну, що можна зробити.

Ми ще раз тиснемо руки, і я виходжу. Детектив Ріардон не зрушив з місця. Він дивився нашу невеличку зустріч і, певно, ще й слухав її, хоч це було б незаконно. Поруч із ним, вдягнутий у цивільне, стоїть Рой Кемп, батько зниклої дівчини. Він дивиться на мене неприховано вороже, так, ніби кілька хвилин, проведені щойно з їхнім першим непідтвердженим підозрюваним, чітко доводять мою причетність до зникнення його дочки.

Я співчуваю цьому чоловікові і його родині, але цієї миті він хотів би послати кулю мені в потилицю.

Під будівлею зібралося ще більше репортерів. Помітивши мене, вони починають підстрибувати і штовхатися. Протискаюся повз них зі словами: «Без коментарів, без коментарів, без коментарів» під зливою ідіотських запитань.

— Пане Руд, це ваш клієнт викрав Джиліану Кемп? — кричить один.

Хочу зупинитися, підійти до цього клоуна і поцікавитись, чи здатен він видати ще тупіше питання. Натомість проштовхуюсь повз них і застрибую у фургон, до Напарника.

О шостій телеведучий заявляє, що поліція має підозрюваного у справі Кемп. Показують фото оточеного репортерами Арча Сванджера, коли він намагається вийти з центрального управління невдовзі після мене. За свідченнями джерел — звісно, неназваних, але це, поза сумнівом, джерела всередині будівлі — поліція його допитала. Скоро його заарештують та звинуватять у викраденні людини і вбивстві. Його винуватість підтверджує те, що він найняв адвокатом Себастьяна Руда! Показують мій сердитий позирк на камери.

Нарешті Сіті може зітхнути з полегшенням. Поліція знайшла вбивцю. Щоб послабити неймовірний тиск, який на них чиниться, щоб почати процес впливу на громадську думку, щоб забезпечити презумпцію винуватості, вони, як завжди, маніпулюють пресою. Чутка звідси, чутка звідти, камери затримуються на обличчі, побачити яке вже ніхто й не сподівався. «Журналісти» роблять свою справу, і Арч Сванджер вже практично засуджений.

Для чого морочитися зі слуханнями?

Якщо копи не можуть висунути обвинувачення, обґрунтоване доказами, вони скористаються медіа, аби висунути звинувачення, обґрунтоване підозрою.