Грішна - Тесс Геррітсен

звітів і розшифрувань, які треба було переглянути, не погіршив її настрою. Мора сіла за стіл і занурилася в роботу: перекусюючи цукерками, пропустила обід, сподіваючись о третій звільнитися й рушити одразу ж у супермаркет на П’ятій авеню.

На візит Гебріела Діна вона не розраховувала. Він прийшов о пів на третю, і Мора геть не здогадувалася, наскільки це змінить її плани. Він був незворушний, як завжди, і її знову вразило те, як між темпераментною Ріццолі та цим холодним загадковим чоловіком могло щось бути.

— Я по обіді лечу назад до Вашингтона, — сказав він, опускаючи на підлогу свій кейс. — Хотів до від’їзду почути вашу думку стосовно однієї теми.

— Авжеж.

— Можна спочатку подивитися на тіло невідомої?

— У звіті про аутопсію є все.

— Я все одно волів би побачити її на власні очі.

Мора підвелася.

— Мушу вас попередити, видовище неприємне.

Холод лише вповільнює процес розкладання, не зупиняє його. Розстібаючи мішок із тілом, Мора підготувалася до запахів. Вона вже попередила Діна про вигляд тіла, тож він навіть не здригнувся, коли білий пластик розійшовся, відкриваючи м’язи там, де мало би бути обличчя.

— Його повністю зрізали, — сказала Мора. — Надрізали шкіру по лінії росту волосся, здерли донизу й відрізали під підборіддям. Наче зірвали маску.

— Нападник забрав шкіру?

— Не тільки її.

Вона розстібнула мішок до кінця, і звідти долинув сморід, що змусив пошкодувати про відсутність маски й окулярів. Але Дін просив про поверховий огляд, тож вони мали лише рукавички.

— Кисті, — завважив агент.

— Обидві ампутовані, так само як і ступні. Ми спочатку думали, що маємо справу з колекціонером, який розглядає частини тіл як трофеї. Іншим варіантом було те, що вбивця намагався приховати особистість жертви. Ані обличчя, ані відбитків пальців. Він мусив мати для цього практичні причини.

— Ступні тут ні до чого.

— Так, вони не вписуються. Тому я й зрозуміла, що має бути інша причина для ампутації — приховати не її особистість, а діагноз, проказу.

— Ці вузли були по всій шкірі? Це все — від хвороби Гансена?

— Такі пошкодження шкіри називаються вузлувата еритема. Це реакція на лікування — вона, ймовірно, пила антибіотики від прокази. Тому на біопсії шкіри не видно активних бактерій.

— Отже, висип спричиняє не сама хвороба?

— Ні, це побічний ефект нещодавньої терапії антибіотиками. Судячи з рентгенівських знімків, вона була давно хвора, перш ніж почала лікуватися, — може, кілька років. — Мора подивилася на Діна. — Ви побачили достатньо?

Він кивнув.

— Тепер я хочу вам дещо показати.

Нагорі, в її кабінеті, агент відкрив свою валізку й дістав папку.

— Після нашої вчорашньої зустрічі я зателефонував до Інтерполу і зробив запит на інформацію щодо різанини в Барі. Ось що мені надіслали факсом з особливого відділу Центрального бюро розслідувань Індії. На додачу до цього були ще цифрові знімки, які я отримав електронною поштою.

Мора розгорнула теку, побачила верхню сторінку.

— Це поліційний звіт.

— Від поліції штату Андхра-Прадеш, на території якого лежить селище Бара.

— Який статус розслідування?

— Воно триває. Справу порушили рік тому, і прогресу практично не було. Сумніваюся, що її колись розкриють. Не впевнений навіть у тому, чи високий вона має пріоритет.

— Майже сотню людей жорстоко вбили, агенте Дін.

— Так, але треба зважати на контекст цієї події.

— Землетрус — це подія. Ураган — подія. Якщо вирізано ціле селище людей, це не подія, а злочин проти людяності.

— Подивіться, що взагалі коїться в Південній Азії. У Кашмірі — масові вбивства індусів і мусульман рівною мірою. В Індії — вбивства тамілів і сікхів. Усі ці кастові вбивства. Бомбардування партизанських угруповань маоїстів-леніністів…

— Матінка Мері Климент вважає, що це була релігійна різанина. Напад на християн.

— Такі напади трапляються. Однак клініка, в якій працювала сестра Урсула, була фінансована нерелігійною доброчинною організацією. Інші дві медсестри, ті, що загинули, не були пов’язані з жодною церквою. Саме тому поліція в Андхра-Прадеш сумнівається стосовно того, що це — напад на ґрунті релігії. Політичний — можливо. Чи на ґрунті ненависті, бо жертви були прокаженими. Жителів селища зневажали. — Дін показав на теку, яку вона тримала в руках. — Хотів показати вам звіти про розтини й знімки з місця злочину.

Мора перегорнула сторінку й витріщилася на світлину. Ошелешена, вона не могла говорити, не могла відвернутися від того жаху.

То був справжній Армагеддон.

На горах дерева, що жевріло, й попелу лежали обпечені трупи. Від жару згинальні м’язи скоротилися, тож тіла завмерли, скручені в боксерських позах. Поміж людськими рештками лежали мертві кози, їхні шкури почорніли.

— Вони вбили всіх, — мовив Дін. — Людей, тварин. Навіть курей вирізали та спалили.

Мора змусила себе перейти до наступного знімка.

Побачила ще тіла, ще більше з’їдені вогнем, перетворені на купки обвуглених кісток.

— Напад стався вночі, — сказав Дін. — Трупи знайшли вже вранці. Працівники сусіднього заводу прийшли на денну зміну й помітили дим у долині. Коли вони прийшли туди, знайшли все це. Загинуло дев’яносто семеро людей, з них чимало жінок і дітей, дві медсестри з клініки — обидві американки.

— З тієї ж клініки, де працювала Урсула.

Агент кивнув.

— Є ще одна цікава деталь, — сказав він.

Мора підвела до нього очі, напружилася від змін, що вчувалися в його голосі.

— Так?

— Той завод біля селища.

— А що з ним?

— Він належав «Октагон Кемікалз».

Мора уважно подивилася на нього.

— «Октагон»? Тій компанії, в якій працював Говард Редфілд?

Дін кивнув.

— Її діяльність розслідує Комісія з цінних паперів і бірж. Цих трьох жертв об’єднує стільки ліній, що все це починає скидатися на велетенське павутиння. Ми знаємо, що Говард Редфілд був віце-президентом «Октагону» з закордонних операцій, «Октагон» мав завод поблизу селища Бара. Ми знаємо, що сестра Урсула працювала в селищі Бара. Ми знаємо, що невідома страждала на хворобу Гансена, тож могла так само жити в селищі Бара.

— Усе зводиться до цього селища, — сказала Мора.

— До цієї різанини.

Вона глянула на знімки.

— На що ви сподіваєтеся, що я маю знайти в цих звітах про розтини?

— Скажіть мені, чи індійські патологоанатоми нічого не пропустили. Нічого такого, що могло би пролити світло на напад.

Мора подивилася на обгорілі тіла, похитала головою.

— Буде складно. Спалення надто мало залишає по собі. Там, де йдеться про вогонь, іноді неможливо встановити причину смерті, якщо немає інших доказів. Наприклад, куль чи тріщин.

— Згідно з цими звітами, там немало розтрощених черепів. Експерти дійшли висновку, що жертв було оглушено вві сні. Тоді тіла повитягали з хатин і склали кількома купами для спалення.

Мора перегорнула до