Моя неймовірна спокуса - Аріана Мел
— Тобто? — чого я впевнена, що наступні її слова мені геть не сподобаються?
— Ти влипла. По очах бачу, що так і є.
Повисає пауза. Я дратуюсь. Тиха лють ворушиться десь глибо всередині мене. Колега піднімає руки.
— Гальмуй, Злато. Я лише озвучила. Проте по твоїй реакції не складно здогадатись, що мої здогадки — просто в яблучко. Ти й сама про це думаєш, — трохи мовчить, тоді додає, — А він що?
— Це і є основне питання. Я не знаю, що він. Бачу, що йому подобається, як все відбувається зараз, але.. Ми не обговорювали теми наших стосунків. Він тільки сказав, що коханки в нього немає, але є я. А як це розуміти я не знаю, — сама в шоці з своєї відвертості. Аліна теж, бо зазвичай з мене зайвого слова не витягнеш, тим паче про таке особисте, інтимне.
— То підніми. В будь-якому випадку доведеться. Тим більше, якщо ти обдумуєш серйозно його пропозицію щодо посади. А ти обдумуєш, — проста констатація факту, озвучена вголос.
Мабуть мені потрібно було це почути. Аліна, як завжди права, вона дивиться в корінь і, на відміну від мене, бачить все чітко. Проте наступні її слова вибивають мені землю з-під ніг.
— Бо ти ж вже на собі відчула, що таке стосунки із колегою. Там же, він буде не просто колегою, а твоїм босом. А це, погодься, трохи ускладнює ситуацію, — тоді трохи нахиляється і вже тихіше додає, ніби хвилюється, щоб нас хтось не почув, — Краще, мабуть, секс і роботу не змішувати. Здоровий глузд так каже. Але моя думка, що ситуації бувають різні. Тому все ж, можна знайти якийсь компроміс. Я впевнена.
Вона йде за свій стіл, а я сьорбаю ту каву і вже не дуже відчуваю смак. Дідько, вона має рацію! Мені доведеться, швидше за все, піднімати цю делікатну тему, бо, здається, я хочу прийняти його пропозицію про посаду…
Важко з собою боротися. З цим тягучим, сильним бажанням бути з ним, бути ближче. Так, ти влипла Злато. Здається і в цьому Аліна не помиляється. Що ж, тепер потрібно лише знайти влучний момент, щоб поговорити.
