Аліса в країні кохання, або як я закохалась у викладача - Верона Крус

— Я в них, як ботанік, — засміявся психолог, кидаючи погляд у бік дверей, що похитнулися через протяг. — Мати сказала, що я так виглядаю презентабельною і справляю враження освіченої людини. Це точно, що тільки створюю. З красеня до ботана. — Хлопці засміялися, дівчата лише тихо хіхікали собі під ніс. Одна Аліса, стискаючи в долоні ручку, приголомшено  вдивлялась в обличчя молодого чоловіка і обурювалася. Що цей клоун тут забув?

— Так, гаразд, поржали і перестали, — не припиняв він усміхатися. За п'ять хвилин «пари» його вже змогли полюбити усі, окрім однієї студентки.

— Ірже кінь, — почувся зауваження з п'ятої парти. — Ах, ну так, ви ж і є той кінь, — вчитель відірвав погляд від журналу і звернув увагу на обурену Лисицю. Після чого голосно розреготався.

— Ти б не мудрувала тут, — діловито додав Максим і опустив свій погляд. - Абрамова. Хто у нас Абрамова?

— Я, Мілана Абрамова, — дівчина модельною ходою вийшла до кафедри. Викладач хтивим поглядом пробігся по її ногам, потім ковзнув по короткій спідниці, піднімаючись до декольте. Насправді Міла не була якоюсь місцевою зіркою, за якою бігали б, як голодні пси, хлопці. Вона сьогодні вперше одяглася так, замінивши свої облізлі туфлі на шпильки, а пожовклу сукню, на кофту з вирізом і спідницю, що облягає, аби вразити нового вчителя.

— Міланочка, по-перше, якщо ти не знала, то я тобі повідомлю: трусики з кішечками вже не користуються такою популярністю, як мережива, зараз, — після цих слів всі зайшлися божевільним криком. Абсолютно всі, крім, звичайно, Аліси. Міла опустила голову в підлогу та нервово перебирала пальцями спідницю. Максим і не думав припиняти, незважаючи на краплі сліз, у викликаної дівчини. — Тож носи спідниці нижче, сантиметрів так на п'ятнадцять, або, принаймні, зміни спідню білизну, — чоловік жестом однієї руки заткнув усю групу. — По-друге, ми всі дорослі люди тут, і я в тому числі, твій одяг може викликати в моїй уяві різні асоціації, тому, будь ласка, сховай це подалі у свою шафу та носи речі у діловому стилі. Добре? – натягнуто посміхнувся він.

Дівчина кивнула і хотіла піти до своєї парти, як викладач схопив її зап'ястя і залишив на місці.

— Ми говорити розучилися? — вимовив він. — Скажи при всій групі, що більше не ходитимеш до університету, як повія, — він, можливо, й не розумів, як перебільшує зі своїми зауваженнями. Мілана, витерла почервонілі очі, намагаючись приховати забруднене косметикою через сльози обличчя, і тихо прошепотіла:

— Я одягатимуся нормально.

— Сідай вже, Мілана, — нарешті наказав Максим, і дівчина кулею сіла на стілець. Її вже нічого не хвилювало — вона, схиливши голову до парти, заревіла. Група байдуже окинув її поглядом.

— Продовжимо наше знайомство, — як ні в чому не бувало продовжив. У результаті під кінець пари ревли три красуні. На перший погляд — блазень гороховий, а як познайомитися… Кажуть, і в тихому болоті чорти водяться.

— Так, а хто це в нас Волошина? — Аліса, знехотя встала з стільця і дивилася на Максима. На його губах всю пару грала усмішка. Десь він уже цю дівчину бачив, тільки де? — Аліса, значить?

— А не видно? Я тільки на своє ім’я реагую — їй важко було стримувати себе, і вона нагрубила. Викладач глянув на годинник, витончено розташований на його руці, і щиро зрадів часу, що добігає кінця. Дівчина задивилася на його руки, адже він закотив рукава сорочки і тепер було видно його вени, які оплітали руки від долонь до ліктя, немов мотузки. Особи жіночої статі вже продумували план дій, як отримати цього суворого красунчика в одному флаконі.

— На завтра з тебе доповідь про Фройда та його теорії, — байдуже сказав він і, впіймавши погляд повного обурення, додав. — Ти ж у нас найрозумніша, ось і підготуєш для нас, — він кивнув на групу, звівши брови в одну лінію, — інформацію, — сарказм отрутою виповзав крізь його губи.

— А решта? — Дівчина була обурена, такого клоуна вона давно не бачила. Він їй нагадував її старшого брата, Олексія, такий самий тип. Іншими словами - гороб'яче страшило.

— А для решти групи домашнього завдання немає, — заспівав хлопець і, закривши журнал з характерним звуком.

Аліса хотіла обуритись, проте з дзвінком викладач почав показувати всім майку з якимись некультурними написами, а потім кинувся до виходу.

— Хлопці, ходімо, я покурю з вами! — гукнув він весело.

Одногрупники помчали за викладачем. З нею залишилася одна Поліна, яка лише з посмішкою дивилась на здивовану подругу. Дівчина довго не могла збагнути:

Що це в біса було протягом майже двох годин?!

Шановні читачі! Ось і вийшов другий розділ моєї новинки, який трошки привідкрив завісу таємниць історії. Дякую за зірочки, які ви ставите, мені безмежно приємно. А ще в мене з'явилась ідея, як сприводу телеграм каналу, в якому я буду виставляти візуалізацію персонажів, анонси роздлів, а також ви зможете ділитись своїми враженнями? Тож чекаю від вас зворотнього зв'язку)

Ваша, Верона Крус!