За вуаллю брехні - Юлія Ковалевська

– Ходімо танцювати?! – перекрикнув цей гамір Остіс.

– Ходім! – Ессі до дна бахнула черговий келих і взяла кузена за руку, з іншого боку те ж зробила Мар’єн.

– Рендаре, ти йдеш?! – озирнувся Ості.

– Він з нами не йде! – гаркнула віконтеса і потягла всіх танцювати, прихопивши ще й Хельму.

– Що вже трапилось?! – насупилась Оліс.

– Вона змусила мене сказати їй правду про лист! – піджав губи її син.

– Сподіваюсь, що вона заспокоїться і зможе пробачити! – «І мені теж».

Гуляння завершились аж під ранок, Оліс та Хельма вже певно десятий сон бачили, Рендару точно було не до сну, бо він знайшов собі одне п’яне і вродливе «заспокійливе». А от молодь тільки-но поверталась у свої покої.

Закохані вирішили провести віконтесу і піти просто спати разом, бо сил на інше вже не наберешся.

– Ну, добрніч, рідненька, – обійняв її Остіс.

– Добраніч, – була черга Мар’єн.

– І вам солодк-ких снів!

– Я проведу тебе?

– Так, дякую!

– Г-головне, аби я потім… посерд кордору не впав, поки до себе йти буду! – засміявся юнак, на що чорнявка ну дуже хитро посміхнулась.

– Та-а-а-ак, а ну стійте! Я проведу Мар-р’єн! – білявка підбігла до сестри і поклала їй руку на плече, захитавши їх обох.

– Т-ти ж ледь на ногах – гик! – тримашєшся! – як вони одне одного розуміють, коли в них так язики заплітаються? Неймовірно!

– Я вас, – тикнула в обох пальцями, – двох голубків, самих не залишу! А з тобою… я ще п-поговор-рю потім… бр-р-ратику! – вона грізно пригрозила йому кулаком і повела розчаровану сестру коридором до її покоїв, що знаходились через кілька кімнат. І правда – ноги Ессі змогли доволочити лише в одну сторону, тому дівчата так і попадали на ліжко і моментально захропіли, як ті старі діди, змагаючись хто голосніше.