Тепер моя - Ханна Еванс

Алан 

По дорозі додому, батько не задоволений сьогоднішнім вечором.

 - Не таку невістку, я хотів.

 - Ти ж розумієш, що то показова вистава?!

 - Розумію, але вона мені не подобається. Навіщо тобі така проблемна?

 - Ти знаєш, що мені інша не потрібна!

 - Знаю, тому і боюся. Вона має великий вплив на тебе. Сам колись таким був. І закінчилось все, паскудно!

 - Я дорослий чоловік, розберусь. І тебе не підведу, не хвилюйся.

Ми вже під'їхали до його маєтку. Та перед тим, як вийти, батько каже.

 - Сину, ти добре подумай над моїми словами.

Виходить, а я направляюся у свою квартиру. По дорозі, занурюсь у минуле.

* * * * *

Вперше побачив Олівію три роки тому. У домі Адамса. Їй тоді було 16. Я не звернув на неї увагу, як і вона на мене. Після того, Адамс відправив її навчатися. А через два роки, запросив нас на 18 - річчя своєї доньки. 

Коли ми прийшли, то свято було в самому розпалі. Дорогий фуршет, сучасна музика та живі квіти. Весь будинок прикрашений трояндами, кругом сміх і чути стукіт бокалів. Молоді дівчата танцюють, а старші чоловіки поїдають їх очима. Ніколи не любив такі заходи, але через роботу, часто доводиться бувати. Адамс побачивши нас з батьком, одразу підійшов.

 - Вітаю вас, панове!

 - Це ми тебе вітаємо, Вільям! А де ж, твоя іменинниця?

Питає мій батько. А я байдуже стою, коли Адамс показує нам вбік, де знаходиться його донька. Повертаю голову і бачу Олівію. 

Вона у рожевій сукні, яка має закритий верх і короткий низ. Нижня частина якої, ледь прикриває її попку, але відкриває вид на красиві ніжки. Розпущене волосся і професійний макіяж на милому личку. 

Стоїть біля фуршетного столу, розмовляє з іншими дівчатами. Мене не помічає, а посміхається своїм співрозмовницям. А я безсоромно витріщаюся на неї, роздивляючись кожну частину фігури.

 - А вона змінилася.

Випалюю вголос. Її батько дивно подивився на мене, а мій посміхнувся. Напевно, Адамс помітив моє захоплення Олівією. Вона так притягує до себе, що не відірватися.

 - Як вам моя донька? 

Питає Адамс.

 - Вона стала красунею, Вільям.

Відповідає батько. Я тоді вперше помітив у ній жінку. Весь вечір не зводив з неї очей. Дорогою додому, батько заговорив про Олівію.

 - Що сину, сподобалася донька Вільяма?

 - Ти про що?

 - Ти весь вечір її поглядом пропалював. Навіть Вільям помітив. Натякав про не погану партію і злиття бізнесу.

 - Бізнесу? Та він на межі банкрутства! На нього копають з усіх боків.

 - Я знаю сину. Та якщо об'єднатися, то ми станемо сильнішими, а він не опинитися на дні. Вигода обом сторонам.

Мене батько прийняв у бізнес, після закінчення економічного університету. Вчив думати холодною головою. А сам, про якесь злиття говоре. До того ж, досить сумнівне.

Тепер кожен раз мене мучило безсоння. Зелені очі, не виходили з моєї голови. Після того вечора, про неї тільки й думав. Приставив людей, щоб слідкували, аби була у безпеці. Сказав, щоб доповідали про кожен її крок. Я став параноїком. Якось, коли ми їхали з моїм батьком у офіс, він сказав.

 - Добре, що Олівія строго вихована. А то, якби у неї з'явився чоловік, ти би його з землею зрівняв.

Він у мене мовчазний, але бачить все і знає. Каже, що я на нього схожий у молодості. 

У нас будівельний бізнес. Звичайно, не все законно, але є зв'язки, які все вирішують.

 - Я ж не тварина якась, батьку.

Хоча в душі, дуже того боявся. А далі в мене, взагалі, дах зірвало. Бо мої люди почали відправляти фотографії, на яких вона з однокурсниками. Я все про неї знав, але однаково боявся втратити.

Пізніше дізнався, що в Адамса сильні проблеми і йому потрібна допомога. Тому й вирішив використати ту ситуацією у свій бік. Тоді я вже точно, не думав холодною головою. Поговорив з батьком і ми поставили Адамсу умови.

 - Так, що Вільям, ти згоден?

Питає батько.

 - Ми об'єднаємо бізнес, а ви віддасьте за мене Олівію.

Адамс був задуманим. 

 - Я то не проти, але ось Олівія... Не хочу її змушувати.

У мені закипала злість. Мій батько постукав мене по плечі, що означало заспокоїтися. А тоді сказав.

 - Послухай, Вільям, у тебе нема виходу. Якщо ти, не віддаси свою доньку за мого сина, то твоєму бізнесу кінець. До того ж, не думаю, що Олівія зрозуміє, коли ти скажеш про своє банкротство. Або, що не зможеш оплатити її навчання. За доньку не переживай, мій Алан її не образить. А з часом, вона теж його полюбить, ще й тобі подякує.

Тоді ми загнали Адамса у глухий кут і він погодився.

 * * * * *

Зупиняюсь біля своєї висотки. Піднімаюся на ліфті і заходжу у квартиру. З панорамних вікон якої, відкривається вид на нічне місто.

Знімаю одяг та йду у душ, щоб змити запах шоколаду. Голова скоро вибухне. Не можу без неї. Я стільки часу чекав. Хочу її сильно, власно, істотно, назавжди. Вона буде моєю...

   Приємного читання)

 Ваша, Ханна❤️