Українська література » » Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

---
Читаємо онлайн Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
тобі за те дам... таку манюсіньку – манюсіньку, як мишине око.

– Ні фіга собі! Та за такі гроші я собі знайду от таку, як решето,– показав Заєць, розвівши лапами.


ЗАЄЦЬ, ЯКИЙ ТРАХНУВ ЛИСИЦЮ

Якось на іменинах Заєць похвалився перед всім лісним народом, що він трахне Лисицю. Але світ не без сиксотів, як тут же Лисиці й донесли. Побігла Лисиця шукати Зайця, щоб з ним розквитатись. Аж бачить, іде. Вона за ним. Заєць втікать. І тільки вона вже мало не схопила його за шкірки, як він встиг проскочити через розчахнуте дерево. Лисиця за ним, але їй зажало хвіст.

Вона смик – тик, а вирватись з полону не може. Заєць тут же зметикував, вернувся, прилаштувався з заду біля Лисиці і зробив все так, про що говорив і гордий за вдалу операцію, сів біля річки і газету читає. Аж ось і Лисиця біжить:

– Заєць, ти тут не бачив Косого, який тільки що тут пробігав?

– Це той що Лисицю трахнув?

– От тріпло паршиве. І коли ж це він встиг вже всім розпатякати ще й у газеті надрукувати?


ЗАЄЦЬ У ВОВКА НА ХРЕСТИНАХ

Вовчиця народила вовченят і Вовк вирішив взяти Зайця в куми. /цього хотіла Вовчиця/. В куми так і в куми. Але ж перше, як іти хрестить вовченят, він попрохав Вовка, щоб той їх показав.

До речі, яких ще не бачив, навіть, і сам Вовк. Тут же Вовчиха розпеленала одне і Заєць із Вовком побачили великі і довгі вуха.

У Вовка аж дух перехопило, та поки він опом’ятався, то від Зайця тільки і слід залишився.

– Ну, Заєць, стривай!


ЗАЄЦЬ НА СУБОТНИКУ

Всі звірі вийшли на суботник. Вийшов і Заєць. Всі щось роблять, а Заєць ліг під кущем і лежить. Підходить Вовк:

– Слухай, Косий, ти чому не працюєш?

– А я сношаюсь.

Вовк трохи відйшов в сторону, тут же зупинився. Трохи подумав, подивився з однієї сторони, потім з другої – нема нікого.

Він заглянув ще й з третьої – теж нікого. Підійшов знову до Зайця.

– А з ким же ти сношаєшся, Косий?

– А я махаю цей суботник.

22.2.1961 р.


ДВА ЕТАПИ

Кожна людина проходить два етапи:

Перший, коли бере, Другий, коли позичає і бере.

Так от, бере в батьків своїх, яким потім віддає і позичає своїм дітям, які ніколи нічого не віддають.


ЯКЩО ВІТРУ НЕ БУДЕ

Лежать у палаті дістропіки і один до другого:

– Ну як, хлопчики, завтра до дівчат підемо?

– Як вітру не буде.


ХАНУРИК У ГАСТРОНОМІ

Приходить ханурик у гастроном і питає у продавця:

– У вас у кредит відпускають?

– Ви не туди попали. У нас гастроном, а не промтоварний магазин.

– Бачу, але мені так хотілось узяти пляшечку коньяку.


СКЛЕРОЗ

Приходить чоловік до лікаря і говорить:

– Ви уявляєте? Познайомився з супер жіночкою. Вона мене запросила в гості і я вирішив до неї піти. Поки я до неї йшов, то все пам’ятав, чого я хотів, а коли переступив через поріг і на неї подивився, як тут же відразу про все забув, чого я прийшов. Чи не підкажете, що мені треба робити?

– Поміняти члена.

– А при чому тут член?

– Е, якби у вас був справжній член, то він би вам підсказав, що треба робити з жінкою.


ШЛАГБАУМ

– Абрам, кажуть, що сьогодні день залізничника і я поздоровляю тебе з цим чудовим святом.

– А яке я маю до цього свята відношення?

– Як яке? Пряме. Адже твоє прізвище Шлагбаум.

29.8.1961 р.


ЗАЄЦЬ З ВОВКОМ В ЇДАЛЬНІ

Прийшов Вовк в їдальню, став у чергу і думає: ну що можна за ці п’ятдесят копійок купить? Став і журиться. Аж ось і Заєць заходить, побачив Вовка і з гонором до офіціанта:

– Два по сто п’ятдесят коньяку.

А потім повернувся до Вовка:

– Сідай за стіл навпроти мене.

Вовк, зігнувшись, сів і до Зайця:

– Ну і що ти хотів?

– Та хотів узнати, чому в тебе така кисла рожа?

– І все?

– Та ні, хотів тебе пригостити коньячком.

– Дякую, звичайно, але дозволь тебе запитати, скільки тобі жінка дає на обід?

– Один крб.

– А як же це ти умудряєшся за один крб пообідати ще й два по сто п’ятдесят випити?

– О, то вже секрет фірми. З жінками треба вміти жити, Вася.

Треба завжди з ними бути лагідним і делікатним. Вони це люблять.

Вислухав все це Вовк, прийшов додому трохи раніше звичайного. Аж дивиться, Вовчиця перегнулась над тазиком і трусики полоще. Він підійшов до неї ззаду тихенько і почав їй гладити стегенця. Вовчиця думала, що то Заєць і не оглядаючись:

– Слухай, Заєць, я ж тобі говорила, що чоловік ще не одержав зарплати...

– Ну, Заєць, стривай!


ПІДГОТОВИВ

В одної єврейочки на роботі

Відгуки про книгу Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: