Українська література » » Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

---
Читаємо онлайн Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
class="book">– Або ти віддаєш мені лотарейку, або з двох дирок я зроблю одну...

19.9.1979 р.


ЗАПОВІТИ ДЛЯ ЧОЛОВІКА?

Є декілька заповітів, які повинен пам’ятати кожний чоловік:

Перше, коли ти вранці прокинувся, то постав жінці палку – будеш першим на черзі.

Друге, якщо їдеш в автобусі, в трамваї, в маршрутці, то поступись місцем старому. А раптом то – твій батько?

Третє, якщо ти прийшов в дитячий садок, в яслі, то дай кожній дитині по цукерці, а раптом – там і твоя дитина?

І останнє: Якщо ти прийшов додому з роботи, то дай дружині по морді. Вона знає, за що.


КОЛИ Я БУЛА ТРОЯНДОЮ

Прожив чоловік з своєю жінкою років тридцять і якось говорить їй:

– Ой, жінко-жінко, коли тобі було 18-ть – ти була, як троянда. У тридцять років ти була, як тортик. У 40 років ти була як шампусік, а в шістдесят років ти стала, як яловичина.

Вона йому відповіла:

– Так, до 18 років я була трояндою, але не ти її зірвав перший.

У 30 років я була тортиком, але ти його ділив з товаришами. У 45 років я була, як шампусік, який пили всі твої друзі. А зараз коли я стала гов’ядиною, то їж її відтепер сам – скільки тобі заманеться.

12.8.1980 р.


СКІЛЬКИ ВІДРІЗАТИ?

Приходить один чоловік до доктора і говорить:

– Докторе, що мені робити? – і показує на свій пеніс.

– А що власне ви хочете?

– Хотів би трохи відрізати, а то по землі тягнеться.

– Так це не проблема,– сказав лікар,– приходьте завтра і ми вам зробимо екзекуцію.

А на другий день, як тільки чоловік прийшов, його положили на операційний стіл, зробили анестазію і згадали, що забули запитати, скільки треба відрізати. Поскільки час не чекав, то тут же гукнули головлікаря, щоб та прийняла рішення, скільки потрібно відрізати. Але коли лікарка оглянула так званого хворого, то аж ногами засовала, бо її ніколи ніхто не задовільняв, і вона сказала:

– А чи не краще, шановне товариство, йому доточити ноги, адже такий рідкісний експонат треба в музеї тримати, щоб ним всі жінки любувались.


ЯКІ ГУБИ СТАРШІ?

Професор медінститута запитує студентку:

– Скажіть, будь-ласка. які губи старші, нижні чи верхні?

Студентка подумала і відповіла:

– Верхні.

– А чому ви так думаєте?

– А тому, що у верхніх є зуби, а в нижніх нема. Друге, верхні губи з бородою, а в нижніх бороди нема. І третє, верхні губи ще тільки вчора соску смоктали...


ВІВЦЯ І БАРАНИ

Вівця зробила аборт. Лось подарував їй шубу. Вовк подарував лівчик /він у цьому мав досвід/. Ведмідь подарував килим. Баран подарував квіти «сірень», бо думав, що у жінки мігрень.

Мораль цеї байки така:

– Є ще й досі на світі такі барани, що дарують квіти в день аборта для жони.


ХІБА ТРИ ГРИВНІ ГРОШІ?

Запитує подруга в подруги:

– Валю, ти Миколі віддалась по любові, чи за гроші?

– Ай, Катерино, ти хоч не смійся. Хіба три... гривні гроші?

10.10.1980 р.


МИ З ТІМУРОВСЬКОЇ КОМАНДИ

Йде бабуся, а назустріч хлопчики – піонери:

– А ну, бабусю, знімай штани.

– Та що ж ви, шиночки, хіба вам не хватає молоденьких?

– Знімай!– тобі говорять.

Діватися було нікуди, зняла бабуся штани, зігнулась, стала і жде. А вони до неї:

– А тепер, бабусю, на тобі нові штани, а старі викинь. Ми з Тімуровської команди.


НАВІЩО ТОДІ ЖИТИ?

Приймають одного кандидата в члени партії і запитують:

– Ви п’єте?

– П’ю.

– Але ж ви знаєте, що партійним неможна.

– Покину.

– А палите?

– Палю.

– Але ж у партії не можна.

– Перестану.

– Жінок любите?

– Люблю.

– Але ж партійним заборонено,– відповів парторг. І тут же задає ще одне питання.– А якщо вам накажуть померти за Батьківщину?

– Зроблю це з задоволенням.

Парторг подивився на хлопця з подивом, похитав головою і говорить:– Ви впевнені в тому, що говорите?

– Звісно А ви ще й вагаєтесь?

– Цікаво, чому?

– Бо якщо не пити, не палити, не любити, то ж нахрена його і жити?


ЗОЛОТА РИБКА І ДВА СУСІДИ

Пішли якось два сусіди, які вічно ворогували між собою, на рибалку. Посідали, закинули вудочки і один що не закине вудочку – так і рибка, а другий як не старається – а ні жодної. Аж раптом витягує золоту. Рибка проситься:

– Відпусти ти мене, добрий чоловіче, а я тобі за те виконаю любі твої три бажання.

– Ні,– вперся чоловік рогом,– не відпущу і баста.

Уже і сусід почав умовляти сусіда, щоб той змилувався над рибкою і відпустив, але все марно.

– Я тобі,– сказав сусід,– своїх три рибки дам – тільки відпусти ти її. Одним словом, умовили чоловіка і той, нарешті, відпустив. А коли рибка

Відгуки про книгу Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: