Українська література » » Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

---
Читаємо онлайн Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
і ще одна така старенька- старенька жіночка. Він звертається до неї. Та йому відповіла. Тоді він і запитує в неї:

– А чому ви знаєте, де директор, а ті три не знають?

– Бо я – секретарка, а ті три – секретутки...


КІТ І КОРОВА

Іде якось Корова по селу, аж бачить Кіт іде. Вона до нього:

– Гай-гай, такий малий, а вже з вусами.

– Ай-ай,– замуркотів Кіт,– а ти така здорова, а ходиш без ліфчика.


ТИ ОПУСТИСЬ, АБО ПІДНІМИСЬ

Одружилась висока жінка з малим чоловіком, полягали спати і лежать. Жінка крутиться, їй хочеться, а він ні туди, ні сюди. Ото вона мовчала-мовчала, а потім і говорить до нього:

– Слухай, чоловіче, ти або піднімись – то будемо про щось говорити, або опустись – то будемо щось робити...

11.3.1960 р.


САМ ПРИЗНАВСЯ

То якось на Крайній Півночі археологи робили розкопки і викопали скелет мамонта. Довго думали – міркували, скільки років мамонту? Одна група вчених стверджувала, що мамонту дві з половиною тисячі років, а друга, що – три тисячі з половиною.

А поскільки виникла суперечка – то вирішили здати у міліцію на експертизу.

– Через скільки прийти за результатом?– запитали в начальника.

– Прийдіть, будь-ласка десь через деньків три – чотири.

Приходять. Вийшов міліціонер богатирського росту, морда аж до п’ят одвисає, кулаки, як у Жаботинського, весь у милі, пар з нього стовпом, всі кинулись до нього:

– Ну і скільки років мамонту?

– Три тисячі з половиною.

– А ви як узнали?

– Сам признався.

1976 р.


СКІЛЬКИ КОШТУЄ ОРДЕН?

Одного єврея представили до нагороди і запитують:

– Що тобі краще дати 100 гривень, чи орден?

– А скільки коштує орден?

– П’ять крб.

– То давайте краще 95 крб і орден.


ПОКАЗОВИЙ ВИСТУП

Посилають Дуньку в Європу на конкурс проституток і наказують:

– Ти ж дивись, хоч не займи перше місце, а то скажуть, що в нас в Союзі тільки те й роблять, що б..твом займаються.

Поїхала Дунька. Не пройшло і двох тижднів, як приїзджає з двома великими валізами.

– Так яке місце зайняла?– питає секретар Дуньку?

– Третє.

– А це що в тебе за валізи?

– А це за показовий виступ.


МАШИНА ЗА ПЛЯШКИ

Жили-були по сусідству два сусіди, де один з них пив, а другий складав гроші на машину. Ото, кожен день, як проснуться, такі перегукуються між собою:

– То як, ти все п’єш?– питає Данило.

– П’ю, відповідає Грицько. –А ти все гроші складаєш на машину?

– Так!-відповідає Данило, – складаю.

І так кожен раз протягом декількох років один одному вони звітували і задавали одне і те ж питання, і так же само відповідали, аж поки якогось дня, вже першим до Данила Грицько заговорив:

– Так що, ти ще гроші складаєш?

– Так, складаю. А ти все п’єш?

– Та ні, браток. Оце вчора здав пляшечки і купив собі машину.


РОЗМОВА БІЗНЕСМЕНІВ

– Як твої діла,– питає один бізнесмен у другого?

– Як у картоплі?

– А як у картоплі?

– Як за зиму не з’їдять, так весною посадять.

12.11.1959 р.


ЩО ТАКЕ ГРОШІ?

Якось синок запитує в татка:

– Татку, що таке гроші?

– Гроші, синку, це Крим, Сочі, ресторани, таксі і багато чарівних жінок. А коли трохи менше грошей, то це – кіно, вино, доміно і одна-дві гарнесенькі жіночки. А коли грошей нема, то це – сітро, метро і твоя мама.


ЖІНОЧІ ГРУДИ

Як визначають жіночі груди по їх розміру?

– Великі – для роботи, маленькі – для кохання;

Товсті на любителя, а худенькі – для знатоків.


СОСИСКИ

Приходить молодий чоловік до лікаря і говорить:

– Докторе, що мені робить? Ось тільки познайомився з чарівною жіночкою, назначив їй побачення, а в мене ні гу-гу...

– Не переживайте, візьміть ось ці ліки і як будете щось готувати, то ними злегенька посипте той продукт і їжте. І все буде – гу-гу...

– Ой, дякую вам,– вигукнув щасливимй чоловік на радощах і пішов.

Але коли вийшов, то тут же подумав: побачення о 16-тій годині, а зараз одиннадцята. Часу вистачає. Чому б і не відмітити таку удачу і направився в ресторан. А коли прийшов, то гукнув офіціанта і питає:

– Скажіть, будь-ласка, у вас відбивні по-київські є?

– Нема,– відповів офіціант.

– А биточки по-селянськи?

– Теж нема.

– А гуляш свинячий?

– Нема.

– А що ж у вас є?

– Сосиски.

– Ну що ж, піджарте мені декілька сосисок, але перед тим як будете жарить їх, то посипте будь-ласка ось цим порошком,– сказав щасливчик і став чекати свій заказ.

Пройшла година. Нема. Ось уже і

Відгуки про книгу Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: