Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

ВАЛЕНТИН КУДРИЦЬКИЙ

КРОПИВА

2013 р.

СЛОВО ВІД АВТОРА

Перш, ніж розпочати писати про книгу «Кропива, я хотів би у своїх читачів попрохати вибачення за деякі нетрадиційно вживані слова, якими дуже часто переповнені книги подібного сатирично - комедійного змісту, хоч, як на мою думку, то кожне слово, якого б воно не було змісту має право на своє існування, так як воно передає певну смислову думку, а тому, дозвольте, всі слова називати своїми іменами, інакше даний анекдотичний текст не буде сприйматись до кінця емоційно. А ціль анекдота в тому і полягає, щоб від його коротенького змісту отримати якомога більше, так би мовити, емоційної енергії. У своїй передмові я не можу осягнути кожний твір зокрема, а тому таке право надаю кожному читачу особисто.

Я певний, що ніхто, як українці, не вміє так щиро і добродушно сміятися. Для прикладу хотів би нагадати про лист запоріжських козаків турецькому султану, або епізод про бабу Терпелиху і багато інших відомих і невідомих нам життєвих епізодів, які міг би придумати тільки талановитий і веселий народ, якого і хлібом не годуй, а дай йому посміятися. І в цьому є істина. Бо, як говорить світовий досвід, що якщо людина за день не засміялась ні разу - то вона його змарнувала. А люди, які кожен день сміються, то живуть на десяток і більше літ від інших.

Отож, смійтесь на здоров’я, мої шановні і дорогі співвідчизники. І забудьте про чорну заздрість, яка так само руйнує вашу душу, як грибок підвалини будинку. І радійте тоді, якщо ви зробили людині щось добре, незабутнє. І не бажайте сусіду щоб в нього здохла корова, як це уміє робити багато з вас, особливо тих, які забули коли вони в останнє сміялись. Бо як говорять: баба кляне, то з бабою й станеться. Отож, краще смійтесь і ще раз смійтесь, і ви відчуєте, як ваша душа розквітне і як до вас повернуться ті люди, які від вас втікали, як чорт від ладану. Пам’ятайте про це. І не забори городіть, щоб нікого не бачить, бо людина це істота колективна, а поза колективом вона стає як затхле болото, бо ви перетворюєтесь на раба свого страху, щоб вас не пограбували, який вас вічно переслідує, як зайця тигр. Кому таке життя потрібне? Отож, посміхайтесь і смійтесь, бо сміх - це є еліксир молодості і найкращі ліки від всіх хвороб, яких будь-коли знало людство.

А тепер про головне. Що таке анекдот? Це - найменший прозовий твір, в якому в найдотепнішій зрозумілій короткій формі висловлено заповітне бачення всього людства. І це далеко не мирний постріл, а скоріше всього далекобійний, який достає кожного з нас, хто починає зазнаватися, хто думає що він ледве уже не Бог і що йому все дозволено. Анекдот - це ніби гальма негативного, як санітар, який знешкоджує епідемію зазнайства, дурості та інших негативних рис суспільства та їх «вождів». А іншим словам, анекдот це як - мінер, мета якого попередити і відвернути трагедію, щоб вона не відбулась, бо надається можливість нашим, так названим «вождям», одуматись завчасно, поки не дійшло до громадянського протистояння.

А тепер мені хотілось би сказати дещо про інше.

Коли я іду по весняному незайманому квітучому полю, де кожна нова квітка краща від попередньої, то воно мені нагадує як раз про ті народні шедеври люської дотепності, якими володіє Божа і народна творчість, яка наповнює душу животрепетом, добротою і живучістю, яка завжди нагадує, що людина не вічна, і якщо вона в цьому житті не стане кращою сьогодні, то завтра такої можливості вже може і не бути. Бо тільки добра і щедра людина,- Я ЦЕ ПІДКРЕСЛЮЮ,- може бути щасливою і вічною. До чого я це все веду? Що анекдот, це як книга про життя, в якій відбиті всі людські сподівання, це як кодекс законів, по якому б люди хотіли жити, а тому ними не можна нехтувати, якщо хочете щоб ваша держава була процвітаючою а народ - щасливим. В світі дуже багато квітів, але гуморинок іще більше, тільки їх потрібно відчути, уловити своїм локатором розуму. І тоді з вами буде вічно дружить радість, сміх і добрий настрій сам побіжить до вас, тільки встигайте його записувати. І завжди пам’ятайте, що сміх нас оточує на кожному кроці, тільки не всі його відчувають. Трохи попрацюй над ним і він сам тобі за це віддячить, і поспішить до тебе, а ще особливо як він попаде в товариство, у якого є відчуття гумору, де підхопить його той веселий вогник і понесе по світах, як вітер хмарки. А що більше всього цікавить людину? - Це сама людина, будь то жінка чи чоловік, а також природа, добрий настрій, і дотепне, тобто з гумором, добре слово. Отож, радій кожній щирій посмішці і завжди пам’ятай, що щиро сміятись може тільки добра людина. Отож, і сам будь людиною і ніколи не забувай слова Рузвельта - американського президента, який говорив, що якщо хочеш мати друзів, то і сам будь другом. З повагою і пошаною до вас автор книги - ВАЛЕНТИН КУДРИЦЬКИЙ.

м. Київ 30.6.2012 р.

 ЩОБ НЕ РОЗМНОЖУВАЛИСЬ

Зайшов чоловік в магазин і до продавчині:

– Дайте мені, будь-ласка, он той замок.

Продавчиня