Українська література » » Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

---
Читаємо онлайн Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
як вона знову прийшла до гінеколога і сказала:

– Докторе, а ви знаєте, що в мене цей Клімакс уже почав ворушитися.


РОЗКІШНА БЛОНДИНКА

Прийшла розкішна блондинка на прийом до дантиста, а той їй говорить:

– Знімайте все, я зараз вас огляну.

Блондинка запротестувала:

– Але ж у мене зуб болить. Навіщо ж все знімати?

– Гаразд! Ви праві. Туфельки можете залишити.


ДІДУСЬ І ЛІКАР

Прийшов якось дідусь на прийом до лікаря, а той і запитує:

– На що жалуєтесь, дідусю?

– На серце... На одну вилізу – нормально, на другу – починаю задихатись, на третю взагалі не можу.

– Ну, дідусю, так ви ще герой. Я на тридцять років молодший за вас, а мене вже і на одну ледве хватає.

– Ви про що, доктор?

– Про жінок, звісно.

– А я про ступенькі.

1985 р.


В ГАРНОМУ СТАНІ

Лікар-дантист входить в палату де лежить молода жінка, вітається до неї і говорить:

– Роздягайтесь, я повинен вас оглянути.

– Доктор, але мене щойно оглянув ваш колега і сказав, що я в хорошій формі.

– Так, так, саме тому... я й прийшов.


ЛІКАР – ТЕРАПЕВТ

Лікар до колег: – Я так іноді мрію стати дантистом.

– І що ж це вам так приспічило?

– Це єдиний метод заставити жінку закрити рот.


СВІТЛОФОР

– Як ти міг розлучитися із своєю дружиною?– доймали Грицька знайомі.– Ти тільки подивись на ті стегенця, на ті блудні вогники, що обпікають кожного прохожого, на той світлофор, який не пропускає нікого.

– Так, так, ви праві Петре,– відповів Грицько,– але на скільки мені відомо, то навіть біля самого гарного світлофора ніхто надовго не затримується.

5.9.1980 р.


ХВОРИЙ І АРХАНГЕЛ

Хворий відкриває очі і бачить чоловіка в білому халаті, який ледве стогне. Він до нього:

– Докторе, я буду жити?

– Я не доктор, я Архангел Гаврило.


ДОКТОР І ЗАБІЯКА-ПАЦІЄНТ

Хворий до доктора – дантиста:

– Скажіть, будь-ласка, як зберегти зуби, щоб вони не випадали?

– Є один провірений метод: намагайтесь якомога більше тримати рот закритим і не нападати на сильніших від себе.


СЕСТРА І ПАЦІЄНТ

Сестра радить хворому: якщо ви хочете віддячити лікарю, то зробіть це до операції, а то після операції можете запізнитись.


МОЛОДИЙ ГІНЕКОЛОГ І ПРОФЕСОР

Молодий лікар, який щойно прийняв перші роди, запитує в професора, як він, мов, справився з роботою? Той посміхнувся і відповідає:

– Для початку непогано. Одначе, юначе, запам’ятайте, на майбутнє, що по попі треба хлопати дитинку, а не її матір.

Травень 1980 р.


В ПИВНОМУ БАРІ

В пивному барі зустрілися два приятелі і вихваляються своїми жінками:

– Ось у мене,– каже перший,– цілу ніч не спатиме, поки я не прийду додому.

– А в мене також працьовита: цілими днями те й робить, що штукатуриться, та фарбується.

– А що ж вона ночами робить?

– А біс її маму знає. Я ще ні разу дома не ночував.

30.8.1973 р.


ЩОБ ЖІНКА НЕ КОСИЛА ОЧІ

Якось один кум почав хвалити свою дружину, а другий і повчає:

– Навіть найкращих жінок не слід хвалити, а то вони тоді надто зазнаються. Навіть найкращу жінку, якщо вперше привели в хату, то потрібно як слід віддубасити.

– А навіщо?

– Щоб в майбутньому їй і в голову ніколи не приходила думка косити очі і заглядати на інших чоловіків.

– Е, браток, можливо ти й правий, але соромно якось перед людьми ходити з мітлою і підмітати міські бульвари.

13.9.1973 р.


НА СІНОКОСІ

Якось, прогулюючись над річкою, я побачив, як люди один день сіно згрібали, а на другий знову розпушували. Я запитав:

– Навіщо ви розкидаєте сіно?

– Щоб воно просохло.

– А навіщо ж тоді згрібаєте?

– Щоб воно намокло.

24.9.1973 р.


ДІВЧИНА І ДАНТИСТ

Дівчина приходить до зубного лікаря:

– Докторе, мені так страшно... Навіть не знаю, що краще: зуб свердлити, чи дитинку родити?

– Думайте швидше. Мені потрібно знати під яким кутом нахиляти крісло.


ПОЛОВЕ БЕЗСИЛЛЯ

Дівиця жаліється лікарю:

– Докторе, я страждаю половим безсиллям?

– Вперше таке чую. А в чому воно виражається?

– Не можу нікому відмовити.


НЕМА ВОРОГІВ

Що ви можете назвати своїм головним успіхом за всі ваші дев’яносто два роки?

– Це те, що в мене нема ворогів.

– Це чудесно. А де ж вони поділись?

– А я їх всіх пережив.


ТЕЛЕВІЗОР

Якщо довго дивитись телевізор, то

Відгуки про книгу Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: