Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
– Хлопці, та дайте хоч додому доїхати.
– А звідки ж ти їдеш?
– Із в’язниці.
Вересень 1995 р.
НА УРОЦІ ЗООЛОГІЇ На уроці зоології вчителька розповідала про пернатих і про ту користь яку вони приносять народному господарству. Після викладу матеріала запитала в учнів:
– І так, яку користь приносить людям, ну, скажімо – гусь?– відповідай, Іванов.
– Шкварку.
– А ще?
– Шкварку, – і так три рази...
– Ну добре. А на чому ти спиш?
– На куфайці.
– Добре, а мама на чому спить?
– На дивані.
– Добре, Іванов. А татко на чому спить?
– На мамі...
КОГО Я БАЧУ!
Батько з сином щось в квартирі майстрували, аж чують дзвінок у двері. Батько до сина:
– А ну, синку, збігай подивися, хто там?.
Син подивився у оглядове віконечко і тут же вигукує:
– Татку, там вчителька.
– Ну що ж ти стоїш, як істукан? Зустрічай її так, як би зустрічав її я. Вовочка відкриває двері:
– Ганна Петрівна, в рот твою козу, кого я бачу! Скільки літ, скільки зим, заходь, дорогенька, заходь. Милості просимо.
ТАК ЩО, НЕ ЧЕКАЛИ?
Учень запізнився на урок і зайшов у класс, не постукавши.
Вчителька:
– Вовочка, вийди і зайди так, як це зробив би твій татко.
Пішов Вовочка, аж під кінець дня приходить, стукнув носаком у двері і до всіх:
– Так що, суки, не чекали?
ІНЕРЦІЯ
Коли почали появлятись перші дипломовані вчителі, то громадяни одного селища на своїй селищній раді вирішили просити високе начальство з губернії, щоб воно і до них прислало дипломованого педагога, який міг би навчати їхніх дітей. Так то так, рішити то вирішили, а коли мали прислати вчительку, то громадяни села все думали, кого ж послати за тею вчителькою, щоб не оканфузиться, як говорили в їх селищі, а то хто зна що може подумати про їх вчителька. Ото, порадившись всею громадою, вирішили послати діда Степана, так як той відзначався своєю кмітливістю, дотепністю і дипломатичністю.
– То як, дідуню, не підведете?
– Ну коли громада просить, то чи можу я відмовити шановному товариству?
Ото і поїхав дід. Дивиться і справді на вокзалі стоїть симпатична молоденька жіночка у червоному пальто, так як йому і розказували. Він до неї:
– Ви вчителька?
– Так, я вчителька.
– Я приїхав за вами,– сказав дідок. – Ідіть за мною.
А коли вчителька сіла на ароматному сіні на підводі, так як раніше іншого транспорту не існувало, то вирішила тут же і розпочати свою педагогічну діяльність. Отож, коли конячка смикнула і вони похитнулись, то вчителька і запитує в дідка:
– Діду, а ви знаєте як це явище називається?
– Ні,– добродушно дідок похитав головою.
– Так от, дідуню, це явище називається інерцією. Зрозуміли?
– Зрозумів,– відповів дідок і їдуть далі.
Їхали вони їхали, як дід почухав потилицю і знов до вчительки:
– Нічого не розумію, що то воно за таке – інерція? – Вчителька знов почала пояснювати і знов старий нічого не зрозумів. Тоді вона звернулась до діда і говорить, дай мені віжки. А коли він їй дав віжки, то вона розігнала коней, а потім їх різко зупинила.
То дід хоч не знав, що таке інерція, але схопився за поручень і як сидів так і залишився сидіти на возі, а вчителька по тій же інерції вилетіла з воза і впала на коняку та з переляку знепритомніла і лежить на ній із заголеною попою, бо ж раніше трусики не носили. Дідок подивився на ту жіночу красу й відвернувся, бо ж якось незручно старому дивитись на таку молоденьку жіночку, а вчителька все лежить і лежить. Він знов подивився на вчительку і тут же, ніби прозрів, та й говорить до вчительки:
– О, Марія Мусіївна, тепер я вже знаю що таке інерція. Можете підніматись. По вашому це – інерція, а по нашому, вибачайте, це якось говорити незручно.
СЕКСУАЛЬНИЙ ЧАС
Класний керівник учням загадала, щоб на слідуючий урок вони всі принесли свій розпорядок дня. Приніс і Вовочка.
Читають: З 7-до 8 – туалет. З вісьми до 8-30 – сніданок, потім іде в школу. З 9 до 14 – уроки. з 14 до 16 – відпочинок.. З 16 до 19 – приготуванння уроків, а з 19 до 20 – сексуальний час. Тут вчителька і зупинилась:
– Вовочка, чи не зміг би ти більш детально пояснити, що це в тебе за сексуальний час?
– А це як приходять з роботи мій батько і мати, і після того, як перевірять уроки, починають мене, так би сказати – сношати за двійки.
22.2.1976 р.
НЕЙТРОННА БОМБА
– Слухай, Петре, ти от фізик, то ж поясни мені, що таке нейтронна бомба?
– Нейтронна, це така бомба, після якої нічого не залишається.
– А хіба її вже кинули?
ЧОТИРИ СТЕПЕНІ ОП’ЯНІННЯ
1. Чоловік пізно приходить додому і присягається, що був на роботі.
2. Приходить з товаришем додому і просить у дружини:
– Дорогая, я тебе