Українська література » » Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

---
Читаємо онлайн Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
друга година і теж нема.

Чоловік вже почав хвилюватись, бо до побачення залишилось зовсім мало часу. Аж чує, нарешті, офіціант кричить на всю залу:

– Де той член, якому я сосиски жару?

– Я,– піднявся парубійко. – А що трапилось?– чоловік до офіціанта.

– Іди, падлюко, сам їх жар. Я що положу їх на сковорідку, так вони піднімаються, що положу – так піднімаються.

20.11.1967 р


КОМАНДИР І СОЛДАТ

Солдат приїхав з відпустки і відпустив вуса.

– Що це в тебе таке?– командир до солдата.

– Уси і борода,– відповідає солдат.

– А я думав, що то манду в зубах тримаєш.

17.7.1993 р.


НАСОС

Якось татко з синком засмагають на пляжі. Аж раптом синок помітив, як мамка з якимось дядечком пішла в кущі.

– Татку, а що там дядечко робить з нашою мамою?

– Наша мамка не уміє плавать і дядя, напевно, накачує їй матрац.

– А що, в дяді забився насос, що вона його продуває?..


І ГРІХА НЕМАЄ...

Іде якось монашка лісом, аж тут вибігають гвалтівники і до неї: – Ану роздягайсь!

Діватись нікуди? Мусила роздягтись. Гвалтівники зробили те, що задумали і відпустили чорницю. Ото іде вона лісом, цвіте і пахне і голосно промовляє:

– Слава тобі, Господи! І натрахалась досхочу, і гріха немає.


НАВІЩО ТАКА ДРУЖИНА?

Якось зустрілись чоловіки різних національностей і почали хвалитись, які у них граціозні жінки. Ото і почав англічанин:

– В мене жіночка, як лозиночка.

– А в мене, як соломиночка,– сказав француз.

А українець слухав – слухав тай говорить:

– А нахрена мені така жінка, щоб я її в ліжку граблями виловлював?

13.3.1993 р.


ЗЯТЬ – ТЕЖ ЛЮДИНА

За те, що чоловік побив домашнього кота і вигнав його з дому, жінка з своєю матір’ю посадили зятя на 15 діб. Відсидів чоловік, повернувся додому і ніяк не міг заспокоїтись від наруги, яку вони над ним вчинили, отож, і вирішив з ними розквитатись, і довести, хто в хаті господар. Як тільки вони забули закрити погріб, він в ньому поперекидав банки з молоком і почав бурчать, що, мов, підіть та подивіться, що наробив ваш любий кіт. А коли теща з жінкою зайшли подивитись, то зять взяв і тут же їх закрив. Лише тоді мати з дочкою зрозуміли, що вони попались. Ото сидять вони в погребі тиждень. Чоловік їм через щілинку подає по три рази такі самі напівпротухші оселедці, які йому давали у в’язниці та по кусню хліба наполовину з половою, що його і вгризти неможна і по склянці чаю три рази в день.

Так пройшло і ще декілька днів. Бачать сусіди, що невидно Іванових дівчат і до нього:

– А ну признавайся, Іване, куди ж це ти подівав своїх пташечок?

– А вам то до цього яке діло? Я що перед вами повинен звітувати? Через недільку-другу появляться.

Але сусіди не повірили Івану, бо відчули у його відповіді щось, ніби насмішливо-недомовлене. Нарешті, все таємне стало явним. Почувши, що у дворі чужі люди, мати з донькою почали кричати і ті їх визволили. Після цього хлопця знову забрала міліція, а потім і ще один суд. Під час суду прокурор питає:

– І яке ваше останнє слово?

– Я хотів би, щоб вони по честі відсиділи ті чотири доби, які не досиділи. Щоб мали честь і завжди пам’ятали, хто в домі господар, і що зять – теж людина.


А РАПТОМ ВІН ЗАСНЕ?

Пожалілась дружина в партком на чоловіка, що той з нею не спить. Перший секретар вислухав і говорить:

– От сьогодні він буде з вами спати.

– Але я не хочу.

– Чому?

– А раптом він засне?


ЗОЛОТА РИБКА, ВОВК І ЗАЄЦЬ

Якось Вовк із Зайцем пішли на рибалку і спіймали Золоту рибку. Вона в них проситься:

– Хлопці, відпустіть ви мене, а я за це виконаю любі ваші три бажання.

– Добре!– сказали хлопці і відпустили.

– Ну і яке твоє перше бажання?– питає Рибка у Вовка.

– Зроби так, щоб cьогодні у мене була Вовчиця.

– Добре,– сказала Рибка, а яке друге бажання?

– Зроби, щоб було три вовчиці.

– А яке третє бажання?

– Зроби, щоб було десять вовчиць.

– Добре,– сказала Рибка і до Зайця,– Я яке твоє бажання?

– Зроби так, щоб у Вовка не піднявся...


ПІД ТРАМВАЄМ НЕ БУЛА

Одна абітурієнтка поступала в університет і попались їй такі питання, на які вона відповісти не могла. А коли професор приготовився їй поставить пару, то вона його зупинила і просить:

– Пане професоре, зачекайте. Давайте, я вам задам всього одне питання і якщо ви на нього відповісте, тоді ставте мені неуд, а якщо не відповісте, то поставте хоч трійочку.

– Гаразд,– погодився професор. І яке ваше питання?

– Скажіть, будь-ласка, пане професоре, чим відрізняється професор від студента і від трамвая?

Від несподіванки лице в професора пересмикнулось і оскільки на таке запитання він відповісти був неготовий, то поставив їй трійку і далі приймає єкзамени. Заходить нова абітурієнтка і нахилилась, щоб

Відгуки про книгу Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: