Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
Невдовзі чує знову той же настирливий невгамовний голос:
– Галина Іванівна.
– Так, Галина Іванівна.
– Скажіть, будь-ласка, а у вас пе-квіточка є?
– Є...
– А коли з вами можна зустрітись?
– Та хоч і сьогодні.
– А в котрій годині?
– В будь-який для вас зручний час.
– Тоді давайте о сьомій вечора.
– Вважайте, що домовились.
Жінка тут же повідомила чоловіку. Той схопив монтировку, і причаївся за дверима. Аж ось і довгожданий стук в двері. Жінка відкрила, аж дивиться перед нею стоїть з виду надто симпатичний інтелігентний чоловік, який привітався до неї надто чемно і запитує:
– Ви Галина Василівна?
– Так, я Галина Василівна.
– А, скажіть будь-ласка, у вас пе – квіточка є?
– Є.
– Так чому ваш чоловік ходить до моєї дружини?
8.7.1969 р.
А Я – ТАКИЙ!
То якось кум запросили куму, щоб піти прогулятися лісом, а поскільки кума жила без чоловіка, то і погодилась. А коли зайшли в ліс, то вона і говорить до кума:
– Куме, ви мене трохи почекайте, а я піду ген за тим кущиком позасмагаю, а ви ж дивіться, не згвалтуйте мене.
Кум розправив вуси, ніби він і справді козак, і їй відповів:
– А я такий!...
Кума чекала кума, чекала, але бачить, що всі її сподівання марні, знову сіла на підводу і їдуть далі. Але ж кумі хочеться і вона знову до кума:
– А давайте і ще позасмагаємо. Ото бачите, кумчику, кущик що під дубочком, так ото я буду там. Тільки ж ви, дивіться, мене не того самого, ну ви розумієте мене?..
– А я такий,– знову вигукнув чоловік, і далі їдуть.
Дивиться і ліс вже кінчається. Вона і в третє йому те саме...
але Іван є Іван, вухами хлопає. Тут кума піднялась і до кума:
– Е, куме, якби я знала, що ви такий – то я б з вами і не поїхала в ліс.
ЖИВИЙ СУВЕНІРЧИК…
Якось із Росії в Париж приїхав товариш до товариша, і той, що з Росії, запитує в француза:
– А як у вас відносно шури-мури?
– Ніяких проблем. На любий смак. Ото бачиш Ейфелеву вежу, а навпроти стоять красунечки.
– Звісно бачу.
– А ти яких хочеш, дуже дорогих чи... звичайних?
– Давай по повній.
– Так от, тих, що в шляпочках, і в чобітках вище колін, бачиш?
– Бачу.
– Так ото якраз ті, про яких ти мрієш. Вони – дорожчі, але зате можуть і «сувенірчиком» нагородити.
– І що це таке?
– Це таке, що в нас сифілісом називається.
БУЛЬДОГ БЕРЕ СЛІД
Якось Абрам з Сарою пішли на пляж. А коли прийшли, то Сара спохватились, що забула взяти плавки. А повертаться їй за плавками не хотілось і вона до Абрама:
– А давай пошлемо нашого Джека.
Абрам тут же впер голову бульдога Сарі в спідницю і дав команду:
– Слід.
Побіг бульдог. Не пройшло і п’яти хвилин, як чують на пляжі шум, крик. Аж дивляться, а той бульдог тягне за штани якогось здоровенного грузина. Сара як глянула, так і обомліла.
2.2.1967 р.
СТУДЕНТ І ШАРФИК
Якось студент із студенткою пізнім вечором постукали до старенької бабусі у віконечко, щоб та пустила їх переночувати, так як додому було йти ще дуже далеченько. Бабуся виглянула через віконце і говорить:
– Я вас можу пустити, але в мене тільки одне ліжко.
– Дуже вам вдячні за вашу гостинність. Ми перегородимось одіялом і так переспимо. Так вони і зробили. А ранком подякували бабусі і пішли далі. А в цей час піднявся ураган, який із дівчини зірвав шарф і поніс через тин до сусіда в город. Студент кинувся за шарфиком і до дівчини:
– Я зараз перелізу через тин.
– Е, куди вже тобі перелізти через тин, коли ти не зміг перелізти, навіть, через одіяло?
22.3.1961 р.
ВАША ЖІНКА КРАЩА...
Якось директор одного заводу запитує в свого замісника:
– Ну як тобі наша нова секретарка?
– Та нічого собі, але ваша жінка краща.
Я НЕ ВАГІТНІЮ...
Одна молода жіночка шукала роботу. Прийшла у відділ кадрів одного підприємства і запитує:
– Чи не могли б ви мене взяти на роботу секретаркою?
Кадровик подивився на вродливу жіночку і запитує:
– Ви швидко друкуєте?
– Ні.
– Тоді, певно, ви досвідчена стенографістка?
– Ні.
– Тоді, що ж ви можете робити?
– Я не вагітнію.
СЕКРЕТАРКА І СЕКРЕТУТКИ
Приходить один чоловік у приймальню де було багато секретарок і звертається до першої:
– Скажіть, будь-ласка, де можна знайти вашого директора?
– Я не знаю.
Він до другої. Та теж не знає. Він до третьої, і третя не знає.
Потім дивиться, а в кінці кімнати сидить
