Три метри над рівнем неба - Федеріко Моччіа

— Я був упевнений, що ти вибереш цей комплект. Ти дуже гарна.

Бабі злегка розтулила губи. Марко нахилився над нею, цілуючи. Вона, майже нерухома, несмілива та м’яка, прийняла його поцілунок. Тієї ночі по «Теле Радіо Стерео» передавали найкрасивіші з будь-коли написаних пісень. Чи принаймні так їм здавалося. Марко був милим та ніжним і довго наполягав на тому, щоб отримати дещо більше. Але марно. Отримав лише задоволення та честь побачити, яка вона без верхньої частини комплекту, ото й усе. Пізніше відвіз її додому. Провів до дверей і ніжно поцілував, тамуючи якусь дивну злість. Потім гнав машину крізь ніч. Згадав пісню Батісті про дівчину, схожу на торт з вершками. Щасливу, що її не з’їли.

«Авжеж, і я скуштував тільки одненьку ложечку». Потім подумав про полювання на скарби, про те, скільки він витратив. Про час, який згаяв на складання тих віршиків. Про місця, які вибирав, та про все інше. Тоді розвернувся і поїхав до дискотеки «Джильда». Ще одна думка розвіяла останні внутрішні заперечення: крім усього того, Бабі отримала ще й морозиво з подвійними вершками.

27 Вправи з перекладу з латинської або грецької мов в італійських ліцеях називають версіями.

28 «Il», або ж «Vocabolario della lingua latina di Luigi Castiglioni e Scevola Mariotti» — один із найвідоміших італійсько-латинських словників, що має близько 2270 сторінок. Уперше виданий 1966 року.

29 «RAI» — «Radiotelevisione italiana», державна телерадіокомпанія Італії, заснована 1924 року. Головний офіс розташований у Римі на пл. Мадзіні.

29

27

«Il», або ж «Vocabolario della lingua latina di Luigi Castiglioni e Scevola Mariotti» — один із найвідоміших італійсько-латинських словників, що має близько 2270 сторінок. Уперше виданий 1966 року.

«RAI» — «Radiotelevisione italiana», державна телерадіокомпанія Італії, заснована 1924 року. Головний офіс розташований у Римі на пл. Мадзіні.

Вправи з перекладу з латинської або грецької мов в італійських ліцеях називають версіями.

28

13

Раптом запала дивна тиша. Клас завмер, ніби підвішений у повітрі. Бабі оглянула дівчат поряд — своїх подруг. Милі, неприязні, худі, товсті, гарні, негарні, чепурненькі. Палліна. Хтось гарячково гортав книгу, інші занепокоєно втупилися в підручники. Одна з дівчат, особливо нервова, терла собі очі та чоло. Інша ховалася за сусідку попереду. Прийшов момент опитування. Джаччі провела своїм каральним перстом по журналу. Це було для годиться. Вона вже знала, де зупиниться.

— Джанетті!

Дівчина підвелася з-за парти, втрачаючи надію та трішки рум’янцю.

— Феста.

Сильвія також узяла свій зошит. Вона лише хвильку тому завершила списувати версію. Пройшла між двома рядами парт, підійшла до кафедри й подала зошит. Теж стала біля дверей, поряд із Джаннетті. Дівчата перезирнулись у відчаї, намагаючись підтримати одна одну. Джаччі відвела очі від журналу й оглянула клас. Деякі дівчата витримали її погляд, щоб показати, що вони спокійні та впевнені. Одна, насправді не підготована, відверто блефувала, майже напрошуючись відповідати. Всі серця натисли на акселератор.

— Ломбарді.

Палліна підвелася. Глянула на Бабі. Здавалося, вона прощається з подругою навіки. Потім пішла до кафедри, вже приречена на незадовільну оцінку.

Стала між Джаннетті та Сильвією Фестою. Остання усміхнулась їй. Потім пошепотіла: «Намагаймося допомагати одна одній», через що Палліна поринула у повний відчай. Першою опитували Джаннетті. Вона переклала уривок з версії, запнувшись на кількох наголосах. Відчайдушно шукала слова, які передавали б сенс італійською. Так і не змогла сказати, якою є початкова форма одного з дієслів давноминулого часу. Майже випадково вгадала дієприкметник майбутнього часу, а от з ґерундієм так і не склалося. Сильвія Феста невпевнено зробила першу частину перекладу — легшу. Не вгадала жодного дієслова, навіть близько. Майже зізналась, що списала версію. Відтак розповіла дивну історію про свою матір, якій було зле, як, зрештою, і їй самій у цей момент. Навдивовижу ідеально перелічила назви третьої відміни, середній рід множини.

У Палліни ж вийшла німа сцена. Їй випала третя частина версії, найскладніша. Прочитала швидко, не помилившись у жодному наголосі. Але на тому й усе. Спробувала видати дещо ризикований переклад першої фрази. Але не в тому місці поставлений акузатив надавав фразі занадто фантастичного змісту. Бабі занепокоєно подивилась на подругу. Палліна не знала, що робити. Бабі зі свого місця відкрила книгу. Прочитала уривок версії. Перевірила правильно перекладену фразу за зошитом сусідки-заучки. Потім легким шепотом привернула увагу Палліни. Джаччі з виглядом знудженої зверхності дивилась у вікно, чекаючи відповідей, які не надходили.

Бабі лягла на парту і, сховавшись за сусідкою спереду, підказала своїй сердечній подрузі ідеальний переклад уривка. Палліна послала їй повітряний поцілунок, потім повторила вголос у тому ж порядку все, що Бабі їй щойно підказала. Джаччі, раптово почувши правильні слова на своїх місцях, обернулась до класу. Це було занадто досконало, аби бути випадковим. У класі все повернулося до звичного порядку. Дівчата — кожна на своєму місці, нерухомі. Бабі, взірцево сидячи за партою, глянула на Джаччі невинними і довірливими очима. Палліна, майже кидаючи виклик долі, усміхнулася.

— Вибачте, пані професорко, я трохи заплуталася, запнулася, але ж це трапляється і з найкращими, правда?

Після перекладу зазвичай були питання щодо дієслів, а тут Палліна почувалася трохи впевненіше. Найгірше позаду. Джаччі усміхнулася.

— Дуже добре, Ломбарді. Переклади-но мені ще один уривок, ось тут, до habendam.

Палліну знову огорнув відчай. Найгірше тільки починалося. На щастя, Джаччі знову дивилася у вікно. Бабі прочитала переклад нової фрази, відтак зачекала кілька секунд. Все було спокійно. Лягла на парту, щоб знову підказувати подрузі. Палліна востаннє проконтролювала позу Джаччі. Потім подивилась на Бабі, готова повторити гру. Але саме в цю мить професорка повільно обернулася. Вона подалася уперед за кафедрою й піймала на гарячому Бабі, що підказувала.

Бабі, відчувши, що її зараз викриють, рвучко обернулася. Побачила вчительку. Їхні погляди зустрілись. Джаччі задоволено посміхнулася.

— А, дуже добре. Ми маємо в класі одну справді чудово підготовану дівчину. Джервазі, з огляду на те, що ви це так добре знаєте, виходьте і перекладіть нам решту версії.

Палліна, відчувши себе винною, перервала Джаччі:

— Пані професорко, вибачте, але це моя вина, це я попросила пояснень.

— Дуже добре, Ломбарді, я це ціную. Дуже благородно з вашого боку. Власне, ніхто й не сперечається з тим фактом, що ви насправді зовсім нічого не знаєте. Але зараз я хотіла б послухати Джервазі. Виходьте, виходьте, будь ласка.

Бабі підвелася, але залишилась на своєму місці.

—