Османськими шляхами - Мак Карсегі

–Друга частина твоєї платні, – Богдан жбурнув важку торбинку наповнену монетами.

Мурат зважив у руці гроші, оглянув усіх навколо і сховав мішечок за пазуху.

–Щасти тобі, козаче, – сказав він і пришпорив коня.

Рафат і Мустафа поїхали слідом. Залишився Девлет і двоє його охоронців, які перев’язували руки паші. А той млів від больового шоку і завивав, немов поранений звір.

Немова вдарив плесом шаблі розпряжених коней, скочив у сідло і глянув Богданові просто в очі.

–Поступок справжнього чоловіка, – сказав він.

Богдан у відповідь кивнув і козаки швидко зникли за пагорбами. А голосіння Девлета ще довго відлунювало у горах.