Українська література » » Dolce Vita, або Кінець гламуру - Ніка Нікалео

Dolce Vita, або Кінець гламуру - Ніка Нікалео

---
Читаємо онлайн Dolce Vita, або Кінець гламуру - Ніка Нікалео
місце зафрахтоване!

Рішарду не сподобалася ця трактовка ситуації, якої він намагався уникнути. Але він стримано засміявся і запросив Ігоря за наш столик. Той відмовився, пояснивши, що на нього тут має чекати один знайомий. У нього важливі справи. І справді, тут же у вітринне скло, біля якого ми сиділи, постукав мужчина років сорока п’яти. Ігор ще перекинувся парою фраз з Марчеєм і, скоренько попрощавшись, зник.

Надто швидко, бо я не встигла відчути задоволення від випадкової зустрічі з ним. Але достатньо для того, щоб я побачила розширені зіниці його кавових очей, коли він дивився на мене.

«Мій телефонний номер. Звідки він у нього?»

До нас підійшов офіціант і запитав, чи ми ще чогось бажаємо. На що я відповіла, що якщо вони тут не надають косметологічних послуг, то мені вже час. Краса — понад усе!

Марчей посміхнувся у відповідь і попросив рахунок.

У «Венеціано», як завжди, кишіло клієнтами. «І криза ніби в країні». Улесливий Алекс розсипався у компліментах одній пані у віці «двічі секонд-хенд» щодо її привабливості. А вона, знаючи, що він їй відверто лестить, все ж була йому вдячною за цю маленьку брехню.

Парадоксальне мислення у нас, жінок: ми ненавидимо брехунів, але часто щиро їх любимо.

Алінка попросила мене ще трохи почекати, і я, щоб не дармувати час, вирішила зробити собі новий колір нігтів. Якраз звільнилася манікюрниця.

— Що у вас тут нового чути? — знічев’я запитую її, а сама потопаю у свіжих враженнях від зустрічі з Ним.

— Все по-старому: робота не кінчається, — зітхає вона.

Ще щось там белькоче і раптом до мене долинає:

— А як там ваша подруга Роксолана?

— Нормально. Чому ти про неї розпитуєш?

Я здивована її поінформованістю. Минуло не більш ніж півтора місяця від розриву Рокси з чоловіком.

— Просто вона вже давно не з’являлася тут, — ухильно відповідає манікюрниця.

Нахаба, невже думає, що я буду з нею обговорювати сімейні справи своєї подруги?! Але це і був фірмовий стиль цього салону — все про всіх знати.

Подзвонила Трип’ята.

— Ти де з самого ранку? Чи просто дрихнеш, поки я тут пашу на благосостояніє всєго Отєчєства?

— Я зараз у «Венеціано». А зранку…

Я хотіла сказати, що зустрічалася з Рішардом, але це була інформація не для зайвих вух.

— А зранку мала одну ділову здибанку.

— То просто капець, яка ти бізнес-вумен стала, — пожартувала Дарина. — То може, в обід поділишся своїми секретами?

— Давайте о другій у «Тбілісі».

— Я сама приїду. Лільок влаштовує свої особисті справи. Потім розкажу.

— Ой, заінтригувала. Давай! Побачимося.

Свіжа і приголомшливо красива, я зайшла у грузинський ресторан, відразу привернувши увагу всіх відвідувачів у залі. Ефектно сіла, заклавши ногу на ногу у своїх новесеньких рожевих босоніжках з камінцями Сваровскі і міні-платтячку в тон. Зверхньо обвела поглядом присутніх. «Маргінали!»

Дарина аж підморгнула мені, помітивши, яке захоплення я викликаю.

— А Алінка не дарма дере з нас три шкури за свої сеанси перетворення лялечок у справжніх метеликів, — підсумувала вона моє маленьке дефіле.

— Ну, це не зовсім її заслуга. Ти що думаєш, якщо дупі зробити масочку і нафарбувати, вона теж буде виглядати, як Карла Бруні?

— Та жартую я, заспокойся. Я пам’ятаю, як ти підробляла у Будинку моделей, коли ми вчилися. Ти завжди була звєзда. Але після Аліни ти просто супер-нова! Ось, що я хотіла сказати.

— Ну, і ти виблискуєш своїми брильянтами, як Джек-горобець, — приколююсь з її амбарного ланцюга з медальйоном на шиї.

— А це продовження мого золотого волосся, — каже незворушно, поправивши рівні, як лінійка, коси.

Офіціант приніс нам пляшку «Хванчкари».

— Ви що?! Я це не замовляла! — здивовано видає Трип’ята.

— Це вам, шановні дами, від мужчин он за тим столиком.

І показав у крайній кут залу, де сиділо двоє молодих і самовпевнених мажориків.

— Вино заберіть і передайте, що ми п’ємо максимум мацоні. І тільки за свій рахунок, — наказала Дарина Миколаївна, оцінивши поглядом претендентів на знайомство.

Офіціант розчинився, і ми повернулися до своїх баранів.

— Що там у тебе за бізнес-ланч був? — звернулася вона до мене.

— З Рішардом, — байдуже. — Давай спочатку про нашу Лільку.

Мені кортіло більше слухати, ніж говорити.

— Лілея наша нарешті квітне зі своїм Юрчиком десь в районі Кіпру.

— М-м… А ми ще сумнівалися, — протягнула я, хоча насправді сумнівалася лише Дарина.

— Ну, це тільки я не вірила його обіцянкам. Та й зараз не в захопленні. Навіть якщо він і розлучиться зі своєю третьою, з Лількою все одно не одружиться.

— Дар, ти що? Вона ж наша подруга!

— А я правду кажу, — по-діловому відповіла Дарина, розрізаючи своє чахохбілі. — Лілька не з тих, з ким одружуються. З нею весело, вона безтурботна і мила. Але ти можеш уявити її бєрємєнной, босой і на кухні?

— Хм, — я усміхнулася. — Вона і години вдома не всидить. А ті салати і тістечка, що у неї в холодильнику, хіба із супермаркету?

— З Підгорян. Мама щотижня потягом передає, — усміхається.

— До сих пір?! — мені пригадався той час, коли ми ще вчилися, а Лільчина матуся нас усіх дбайливо підгодовувала.

— А ти думала!

— То що, через те, що вона не вміє ліпити вареники і варити борщі, її ніхто не візьме заміж? Я теж не дуже цим захоплююсь, за мене це роблять інші. І, до речі, отримують за це гроші.

— Можна когось і найняти, але треба мати стільки бабла, щоб це собі дозволити. А ті, кого вибирає наша подружка, здатні купити собі не тільки кухарів, а й купу довгоногих дівиць. Поруч з якими Лілька програє.

— Не говори так, Дарино, — не розуміла я її песимізму.

— Коханка — це її образ. Класичний варіант. І допоки вона у собі щось не змінить, так і залишиться ні з чим, — підсумувала Трип’ята.

— Коханка… А я? Який образ ти приписала б мені? — поцікавилася я.

— Ну, взагалі то, це хліб психолога. Але я думаю, що ти — господиня, хоронителька сімейного вогнища, — з посмішкою відповіла Дарка.

— Серйозно? То ось які я викликаю асоціації! — була приємно вражена.

— А що?

— Даро, ти завжди була така мудра і начитана! Тепер мені

Відгуки про книгу Dolce Vita, або Кінець гламуру - Ніка Нікалео (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: