(не) Вірний, або Ти моя, крихітко! - Аня Стар

-— Ти не підеш? -— Хлоя повернулася до дівчини, помітивши, що та відстала. Вікта закопалася в сумці, похитавши головою.

-— Напевно, ні, мені треба в бібліотеку заглянути, подивитися дещо, -— принцеса помахала подрузі рукою і спокійним кроком попрямувала в інший бік.

Хлої закусила щоку, спостерігаючи за фігуркою, що віддалялася. Звісно, її рудуля вирізнялася скромністю й обережністю, але зараз була схожа на лань, яка здригається від кожного шереху. Додати до цього відстороненість і замисленість. З Вікторією просто неможливо було розмовляти, немов вона витала десь у хмарах. І Хлоя здогадувалася, що в них мешкає пан Фейт.

Кафе "Веселка спецій" було не настільки популярним серед студентів. Там не продавали алкоголь і не було кальянів, зате варили справжню каву з різними сортами перцю та пекли свої унікальні круасани. Про ціни в цьому закладі варто було взагалі мовчати. Ще одна причина рідкісного відвідування.

-— Ти, здається, шукала Славу, -— звернувся до неї хлопець із милими кучеряшками, з яким Хлої познайомилася в театральному гуртку, -— Він начебто щодня там зависає, але будь обережна, це не особливо доброзичливий тип.

—  Не хвилюйся, автограф брати не збираюся, я у справі, — усміхнулася білявка, відкидаючи світлі пасма назад.

Вона простояла хвилину біля входу в кав'ярню, розмірковуючи про розмову з цим хлопцем, з чого треба почати і як слід поводитися. Їй розповіли, що це цілком ввічливий, чемний і старанний студент, надто спокійний і незворушний, на відміну від свого дружка.

Коли Хлої нарешті зайшла, то відразу почала оглядати обстановку.

Маленькі круглі столики, переважно для парочок. Природні природні тони різного виду дерева, змішані з темною зеленню. Приглушена класична музика, яка не різала слух і не відволікала недоречними басами. Спокійна, заспокійлива атмосфера, яка могла ввести в зневіру, якби не насичений аромат прянощів, що розбурхує нюх блондинки.

Хлої зробила глибший вдих, ковтаючи цю смакоту в повітрі.

Її карі очі запримітили самотнього відвідувача, який щось читав у своєму телефоні. Судячи з опису, це і був той самий росіянин. Русяве волосся, акуратно укладене і не скуйовджене, як часто люблять носити хлопці. Класичний костюм без традиційної жилетки і легка щетина.

Ісаєв виглядав старшим за свої роки, немов це не студент, а чоловік, який працював викладачем. І схоже, він помітив, що за ним спостерігають.

Яскраві зелені очі швидко пройшлися по дівчині, а потім знову звернулися до екрана мобільника. Хлої розправила плечі й рішуче пройшла вперед до його столика. Вона була не з тих манірних скромниць і збентежити її було не так просто.

—  Привіт, — спокійним голосом почала Хлоя.

—  Здрастуй, — він не повернувся в її бік, немов це не з ним вона зараз розмовляла.

— Ти ж Слава? Ісаєв? — блондинка намагалася грамотніше вимовити його ім'я, але з незвички вийшло не дуже.

—  Можна на прізвище, якщо для тебе так простіше, — спокійно відповів хлопець, допиваючи ароматну каву.

— Мені потрібен Фейт, він не з'явився сьогодні на зборах, а...

— Я не його секретар і роздачею номера телефону фанаткам не займаюся, — Ісаєв так нахабно й упевнено перебив її, але при цьому голос його залишався м'яким із ноткою іронії.

Замість відповіді Хлої щільно стиснула губи і мовчки сіла за його столик.

— Цей виродок не в моєму смаку, —  вона склала руки на столі, спостерігаючи за співрозмовником.

Слава нарешті подивився на неї, але вже уважніше.

—  От як? —  він відкинувся назад, прибираючи телефон у кишеню піджака.

—  Він пробрався вночі до моєї подруги і перелякав половину жіночого гуртожитку, —  її голос набув різких, сталевих ноток, а очі потемніли від гніву.

—  Він усього лише хотів провести виховні заходи щодо найяснішої зазнайки, —  плавним жестом руки Ісаєв покликав офіціанта, —  Яка виявилася не такою милою, як я думав.

Хлої різко піднялася зі стільця, стискаючи праву руку в кулак.

—  Зазнайки?! Та ти зовсім не знаєш яка вона! І якщо вже й говорити про виховання, то це в твого дружка проблеми з цим! —  вона відчувала рум'янець збентеження і люті, хотілося взяти цю кляту вазу з квітами і кинути в його впевнений фейс.

—  Невже? По-твоєму, це нормально, травмувати людину, тільки через те, що вона вибрала невдале місце для сексу? —  усмішка швидко зникла з його обличчя.

До них підійшов працівник кав'ярні і Слава озвучив замовлення, дуже швидко надягаючи маску чемного джентльмена.

—  Травмувати? —  Хлої була збентежена, а потім згадала слова подруги про зачіску цього гандона. За ідеєю нічого серйозного не могло статися.

"Але чому тоді вона так поводиться?..".

—  Це не могло завдати... серйозної загрози для здоров'я і, між іншим, Фейт сам напросився, — Хлоя поклала долоні на стіл, ледь нахиляючись корпусом тіла.

— А якби наша принцеса вирішила додати луг або надсильний реагент, здатний позбавити зору й обличчя? Ти б і в цьому випадку захищала її? — хлопець узяв чашку з кавою, яку вже встигли принести.