Знову твоя - Катя Кірініна
Мовчу, абсолютно не уявляю, що відповісти. Звичайно, йому не зрозуміти, що було не так, може, якби він більше приділяв мені уваги, і менше пив пиво з друзями, все могло бути по-іншому? Але його слова про молодість і привабливість, боляче зачіпають.
– Він навішав тобі локшини на вуха, а ти наївна курка повелася на казки. Ти думаєш, ти йому колись була потрібна? Він з легкістю тебе покинув, стільки років мовчав, а тут згадав… Господи, яка ганьба, - Сергій скуйовдив собі волосся від нервів. - Взяти та знищити стільки років подружнього життя, заради чого? Бути обласканою колишнім?
– Сергію, я ...
– Замовкни Юля! Просто замовкни зараз! - кричить він мені і я починаю боятися його. Хто знає, на що здатна у гніві людина, з якою я багато років ділила постіль. - Мені треба це переварити.
Сергій підвівшись, перекидає табуретку і підійшовши до мене вдивляється в моє обличчя. Не розумію, що відбувається, він лише сканує мене, наче шукає щось.
– Якщо повернулася сумна, отже, секс-марафон закінчився і тебе відправили додому? - із гіркотою в голосі, питає він. - Погано ноги розсовувала, і він не готовий заради тебе щось міняти? Дурепа. Ти просто дурепа, навіть соромно за те, що я вважав тебе за розумну.
У якийсь момент розумію, що чоловік має рацію. Кирило і справді не збирався заради мене міняти щось у житті, на додаток, він вчинив зі мною жорстоко, розбивши моє серце двічі. Найбільше на світі, я хотіла б відмотати плівку життя назад, але це було неможливо. Я і тільки я, мала відповідати за свої вчинки. Час розкидати камені та час їх збирати.
