Підкорена босом - Аманда Рід

Облизую і так мокрі губи й дивлюся на рівний і такий величезний член. Він ніби завмер в очікуванні, в передчутті райської насолоди.

О май гад! Як його обхопити? Та що взагалі з ним робити? Взяти до рота? Посмоктати? Це як чупа-чупс? Дідько! Головне не забути, що наприкінці цього «чупа-чупсу» немає жуйки…

Повільно, протяжно видихаю. Бос не квапить мене. Смиренно чекає доки я виконаю черговий наказ. А все ж почалося з безневинного масажу... Тепер я стою на колінах та  вирячаюсь на великий агрегат.

Вважаю за краще не роздумувати довго, а діяти. Обхоплюю долонею неосяжний стовбур та накриваю губами голівку, що зачаровує.

Зі мною таке вперше. У всіх сенсах цього слова. Але в голові жодного разу не з'явилася думка відмовитися або втекти.

***

Прокидаюся від чужих невагомих дотиків. Замружуюсь, тому що спогади вчорашньої ночі, наздоганяють мене негайно. Спалахами миготять перед очима, нагадуючи якою ненормальною я була вчора.

Вчора сталося щось неймовірне. Наче я стала героїнею порнофільму. Як мінімум стогнала я точно як порноактриса. У них, правда, все награно, а в мене було по-справжньому. Я й подумати не могла, що таке-е-е-е може бути приємним.

Я дійсно стояла на колінах перед босом і…

Не знаю хто за таке повинен отримати новенький айфон?

З одягу на мені тільки легке простирадло. Наполегливі руки зривають його з мене, а я далі продовжую прикидатися сплячою. З боку це виглядає дуже безглуздо, але я правда боюся приймати цю реальність.

Ви тільки вдумайтеся, я у крутій квартирі боса. Лежу гола на його величезному та до запаморочення зручному ліжку. Це більше схоже на казку чи сон. Але на жаль чи щастя — це моя нова реальність. Я сплю зі своїм босом з тим, кого боїться весь офіс. Навіть дорослі мужики переднім танцюють навшпиньках. А «якась я» змогла втихомирити цього звіра. Бос учора чудово спустив пару.

Великі грубі долоні опускаються на мою спину та я відчуваю як прогинається матрац. Андрій Ігорович змінює положення, нависаючи наді мною. Несподівано, мій бос починає робити безневинний масаж. Поки що невинний…

— Я знаю, що ти не спиш, — хрипко пролітає біля вуха. Тіло миттєво зраджує мене. Покривається мурашками, підтверджуючи слова Андрія Ігоровича.

Бос розминає мої плечі, спину… гладить руки. Цікаво, а якби я прокинулася не на спині? Щоб тоді він м'яв?

Від вульгарних думок відчуваю, як мої щоки покриваються рум'янцем, а між ніг стрімко мокріє. Чи це я червонію і збуджуюсь, бо руки боса спускаються до сідниць?

Мурашок стає вдвічі більше. Я розумію, що це не просто масаж, який дійсно прагне моє тіло, втомлене після вчорашнього марафону, але коли рухи переміщуються до інтимних зон, моє дихання проти волі частішає.

От же розпусний бос…

У голові починають осідати погані думки. Мені хочеться стати його коханою дівчинкою... щоб він навіть і не думав заглядати на брудні ігри з Каріною та Робертом.

Торкаючись моїх грудей, бос змушує знову потонути у приємних відчуттях.

— Ти приймаєш пігулки? — зненацька звучить дивне питання.

— Ні, — стогну у відповідь, трохи напружуючись. — Жодних таблеток не приймаю. Ну, хіба що від голови… коли дуже болить… я метеозалежна.

Так, Лізо! Зараз якраз слушний момент розповісти босу про свою метеозалежність.

Але я правда не розумію про що він каже.

— Дурненька, — поблажливо вимовляє бос. — Я говорю про протизаплідні.

— Ні! — ще більшою шоком відповідаю я.

— Зрозумів! Тепер будеш. Хочу тебе брати без гумки.

Рухи відновлюються та починають заспокоювати. Лоскотати.

— Розслабся, Лізок… невже тобі не подобається наша гра?

— Подобається… — продовжую пищати від сорому, та й уточнити дуже хочеться. — Але…

— Що Але? — мене притискає чоловічим тілом і я відчуваю як член у повній готовності, впирається в мої ягідниці. — Говори, не бійся. Так буде правильно. Адже маю на тебе грандіозні плани.

— Я не хочу, щоб ти… ви ходили на всякі трійнички… і щоб взагалі… ем… мали інших жінок…

— Трахав? — закінчує за мене речення. — Не хочеш, щоб я інших жінок трахав? Так, ти власниця, Лізок? - замовкає і через неможливо довгу хвилину продовжує. — Справедливо. Сідаю на дієту, — штовхається членом у мої сідниці. — Поки ми разом — ти моя улюблена та основна страва.

Теж мені, кухар...

— Ти щаслива?

Киваю. Ховаю задоволену посмішку, зариваючись у подушку.

Бос підіймається і теж задоволено хмикнувши, повертається до масажу. Щоправда, тепер масаж переходить на новий рівень і в основному зосереджений на нижній частині мого тіла.

Відчуваючи гаряче дихання на сідницях, я починаю повільно згоряти від сорому. Порочні чоловічі пальці досліджую вже знайому територію, тільки зараз кімната до країв залита ласкавим теплим сонечком і чоловік бачить кожен вигин, кожну родимку і все інше…

Бос масажує мої сідниці. Стискає стегна. Його пальці ковзають, дражнять вже давно вологі складочки... внизу живота зав'язується сильне бажання. Порок тече струмом по крові. Я здригаюся від кожного невагомого дотику.

Так можна і з глузду з'їхати. Цікаво? Чи існує діагноз: збожеволіла від сильного збудження.

— Будь ласка… — нема сил більше терпіти.

— Ні, — сміється бос. — Гори! А я разом із тобою…

— Я прошу тебе… Вас… — починаю звиватися. Я вже сама готова проштовхнути руку вниз і зняти цю яскраву. нестерпно-тягучу солодку напругу.

— Про що ти просиш? — голос боса перетворюється на суцільний хрип. — Ти просиш, щоб я опинився там? — розмазавши моє збудження по клітору, бос проштовхує в мене один палець.

— Так! — стискаю в кулаках простирадла.

— Так, бачу! Хочеш мене... — задоволено гарчить бос. А потім він перехоплює мене за стегна і трохи підіймає мою дупку вгору. Мої ноги, як і раніше, стиснуті чоловічими ногами.

Бос прилаштовується й одним різким поштовхом пронизує мене, заповнюючи вузьке вологе лоно, своєю «вирощеною для мене» гідністю.