Українська література » » Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

---
Читаємо онлайн Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
class="book">ЗА БРАКОНЄРСТВО

Зустрілась Микитівна з Маврикіївною і запитує:

– Де ж це ти, моя дорогесенька, так довго пропадала?

– У в’язниці сиділа.

– А за що, як не таємниця?

– За браконьєрство.

– Що ж ти натворила?

– А в Чистому озері підмилась, після чого вся риба подохла.


ЩО ТИ ПРИВЕЗЛА З ПАРИЖУ?

Приїхала Маврикіївна з Парижа. Микитівна:

– Що ти привезла з Парижу?

– Сифиліс.

– А що це таке?

– Та щось похоже на кремплін чи на креп-жоржет, тільки що носиться довше.

1985 р.


В СОЦЗАБЕЗІ

Приходять Серце, Печінка і Член оформлятися на пенсію.

Серце:

– Ось моє досьє, ось мій безперебійний стаж роботи...

Подивились. Назначили пенсію.

За Серцем пішла Печінка. Дали пенсію і Печінці. Дійшла черга і до Члена.

– Я теж все своє життя пропрацював в самих, що не є шкідливих умовах, не спав, бувало, цілими ночами, чого я лише не пережив, де я тільки не бував, чого тільки не натерпівся!

Головуючий:

– Хто там, підніміться?

– О, якби я міг піднятись, я б і на пенсію не просився!


БІЛЯ ГАЗЕТНОГО КІОСКУ

Стоять Микитівна з Маврикіївною біля газетного кіоску.

– Маврикіївна, у тебе ззаду газета, – сказала Микитівна.

– Правда?

– Ні. «Вечірній Київ».


МУЛЬТИКИ

Зустрілись два друга по нещастю разом із своїми дружинами.

І перший пропонує другому:

– Пішли в кіно.

А сам, щоб жінка не бачила, приклав пальця до горла.

Другий відповідає:

– Часу нема. А сам показує, що нема грошей.

– Тоді пішли на мультики. А сам показує-по сто грам.


ТРИ НЕГРИ

Приходять три негри в баню митись. В двох члени чорні, а в третього – білий. Мужики дивляться і нічого не можуть зрозуміти:

як це так, що в чорного негра та білий член? Запитують в тих, що з чорними. А вони відповідають:

– А ми не негри. Ми – механізатори.

– Так чому ж у вас чорні, а в вашого товариша – білий?

– Бо до нього сьогодні вночі жінка приходила.


МОВЧИ, ДУРНЮ!

Женився один чувак на гарнесенькій жіночці, спить з нею, цілує і більше нічого не робить. А жіночці ж хочеться! Так вона терпіла місяць, два, а потім взяла й пожалілася свекру, що вона змушена буде розлучитися з його сином, якщо і далі буде, мов, так продовжуватись.

Прийшов батько до сина і питає:

– Що ж це ти, синку, нічого не робиш? Може, тобі треба показати, як це все робиться?

– Еге ж, тату, – обізвалась невістка, – звісно, покажіть йому, покажіть.

Батько ще був нестарий, скинув штани, поклав невістку впоперек ліжка і давай показути своє мистецтво. Син як глянув і до батька:

– Досить, я далі вже сам буду.

– Мовчи, дурню! Хай батько ще раз покажуть, як треба! – обізвалась задоволена невістка.


П’ЯНИЙ І ДЕРЕВО

Прийшов п’яний чоловік до хати, а посеред двора стоїть дерево і в хату не пускає. Тож треба так напитися! Розізлився чоловік і на весь двір почав кричать: негайно зріжу. І до жінки:

– Де пила?

А жінка в цей час теж тільки що від кума прийшла і переляканим голосом відповіла:

– В сусіда пила.

– Навіщо дала?

– Я не давала... Він сам узяв.

– Уб’ю…І понеслось…


В ТАКСІ

Сіла молода дівчина в таксі. Коли доїхала до Бесарабки, лічильник показав три карбованці. Вона дала п’ять і чекає на здачу. Водій тягне час, мнеться, не дає. Дівчина до таксиста:

– Давай здачу.

– Яку здачу? А на чай?

– А не обпісяєшся, дядя?


БОГ І ЖІНКИ

Приземлився Бог в Гідропарку, а там жінок сила-силенна.

Зібрав він їх всіх докупи і говорить:

– А тепер, любі мої, всі, хто хоч раз зрадив своєму чоловікові, станьте справа, а хто ні разу – станьте зліва. Всі жінки поставали справа і тільки одна – зліва.

– Добре, – сказав Бог. – А тепер, бачите табличку, де написано "рай" – ідіть туди.

Всі направились до раю. І тільки одна – та, що ні разу не зраджувала чоловіку, підійшла до Бога і запитує:

– Боже, а куди ж мені іти? Адже я прожила з чоловіком п’ятдесят років і ні разу йому не зрадила.

Бог співчутливо похитав головою і сказав:

– Я міг би тобі простити зраду і відпустити всі гріхи, а от дурість – ніколи.


РИБОЧКА

Чоловік в тролейбусі до незнайомки:

– Рибонько, передайте, будь ласка, на квиточок.

Жінка задумалась:

– Ага, якщо я рибонька, значить я – щука. А якщо я щука значить – зубаста. А якщо я зубаста, значить я – собака. А якщо я собака,

Відгуки про книгу Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: