Українська література » » Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

---
Читаємо онлайн Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
значить я – сучка. Людоньки, він мене б...дю назвав!

П’ЯНИЙ ЧОЛОВІК І ДРУЖИНА

Приходить п’яний чоловік додому, а дружина його качалкою, качалкою та по плечах, та ще й приказує:

– А будеш пити, а будеш пити?

Чоловік трохи оговтався і до жінки:

– Якщо є – так наливай! Чого, дурепа, репетуєш?


В БУФЕТІ

Приходить чоловік до продавця буфета і запитує:

– Скажіть, будь ласка, а скільки коштуе одна крапля коньяка?

– Нічого не коштує.

– Тоді накрапайте мені, будь ласка, чарочку.


БАТЬКО І СИН

По дорозі ідуть батько з сином. Ото син запитує в батька:

– Татку, а як це бути п’яним?

– Ну як тобі пояснити, синку? Бачиш, стоять два дерева, а п’яному здається, що там аж чотири.

– Татку, але ж там, де ти тільки що показував, лише одне дерево!


МАТИ НЕ ПУСТИЛА

Старий із старою вирішили пригадати молодість, і дід говорить до баби:

– Давай, бабусю, я прийду в білому костюмі, з квітами, буду на тебе чекати і ти прибіжиш, як в молодості.

– Гаразд, – відповіла бабуся.

Сказано – зроблено. Дідусь одягнув білий костюм, запахтівсь "Червоною Москвою", взяв великий букет троянд, стоїть і чекає.

І так годину, другу, третю – а коханої все нема і нема. Приходить додому, аж дивиться, а кохана спокійнісінько лежить на печі і їсть калачі.

– Чому ж ти не прийшла? – питає дідусь.

– Мати не пустила.


ПРИВІТ З КОНСТАНТИНОПОЛЯ!

Іде повія по пляжу, аж дивиться лежить молодий цікавий чоловік, справжній атлет, а з плавок у нього виглядає кінчик члена, на якому написано …оля. Повія постояла, подивилась і сказала:

– А я знаю, як вас звати!

– Ну і як? – перепитав з цікавістю атлет.

– Коля.

– От і невгадала, голубко.

Тут же опускає свої сімейні, а там написано:

– Привіт із Константинополя!


В ДЖУНГЛЯХ

Жив чоловік з дуже вередливою дружиною. І як би він не старався їй догодити, але все марно: то їй не те, інше не так, те холодне, те гаряче, то жарко, то холодно… І так кожен день.

Ото, одного разу поїхали вони в джунглі. Чоловік йшов першим, а дружина за ним..

І тут трапилось непередбачене. Тільки чоловік відвернувся по-маленькому, як примат схопив його дружину, підняв на дерево і там на виду у всіх почав її трахати. Жінка до чоловіка:

– Що ж ти стоїш, йолопе, ти ж бо знаєш, яка я хвора…

– А ти все оте візьми та і поясни йому, як це кожен раз поясняла мені, що ти не хочеш, що ти хвора, що ти втомлена, що тобі крутить в… носі, що, нарешті, ти хочеш того, чого і сама не знаєш.

1985 р.


ЛОРД І ДРУЖИНА

Приходить старий лорд зі своєю леді додому, а син якраз трахає служницю. Їх реакція була наступною:

Лорд: «Молодець, синку, – подумав батько, – ти перевершив мене у всьому».

Леді з незадоволенням в голосі:

– Що ж ти, дурепо, ноги не так, як треба, держиш, адже йому незручно!


ДРУЗІ ПРИГОСТИЛИ

Стоять п’яні і так, ніби поміж іншим, діляться новинами і показують на жіночку, яку можна трахнуть без усяких проблем.

Один п’яний тут же скористався інформацією, пішов до тієї жіночки, зробив свою роботу і тільки хотів уходити, як жіночка до нього:

– А гроші?

– А мене друзі пригостили.

1980 р.


ХАЙ ЗНАЮТЬ НАШИХ!

Відправили нашу Дуньку на конкурс повій. Коли повернулась, її зразу ж обступили журналісти:

– Яке місце зайняла?

– Друге,– відповідає Дунька.

– Що ж ти так нас всіх підвела? А ми ж на тебе надіялись!

– Розумієте, – оправдується Дунька, – вона лежачи і я лежачи.

Вона сидячи і я сидячи. Вона стоячи... а я не умію...

Навчили. Знов направили. Коли приїхала, знов запитують:

– Ну яке...?

– Друге.

– Чого ж ти ще не знала?

– Все було те ж саме, а коли дійшло до рота, я розгубилась і не знала, що мені робити.

Знов навчили. Знов поїхала і знов приїхала.

– Ну і яке на цей раз? – запитують.

– Перше! Вона лежачи і я лежачи. Вона сидячи і я сидячи.

Вона стоячи і я стоячи. Вона в рот одного, а я зразу двох та як свисну, то всі аж попадали!

– Молодець, Дунька! Хай знають наших!


О ФРАЄР!

Іде суд. Розлучається одна пара. Суддя до жінки:

– Чому ви вирішили розлучитись?

– Це не моя ініціатива. Так захотів чоловік.

Суддя звертається до чоловіка з тим же питанням:

– Вона мене не задовольняє.

Голоси із зали:

– Ви подивіться на цього фраєра! Всю Одесу задовольняє, а його ні!


СОБАЧА КОВБАСА

Відгуки про книгу Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: