Спустошення - Любомир Андрійович Дереш
— Дмитрий Иванович, пожалуйста, станьте вместе с вашим коллегой к фотографии! — попросив хтось із журналістів. Робот Карманова заблимотів синюшним відблиском від фотоспалахів.
— Дмитрий Иванович, как вы оцениваете возможность сотрудничества компании «Сома» с движением «Россия-4000»? — спитала Карманова одна з журналісток.
— Очень положительно. Чем больше психопатов нам удастся привлечь на свою сторону, тем больше у нас уверенности, что они будут заняты полезным делом и не будут вредить обществу.
— Вам подобається ваша голова? — спитала ще одна журналістка.
— Дуже, — озвався Карманов з ентузіазмом. — Що більше подібних розробок буде в Осі Айзека, то більше я спокійний, що всі розумні люди будуть цікавитися нами.
Карманов почепив на носа голові чорні окуляри, і десятки фотоспалахів взялися фіксувати кадри, як відомий олігарх забавляється біля власного дубля.
— Ну что, дорогой друг, а теперь время продемонстрировать тебе что-то по настоящему выходящее за рамки обыденного, — сказав Карманов до Айзека і звернувся до журналістів:
— Господа, предлагаю пройтись к стенду корпорации «Сома». То, что вы сейчас увидите, может потрясти ваше воображение, поэтому особенно нервным предлагаю остаться здесь и напиться вдребезги, прежде чем приближаться к нашей экспозиции. Пойдем, — Карманов поплескав Федора по плечу і разом з Осею вони рушили далі.
— Осип, — спитав Федір. — Какие ваши первые впечатления от выставки?
— Главное слово здесь, на этой выставке, думаю — сотрудничество, — сказав Айзек. — Вместе мы сможем создать совершенно новый мир. Быстрый, безопасный и осознанный.
— Пересадим всех в консервные банки и запустим в космос, — пожартував Карманов. — И тем самым восстановим экологию. Вот наш стенд, кстати, — додав він. — Смотри, Ося, не то, что у вас — не пробьешься! Дамы и господа! Пані і панове! — звернувся він до журналістів. — Сейчас мы хотим представить вам революционное изобретение корпорации «Сома», которое мы планируем наладить в массовое производство уже в начале января двенадцатого года. Лингвошлем!
Віктор на пару з іншим психоінженером під зойки враженої публіки демонстрували дуель ієрогліфами, з ходу прочитуючи в комбінаціях геометричних фігур складні концепти на зразок «постіндустріального світу» чи «шляху воїна». Кілька хвилин Айзек з дитячою недовірою на обличчі спостерігав за їхнім спарингом поруч із Кармановим, опісля чого озвався:
— А можно, я тоже попробую? — Айзек підійшов до геймерського крісла, і напарник Віктора швидко скинув з себе Лінгвошолом.
— Да-да, конечно... — озвалась Алла, що асистувала при Лінгвошоломі. Асистенти швидко допомогли поставити електроди на потрібні місця, і Айзек став зосереджено дивитися на екран.
— Это для продвинутых пользователей, Ося, — сказав йому Карманов, але той тільки покровительськи посміхнувся.
— Думаю, я справлюсь, — він покровительськи кивнув Аллі, і та відступила.— «Спокойствие», — сказав Айзек і закрив очі.
— Возможно, плохо подсоединены электроды... — зауважила Алла, й асистенти заново стали перевіряти прилад на голові в Осі, а потім — всі налаштування на комп’ютері.
— Ну хорошо. «Занятие бизнесом», — сказав він і втупився в екран, та екран мовчав. Айзек зняв Шолом і різко підвівся.
Публіка занепокоїлася.
— Мало медитируешь! — кинув Карманов, і напружена мовчанка розрядилася, а публіка чомусь вибухнула оплесками, наче невдала спроба для неї також була важливою частиною показу.
Фотоапарати блимали спалахами, і журналісти тісним колом обступили Аллу, Віктора і прилад, тимчасом як Айзек, приклавши палець до губ, походжав біля плазмових моніторів, що висіли на стінах стенду — анімація схематично зображала психологічне підґрунтя роботи приладу і давала теоретичне уявлення про принципи психоінженерних мов.
— Это невозможно, — врешті сказав Айзек, переглянувши всі плакати. Сказав не надто голосно, але цілком рішуче, впевнено, так, щоб його почули інші. — Это невозможно. Ваше устройство не может работать на тех принципах, которые вы здесь описываете.
— Смирись, Осип, — підійшов до нього Карманов. — Есть вещи, которые человечеству только предстоит открыть. И что поделаешь, если мы открыли их первыми?
— Нет, это невозможно, — рішуче повторив Айзек. — То, что здесь предлагается — это нонсенс. Мозг так не работает. Все, о чем вы здесь понаписывали, противоречит элементарным представлениям о работе нервной системы. Это либо невежество, либо надувательство.
— Либо нечто, с чем ты еще никогда не сталкивался, — підказав Карманов.
Айзек ходив по стенду туди-сюди, склавши руки за спиною, і почуття розпирали його, наче повітряну кульку.
— Это невозможно, — повторив він уперто. — Есть вещи, которые мы можем предположить, и есть вещи, которых мы можем еще не знать, но есть вещи, которые просто противоречат здравому смыслу. Ваше изобретение — это вздор. Мозг не может генерировать сигнал с такой точностью, чтобы на выходе другой человек получил слово «постиндустриальный». Это вам не «Поле чудес»! Мы пытаемся сами перенести сознание человека в искусственное тело, и поверь мне, я кое-что понимаю в том, что это такое. Так вот, я говорю тебе — либо твои разработчики обманывают тебя, либо ты пытаешся надуть меня.
— Либо же ты недостаточно хорош, чтобы пользоваться нашим прибором, — зауважив Карманов. — Вот здесь как раз и проходит черта между нами. Для тебя существует только наука. Для нас открыты и другие методы познания.
— Познание не может противоречить здравому смыслу, — Айзек почервонів, роздувся ще більше і став пихкати, як розігрітий паровоз, з якого вириваються клуби пари.
— Да, мы бросаем вызов современным представлениям, — погодився Карманов. — Просто прими это как нечто новое, чего еще не было в твоем опыте. Пускай горечь поражения будет для тебя основой для дальнейшего развития. Вот почему я не хочу сводить мир к материи — сознание творит и оно способно создавать гораздо более удивительные вещи. Лингвошлем — это только начало. Новая эра уже здесь, ее первую ласточку ты только что увидел. Впереди большие чудеса. Но все равно, я согласен с тобой, что главное — это сотрудничество. Вместе мы сможем гораздо больше, чем по одиночке, ты согласен? — Карманов протягнув руку Айзеку, але той, блиснувши блакитними очима і зціпивши зуби, відвернувся і, проштовхуючись крізь людей, спробував піти геть.
— Встретимся в «Арсенале»! — кинув йому Карманов, та Ося вже загубився поміж людей.
Окремим заходом на Форумі була міжнародна конференція «Тедекс-Київ», присвячена можливостям людської свідомості, аби привернути до «Соми» увагу мислячої молоді. Виступ Карманова мав назву «Глобальна когнітивна еволюція: як психотехнології змінять людство у найближчі 15 років». Опісля візиту на стенд «Соми» Федір провів Карманова на конференцію, що відбувалася в одному з павільйонів виставки. На TEDex, як і сподівалося, зібралося багато студентства. У доповіді Карманов зробив акцент на технологічній синґулярності, що, згідно прогнозів передових науковців, мала трапитися 2045-го, а може, й раніше. Карманов спробував пояснити, що