Жриці, амазонки та чарівниці - Ядвіга Жилінська

тобто третє покоління («третій плід») після Гілла, — Темен, Кресфонт, Арістодем разом із племенем дорійців удерлися до Пелопоннесу. Вони зазнали поразки, Арістодем загинув. Тоді, нарешті, оракул пояснив гераклідам свій перший вислів, кажучи, що «третій плід» означає третій напад і порадив вибрати триокого вождя. Геракліди вибрали етолійського володаря Оксіла, що зустрівся їм верхи на одноокому коні, і під його проводом перемогли Тісамена. Темен одержав Аргос, Кресфонт — Мессенію, сини Арістодема Прокл і Еврістей — Лакедемон. Оксілові віддали Еліду, а інший нащадок, Алет, дістав Корінф. У цій оповіді помітна тенденція подати завоювання дорійцями Пелопоннесу як повернення Гераклідам їхньої власності.(обратно) 150

Ерісіхтон — фессалієць, син Мірмідона (або Тріопа). Будучи дуже зухвалим, вирубав священний гай Деметри, хоч богиня, з'явившись в образі жриці, застерігала його від цього вчинку. Деметра покарала Ерісіхтона невгамовним відчуттям голоду. Він поїв усі продукти вдома, всю свійську худобу, навіть кішок, і почав жебрати. За Овідієм, Ерісіхтон щотижня продавав свою дочку Местру (яка була наділена даром перевтілення і щоразу поверталася додому) і всі одержані гроші витрачав на їжу. Зрештою почав їсти власне тіло.

(обратно) 151

Каллімах (грец. Καλλίμαχος ὁ Κυρηναῖος Kallimachos ho Kyrenaios) (*бл. 305 до н. е. — †бл. 240 до н. е.), — давньогрецький поет, викладач і граматик. Найпослідовніше виразив теоретичні принципи александрійської поезії. Писав переважно гімни, елегії та епіграми.

(обратно) 152

Далі йде виклад епізоду з «Історії» Геродота (книга IV, «Мельпомена», 33-35). Використовуються цитати та власні назви (зокрема, імена дівчат-гіперборейок) з українського перекладу «Історії»: переклад А.О.Білецького, Київ, 1993 р.

(обратно) 153

Піфон (Пітон) — давнє божество в подобі змія або дракона. Згідно з легендою, Аполлон вбив Піфона і став володарем його святилища.

(обратно) 154

Діманти — давнє дорійське плем’я.

(обратно) 155

Існує припущення, що можлива була перестановка літер в імені Ευθυκρατίδης - Евтікратід. Отож, гіпотетична скульпторка може виявитися скульптором. І антропоморфність, і найдавнішість згаданої статуї доволі сумнівні.

(обратно) 156

Оповідання є дещо зміненим переказом епізоду з «Історії» Геродота (книга IV «Мельпомена», 110-116). Використовуютья цитати з українського перекладу «Історії»: переклад А.О.Білецького, Київ, 1993 р.

(обратно) 157

Йдеться про напис у Мединет Абу.

(обратно) 158

Кремни — від Кремной (урвище) — точно не встановлене місто на узбережжі Азовського моря.

(обратно) 159

У цьому описі змішані дві «кінські» традиції. Перша — «коні венетські», згадувані, наприклад, у п’єсі Евріпіда «Гіпполіт»

На колісницю, що в неї запряжені коні венетські, Не ступиш ти, щоб навскач Вони берегом, буйні, промчали.

(Переклад А.Содомори)

Плем’я венетів, що у 12-10 столітті до н.е. замешкали на узебережжі Адріатичного моря, славилося своїми кіньми.

Друга традиція — «дикі білі коні». З Геродотової «Історії» (книга IV «Мельпомена», 52):

«Третя ріка — це Гіпаній, її джерело в Скіфії і починається вона з великого озера, навколо якого пасуться дикі білі коні».

Ці дикі білі коні доволі популярні у авторів історичних романів. Перша частина «скіфської трилогії» Ів.Білика так і називається — «Дикі білі коні».

(обратно) 160

Танаїс, Танаїд — ймовірно, Сіверський Донець.

(обратно) 161

З англійської — край дів. Легендарна країна амазонок.

(обратно) 162

Починаючи з цього моменту, авторка переповідає зміст поеми давньогрецького поета Гесіода «Роботи та дні». Українською мовою її перекладав В.Свідзинський, певні цитати з цього перекладу будуть надалі використовуватись.

(обратно) 163
Добре вважай, коли вперше ти крик журавлиний почуєш, Що з висоти, із-за хмар аж, щороку до нас долітає. Знак подає він орати, віщує зими дощової Хмарну добу і хапає за серце людей безволових. (обратно) 164
Отже, підземному Зевсу молись та й пречистій Деметрі, щоб наливалось повніше те зерно Деметри священне, (обратно) 165
Ти стережися, як можеш, днів Ленеона сутужних. Згубні вони й для худоби, а надто, як землю затвердлу Наморозь криє колька під подихом вітра Борея. Він із Фракії, ховательки коней, на нас упадає, Хвилю збиває на морі, реве по полях і дібровах. Безліч високогіллястих дубів і розпашистих сосен Він, налетівши раптово, валяє на землю родючу В гірських улогах - і стогону повен весь ліс незліченний. Скулені звірі, хвости підібравши під себе, трясуться, Навіть такі, що їх хутро щитить.

Ленеон приблизно відповідає нашому січню.

(обратно) 166
В часі, коли зацвітає будяк і, на дереві сівши, Безперестанно і густо з-під крил тріскотющих цикада Ллє свою пісню дзвінку серед млосної літньої спеки, — Кози бувають найгладші, вино здається найлуччим, Повні жадання жінки, чоловіки украй нездолящі. Тяжко їм Сіріус лютий коліна і голову сушить, Аж пов’яває все тіло.

(Заміна шляхетного артишока будяком, виявляється, є частою і трапляється навіть у перекладах Св.Письма)

(обратно) 167
Слугам скажи молотити священний ужинок Деметри На уторованім добре току, де вітри провівають. (обратно) 168
А потому хай слуги спочити Малим колінам дадуть і з волів поскидають їх ярма. (обратно) 169
Зрілим ти станеш коли, то веди в свій будинок дружину, До тридцятьох як років небагато тобі залишилось Чи недалеко за них перейшов - саме час цей для шлюбу; Жінка хай зріє чотири, на п'ятому ж році йде заміж (обратно) 170
Може, бере тебе хіть по бурхливому плавати морю, То пам’ятай: як жахна Оріонова сила скидає З неба Плеяд і вони потавають у море туманне, Сильно тоді починають усякі вітри буйнувати. Отже, в той час не держи корабля на похмурому морі. Припам’ятай мою раду і роби на твердім суходолі. Витягни з хвиль корабель, обклади його міцно камінням, Щоб не упав він від сили вогкої навального вітру. Затичку в дні відоткни, бо згниє він від зливи Кроніда. (обратно) 171

Таку версію заснування святилища в Додоні викладає у своїй історії Геродот (книга ІІ «Евтерпа», 54-57)

(обратно) 172

Існує гіпотеза, згідно з якою ще за царювання Кекропа, тобто у Х ст. до н.е., афінські жінки мали право голосу.

(обратно) 173

Артеміда Ортія — «Випрямлена». Перед її статуєю шмагали молодих спартанців, щоб виховати у них витривалість і вміння терпляче зносити біль.

(обратно)
Оглавление Ядвіга ЖилінськаЖриці, амазонки та чарівниці   У Місті-Вулику   Потоп[3]   Засновниці міст   Мітреум   Хат-ше-псут   Пасіфая[39]   Аріадна   Зустріч ахейців із амазонками   Федра   Анхесенамон   За Геракловими Стовпами   Медея-чарівниця[98]   Клітемнестра і Гелена   Іфігенія   Ахіллес і Пентесілея