Жриці, амазонки та чарівниці - Ядвіга Жилінська
Від цього палацу до нас дійшли кольорові фрески, які вразили археологів своїми яскравими барвами. Як висловився один із дослідників: «Досі ми сприймали мистецтво Месопотамії наче дальтоніки, фрески Марі промили нам очі».
(обратно) 20Як тепер вважається, Зімрілім правив 19 років.
(обратно) 21Доволі сильно змінений вступ до знаменитих «Законів Хаммурапі». Що цікаво, цар Хаммурапі хвалився у цьому вступі, що відновив давні міста — Ур, Урук, Еріду, а ще «помилував населення Марі».
(обратно) 22Чудова ілюстрація до цього міфу знайшлася в оповіданні Юліана Опільського «Поцілунок Іштари». Яке я дуже рекомендую до читання, хоча події в ньому відбуваються пізніше часів Хамураппі.
«Тіамат! Тіамат! Безодня світвого моря, яка обливає усю півкулю землі, безкрай синього простору, рухливиї говірких хвиль, — жерело усеї вогкости, жерело життя. Вона одна родить, вона одна плодить і, лагодячи вогкістю жаріючі огні сонячного бога, дає у злуці з ним життя. Боги богами… Вони володіють над світом, але світ, а й вони самі чи ж не вийшли зі сеї всеобіймаючої пучини? Її закон панує і над їх владою. Побідник Мардук-Бель-творець розтяв її на дві половини, з одної сотворив небеса, з другої — землю, та, проте, не вбив її, ні ослабив. Бо не можна взяти життя сьому, хто сам є життям. Із глибин усе вийло: земля, ростини, звірі, люди, а сили Шамаша та Сіна — се тільки її сили, втілені у божествах» (Юліан Опільський, твори, т.4, Львів, Каменяр, 2005. Див. ст. 32)
(обратно) 23Мається на увазі 132 пункт законів Хаммурапі. Заради справедливості зазначимо, що переважно цей закон перекладається так: «Якщо на дружину людини (людина тут приблизно означає «повноправна людина, член общини») було вказано пальцем через іншого чоловіка, але вона не була схоплена у ліжку з іншим чоловіком, то заради свого чоловіка вона повинна зануритися в ріку». Вважається, що тут ідеться про випробування-ордалію, аналогічне випробування пропонується у пункті 2 законів Хаммурапі, який стосується звинувачення у чаклуванні.
У пункті 127 Законів передбачене покарання за несправедливе звинувачення жриці-ентум або ж заміжньої жінки у перелюбі: такого обвинувачувача належить «побити перед суддями і обголити йому половину голови».
Взагалі сімейним стосункам і правам жінок, як одружених, так неодружених, присвячена значна частина законів Хаммурапі – від п.127 до п.194. Можна сказати, що ці закони зовсім не виглядають надміру жорстокими. Наприклад, згідно з п.131, жінці, звинуваченій своїм чоловіком у перелюбі, але не схопленій при цьому, для виправдання достатньо принести клятву богу у своїй невинуватості. Згадуються там права позашлюбних чи всиновлених дітей, жінок-наложниць, права дочок на частину батьківського спадку та ін.
(обратно) 24Мастаби (від арабського слова, що означає «лавка») — «східчасті піраміди», попередниці справжніх, які будували для фараонів І-ІІ династій, а пізніше для їхніх достойників-номархів.
(обратно) 25Так звані ушебті.
(обратно) 26Насправді у цариці Яхмосе (Ахмосе, Ахмос) та фараона Томеса І народилося четверо дітей, але лише Хат-ше-псут дожила до дорослого віку.
(обратно) 27Гебан — ебенове дерево. Дуже цінувалося у древньому світі.
(обратно) 28Уже ставши фактичною правителькою Єгипту, Хат-ше-псут дійсно твердила, що батько оголосив її спадкоємицею і співправителькою. Однак більшість дослідників сприймає цю заяву скептично.
(обратно) 29Цю колону начебто бачив у ІІІ ст. н.е. послідовник Платона Крантор.
(обратно) 30Цитуються уривки з діалогів Платона «Тімей» та «Критій».
(обратно) 31Одруження Тотмеса ІІІ з донькою Хат-ше-псут справді було династичною необхідністю, яку добре розуміли всі зацікавлені особи. Але до нього не дійшло через ранню смерть царівни (останні згадки про неї відносяться до 11-го року правління Хат-ше-псут). Ставши врешті повновладним царем після смерті попередниці, Тотмес ІІІ мусив підкріпити свої права на престол шлюбом з іншою царівною, Меріт-Ра (Меріт-Ра Хат-ше-псут), яку найчастіше вважають молодшою донькою великої цариці.
(обратно) 32Реальна Хат-ше-псут дуже добре знала, що Сен-мут був молодшим братом її власного вчителя і вихователя.
(обратно) 33Експедиція до Пунту, влаштована царицею Хат-ше-псут — улюблена тема як історичних досліджень, так художніх творів. Там вона викладена з усіма можливими подробицями, включаючи описи та рисунки цієї легендарної країни.
(обратно) 34Нілу. Єгипетський рік поділявся на три сезони: Розливу – Ахет (місяці — Тот, Паофі, Хатіра і Хойак, за нашим календарем середина липня – середина листопаду), Проростання — Перет (місяці — Тібі, Мехір, Фаменот і Фармуті, за нашим календарем середина листопаду – середина березня), Жнив — Шему (місяці — Пахонс, Паіні, Епі-фі, Месоре, за нашим календарем середина березня – середина липня).
(обратно) 35Антимон (стибій, сурма) — порошок, який вживався у Давньому Єгипті як з косметичною метою (для макіяжу очей), так і для захисту від яскравого сонця та комах.
(обратно) 36Богиня-змія, хранителька і захисниця Нижнього Єгипту, покровителька однойменного міста.
(обратно) 37Спиж — застаріла назва бронзи.
(обратно) 38Хоча гіпотез не бракує. Серед причин смерті великої цариці називають і хвороби: діабет, рак кісток, а навіть псоріаз.
(обратно) 39В цьому оповіданні викладені інтерпретації давньогрецьких міфів, умовно кажучи, критсько-афінського циклу: про царицю Пасіфаю, царя Міноса та їхніх дітей; про Дедала, його винаходи, життя та його сина Ікара; про війну Криту проти державок материкової Греції, в т.ч. Афін (як вважається, так збереглася пам’ять про критську таласократію — морське панування); про Скіллу, відому нам з вислову «між Сціллою та Харібдою»; про Лабіринт та Мінотавра.
(обратно) 40Перша достовірно відома жінка-фараон. Гіпотетично правила у 1777—1773 до н.е.
(обратно) 41Інакше Хеттське царство, Хатті.
(обратно) 42Арінна — священне місто хеттів, центр культу сонячної богині, званої Арінніті.
(обратно) 43Давні греки називали електроном бурштин.
(обратно) 44