Жриці, амазонки та чарівниці - Ядвіга Жилінська
Плутарх, «Життєписи. Тесей», 27.
(обратно) 62«Стосовно ж розповіді автора “Тесеїди” про повстання амазонок проти Тесея, який побрався з Федрою, про те, як Антіопа напала на місто, як слідом за нею кинулись інші амазонки, жадаючи відомстити кривдникові, і як їх Геракл перебив, - звичайно, все це вигадка уяви і казка. Тесей взяв собі за дружину Федру, як тільки померла Антіопа, від котрої мав сина Іпполіта, чи, як сказано у Піндара, Демофінта. Про нещастя Федри і сина Тесея усі історики і трагіки пишуть однаково, і тому слід припустити, що все відбувалося так, як вони про це описали».
Плутарх, «Життєписи. Тесей», 28.
(обратно) 63Аравн (валл. Arawn) — у валлійській міфології король потойбічного світу.
(обратно) 64Якщо дозволено втрутитись перекладачеві — то почесті, з якими поховали Антіопу і ті обряди, які потім відправляли на її могилі на день раніше обрядів на честь Тесея (див. попереднє оповідання, більше схоже на те, що вшановували не всіх амазонок, які ледве не зруйнували Афін, а конкретну амазонку, що врятувала місто, чи то загинувши в бою, чи то добившись мирного зняття амазонками облоги) — суперечать версії про те, що вона була всього лише збунтованою невільницею, вбитою чи самим Тесеєм, чи його гостями.
До подібних висновків можна прийти і читаючи наступний абзац, з якого видно, що Гіпполіта виховували як спадкоємця престолу, під опікою найближчих Тесеєві людей — його матері та діда. Що ж стосується нарікань Гіпполіта з однойменної трагедії Евріпіда на своє «незаконне» походження, то це вже реалії Афін доби Перікла, коли будь-який зв’язок між афінянином та неафінянкою вважався незаконним, а діти від такого зв’язку — позашлюбними (як син самого Перікла та його коханої Аспасії).
(обратно) 65Демофонта й Акаманта.
(обратно) 66Антестерії — свято розливання молодого вина, відзначалося в кінці лютого- на початку березня. Окрім того, дні Антестерій були днями сімейних і шлюбних урочистостей.
«Кожен, хто шанував Зевса, й Геру, й Афродіту й чинив їм треби, приводив собі жону взимку, в місяці гамеліоні, в одинадцятий день, а рівно за місяць, в одинадцятий таки ж день, освячував злюб на всенародних урочистостях сім’ї — Антестеріях. (…) Тих священних і радісних днів Антестерій, які звались дивними словами «Бочки», «Кухлі» та «Котли»…» (Ів. Білик, «Не дратуйте грифонів»)
(обратно) 67Евріпід, «Гіпполіт», переклад А.Содомори
(обратно) 68Венети, що оселились на північному побережжі Адріатичного моря, славились породистими кіньми. (Прим. до раніше цитованої трагедії «Гіпполіт»)
(обратно) 69Цікаво, що, обіляючи Федру, авторка одночасно виправдовує Тесея. Раз не було передсмертного листа зі звинуваченням (згідно з іншими версіями, Федра явно звинуватила Гіпполіта, а потім вкоротила собі віку через докори сумління), то не було й Тесеєвого прокляття, а причиною загибелі царевича став нещасливий випадок. Або, якщо так нам більше подобається, гнів котрогось з богів.
(обратно) 70Астеріон чи Астерій — «земний» чоловік викраденої Зевсом Європи. Згідно з міфами, від Зевса Європа народила Міноса, Сарпедона і Радаманта.
(обратно) 71Текст уривку взятий з книги Рубена Арділи-і-Арділи «Нефертіті — цариця Єгипту» в українському перекладі (видана в Києві у 1972 році).
(обратно) 72Інший варіант першого, «атонівського» імені героїні — Анхесенпаатон. Анхесенатон вибрано заради відносної простоти.
(обратно) 73Його офіційним титулом було «раб перший Атона в будинку Атона в Ахетатоні».
(обратно) 74Перелічені у цьому списку особи, крім Ейе, взяті з виявлених у Амарні (Ахетатоні) поховань. Список чималий, окрім згаданих, фігурують там ще Ах-Космос і Ра-Космос, Суї, носильник сандалій, Сутау, розпорядник скарбнці — та інші. Що ж до Ейе (Ay), то його традиційно вважають або батьком цариці Нефертіті, або ж чоловіком її годувальниці.
(обратно) 75«Сім і сім разів на живіт упадаю я» — з листа правителя Пу-Балу до фараона (знайдного у т.зв. Амарнському архіві).
(обратно) 76Буто чи Уто — інша (грецька) назва згадуваної в оповіданні про Хат-ше-псут богині Ваджет.
(обратно) 77«Нефертіті — цариця Єгипту».
(обратно) 78Ризикну висунути гіпотезу, що плутанина імен і титулів, які могли почергово чи й одночасно належати різним особам, спричинила уявлення про Древній Єгипет загалом і про двір фараона Ехнатона зокрема, як про царство вседозволеності, проміскуїтету та інцесту.
(обратно) 79Сітамон (Сатамон) — старша донька фараона Аменхотепа ІІІ і цариці Тії. Справді носила титул Великої Царської Дружини. Невідомо, чи це був лише почесний титул, чи відображення дійсного стану речей.
(обратно) 80