Жриці, амазонки та чарівниці - Ядвіга Жилінська
Севастополь (Себастополіас). Причиною занепаду Діоскуріади вважають підмивання її морем.
(обратно) 115Переважно Діоскуріада вважається колонією Мілету, заснованою далеко пізніше плавання аргонавтів, але дійсно названою на честь братів Діоскурів — хоча є також гіпотеза про суто місцеве походження назви.
(обратно) 116Цих дівчат називали Левкіппідами (доньками Левкіппа), обом парам суперників вони доводилися родичками, а імена мали Феба та Гілаєра. Викрадення Левкіппід стало сюжетом картини Рубенса.
(обратно) 117Еліда — країна на північному заході Пелопоннесу.
(обратно) 118Аеропа, донька критського царя.
(обратно) 119Згідно з поширенішою версією міфу, Тантал загинув у бою. Цього Тантала не слід плутати з його далеким предком і тезкою, покараним богами за численні злочини та зухвальство.
(обратно) 120Ванассо — жіноча форма титулу правителя у мікенській Греції — ванакс.
(обратно) 121Знамениті Левині ворота у Мікенах.
(обратно) 122Їх імена називають по-різному; у пізнішій літературі — Іфігенія, Хрісофеміда і Електра
(обратно) 123Мати цього Аякса звалась Перібеєю, в жодному грецькому міфі вона не названа троянською царівною. Можливо, тут натяк на сестру царя Пріама Гесіону. яку Геракл врятував від морського чудовиська, а потім, здобувши Трою, подарував своєму другові, саламінцеві Теламону (батькові Аякса). Від зв’язку з Теламоном Гесіона народила Тевкра.
(обратно) 124Оркіш або спельта — сорт пшениці звичайної, з гнучким стеблом і крихким колосом; також сорт голонасінного ячменю.
(обратно) 125Смінтей, Смінфей́ (грец. Smintheus) — епітет Аполлона. Означає «мишачий», себто «захисник від мишей».
(обратно) 126Згідно з поширенішою версією, Фетіда була донькою морського бога Нерея і його дружини Доріди. Але, згідно з усіма версіями, Хірон був вихователем Ахіллеса.
(обратно) 127Дуліх = Дуліхій – острів на південний схід від Ітаки, на якому мешкали епейці. Епейці – давньогрецьке плем’я, що залюднювало північ Еліди (Елеї); царем цього племені був Авгій (Авгей).
(обратно) 128Згідно з найпоширенішою версією міфа, використаною Евріпідом у трагедії «Іфігенія в Авліді», Клітемнестра припливла до Авліди разом із донькою.
(обратно) 129Випрямлена — Ортія, тобто, те саме, що й Ортозійська.
(обратно) 130Паламед — син Навплія і Клімени, доньки критського царя Катрея (діда Агамемнона і Менелая).
(обратно) 131Пізніше ці сикули начебто заселили Сицілію, навіть назва якої походить від назви цього стародавнього народу.
(обратно) 132Ортостат — вертикальна плита нижньої частини кам’яної стіни.
(обратно) 133Згідно з давньогрецьки міфами, Мопсус (Мопс, Мопсос) був могутнім віщуном, який перевершив самого Калхаса. Натомість у хетто-лувійських написах періоду, який відповідає часу Троянської війни, дійсно згадується особа з тим самим або ж подібним іменем. Отож, наш Мопсус міг бути історичною особою. (Існує доволі популярна гіпотеза, що мешканці Трої розмовляли лувійською мовою.)
Взагалі ім’я Мопсус було доволі поширеним: згідно з одним із міфів, так звався фракійський цар, який начебто переміг та вбив царицю амазонок Миріну (дивись оповідання «Засновниці міст») А ще один із учасників плавання аргонавтів («Медея-чарівниця»).
(обратно) 134Згідно з «Іліадою» та давньогрецькими міфами, Евфорб — троянець, який напав ззаду на Патрокла. Пізніше Евфорб загинув у бою проти Менелая. Цікаво, що в «Іліаді» і сам Евфорб, і його вчинок описаний цілком співчутливо.
(обратно) 135Пентесілея приводить ряди амазонок; мов місяць їхні щити; вона в шалі, завзяттям між тисяч палає, Золототканою груди відкриті вона підв'язала Пов'яззю,— діва, а битись готова з мужами нарівні.
Вергілій, Енеїда, переклад М.Й.Білика
(обратно) 136Та сама, яка пізніше передала Палладій ахейцям.
(обратно) 137Електр — гірська порода, що містить золото і срібло. Також сплав золота і срібла.
(обратно) 138Клето (Cleto) — місто в Калабрії (Італія).
(обратно) 139Оповідання базується на трагедії Есхіла «Агамемнон». Для цитування використовувався переклад А.Содомори з книги Есхіл, «Трагедії», К., 1990 р.
(обратно) 140Деїфоб.
(обратно) 141Гефест, що з Іди нам ясний вогонь послав. Один за одним бігли з вістю спалахи Крізь ніч: Гермеса пагорб, що на Лемносі, Озвавсь на сяйво Іди. Вслід за островом Афон, оселя Зевса, третій знак подав. Не забарившись, чатові новий вогонь Послали далі. Ввись метнулось полум’я, Майнуло через води, багрецем лягло, На темну спину моря, тихо пестило Гладінь золотосяйну; хто дививсь туди Із пагорбів Макіста — сонцем видалось. Макіст не опізнився: хоч і сон боров, Сягнув угору, черги не прогавивши. І знак вогню далекий підхопили вже Месапські чати з берегів Евріпових: У відповідь негайно запалала тут Сухого хмизу купа — посланець новий Потужне сяйво мчить, не погасаючи, Через доли Асопа, так і місяць ллє Блискуче світло… Далі й Кітерона верх Свого вже квапить вістуна вогненного. І лине він, сліпучий, над Горгониним Затоном і, сягнувши Егіпланктових Узгір’їв, підганяє черговий вогонь. А той, багряну розпустивши бороду, Шугнув, могутній, над високим берегом Саронської затоки; блискавицею Досяг Арахни, що в сусідстві з Аргосом. І вже на ній заграва. Вже й сюди домчав. (обратно) 142
Ну а там, де похмурий пливе Ахеронт, Батька стріне дочка, Іфігенія; стрівши — обніме його, Як годиться дочці, Й поцілує, всміхнувшись ласкаво. (обратно) 143
Як тепер вважається, ні Скарбниця Атрея (давніша назва — Скарбниця або Гробниця Агамемнона), ні згадана маска не мають жодного стосунку до Атрея чи Агамемнона і є давнішими від гіпотетичного часу Троянської війни. Але так їх назвав Шліман і ця назва вживається досі.
(обратно) 144Згідно з міфами, Гілл загинув у двобої з аркадським володарем Ехемом на кордоні між Корінфом і Мегарою. Перед поєдинком Геракліди дали обітницю, що коли Гілл загине, вони не будуть нападати на Пелопоннес протягом ста років. Тегея — місто-поліс у Аркадії.
(обратно) 145Плеврон — місто в Етолії. Згадане у табличках мікенського письма Б (збір гребців для відправлення у Плеврон /pe-re-u-ro-na-de, «у Плеврон»/.)
(обратно) 146Можливо, виявиться цікавим, що попередницею Майкл Вентріса у справі розшифрування лінійного письма В була американська лінгвістка Аліса Кобер. Добившись чималих успіхів, вона, однак, не змогла довести роботу до кінця — передчасно померла від раку в 1950 році. Майкл Вентріс спирався на виявлені нею закономірності.
(обратно) 147Звичайно, монголи в цьому випадку — анахронізм.
(обратно) 148Істр — Дунай.
(обратно) 149Згідно з давньогрецькими міфами, сини Арістомаха,