Сірано де Бержерак - Едмон Ростан

мій, квітками золотими…

Крістіан

Люблю…

Роксана

Узори де?

Крістіан

Палка любов моя!

Роксана

Гаразд. А далі що?

Крістіан

Хотів би знати я, Що любиш ти мене!

Роксана

(з гримасою)

Отак, без переходу? Вина я прагнула, а ви даєте – воду! Ну, як ви любите мепе?

Крістіан

Гм… гм… На все життя!

Роксана

Відкрийте ж лабіринт свойого почуття!

Крістіан

(що наблизився до неї і жадібно дивиться на білу її шию)

Дозволь поцілувать цю шию білосніжну!

Роксана

Ні! Годі, я іду!

Крістіан

Люблю тебе так ніжно!

Роксана

(хоче підвестись)

Знов?

Крістіан

(жваво, втримуючи її)

Не люблю тебе!

Роксана

А! це вже новина!

Крістіан

Тебе я божествлю!

Роксана

А!

Крістіан

Голова дурна Стає від пристрасті!

Роксана

(сухо)

І це помітно, пане, Дратує це мене, як і лице погане! Краса із розумом повинні в парі йти!

Крістіан

Але ж…

Роксана

Поради ви шукайте в самоти!

Крістіан

Я вас…

Роксана

Ви любите, я знаю вже! Прощайте!

(Іде до свого дому.)

Крістіан

О, згляньтеся, молю, мене не покидайте! Я хочу…

Роксана

(відчиняв двері, щоб увійти)