Обліковець - Марина Троян

чомусь я розбірливо бачу чоловіка в сірій сорочці і з дивною сірою шапкою на голові, що схожа на кущ бур’яну. Він схилився наді мною, усміхаючись, приклав до мого лоба свою долоню, яку я навіть не відчув, і зник.

Мене кудись понесли й поклали на щось м’яке й тепле. Зверху обійняли великі руки й почали погойдувати. Я нарешті знайшов щось, що можна посмоктати. Пахне приємно.

Я зігріваюся.

Я заспокоююся…

Оглавление Передмова Пролог 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 Епілог