Кров і правда - Alina Pero

Повітря густе від поту, крові й азарту. Вуха дзвенять від криків натовпу.

— Давай, Мамба, добий його!
— Фантом, тримайся!
— Він уже ледве стоїть, кінець близько!

Мамба не дає мені часу на перепочинок. Його удари сиплються, як град.

Лівий. Правий. Аперкот.

Світ звужується до вибухів болю.

У голові хаос.

Я чую тільки гул у вухах. Відчуваю, як земля вислизає з-під ніг.

Це все?

Сил більше немає.

Але тоді...

Брат.

Його очі. Його голос. Його порятунок.

Він чекає на мене вдома. Він потребує мене.

Я не можу впасти.

Стиснувши зуби, я ривком відхиляюся від чергового удару й контратакую.

Правий хук.

Мамба відходить на крок.

Лівий хук.

Він похитнувся.

Зараз або ніколи.

Я збираю всі сили й роблю останній ривок.

Всі удари, вся лють, весь відчай – в одну атаку.

Правий удар у щелепу.

Тріск, наче зламався камінь.

Мамба падає.

Зал завмирає.

Я перемагаю.

Але в той момент, коли суддя підіймає мою руку...

Темрява.

Світ гасне.

Я падаю.