Книга вигаданих істот - Хорхе Луїс Борхес
85
Конфуцій (Кун Фу-цзи, учитель Кун; 551–479 до н. е.) — китайський філософ.
86
«Беовулф» — англосаксонський героїчний епос.
87
Геснер, Конрад (1516–1565) — швейцарський природознавець.
88
Святий Августин (Августин Аврелій; 354-430) — християнський філософ, теолог і письменник.
89
Юнг, Карл Густав (1875–1961) — швейцарський філософ і психолог.
90
Сима Цянь (між 145 та 135 — 86 до н. е.) — китайський історик, автор знаменитого твору «Шицзи» («Історичні нотатки»).
91
Лао-цзи (учитель Лао; VI–V ст. до н. е.) — китайський філософ.
92
«Ї-цзін» («Книга перемін») — пам’ятка стародавньої китайської літератури.
93
Чжан Сен’ю (період творчості: 490—540-ті рр.) — китайський художник, один із засновників школи національного живопису.
94
Чжуан-цзи (369—286 до н. е.) — китайський філософ.
95
Веллс, Герберт Джордж (1866–1946) — англійський письменник.
96
Ктесій з Кніди — історик і лікар IV ст. до н. е., автор «Історії Персії»; потрапивши в полон до персів, тривалий час був придворним лікарем Артаксеркса II Мнемона.
97
Артаксеркс II Мнемон — перський цар (правив протягом 404—359 до н. е.)
98
Шрадер, Ебергард (1836–1908) — німецький сходознавець, лінгвіст і протестантський теолог.
99
Каркадан (мовою фарсі — «володар пустелі») — міфічна тварина, що нібито жила в Персії, Індії та на півночі Африки.
100
Пізанелло (справжнє ім’я — ді Пуччо Пізано, Антоніо; бл. 1395 — бл. 1455) — італійський художник і медальєр.
101
Сутхілл, Вільям Едвард (1861–1935) — англійський місіонер у Китаї, згодом відомий синолог.
102
Шунь — легендарний імператор Стародавнього Китаю.
103
Казіні, Томмазо (1859–1917) — італійський письменник та історик.
104
Лугонес Аргуельйо, Леопольдо (1874–1938) — аргентинський письменник.
105
Ацута — синтоїстське святилище в Японії.
106
Пост Вілер, Джордж (1869–1956) — американський журналіст, письменник і дипломат.
107
Хатхор — у Стародавньому Єгипті — богиня неба, а також любові, веселощів і музики.
108
«Листи повчальні та цікаві» — здійснене в 1702–1776 рр. 34-томне видання листів, які місіонери-єзуїти надсилали з різних країн світу.
109
Цаллінгер, Йозеф (1701–1736) — німецький місіонер-єзуїт, досліджував забобони населення Китаю.
110
Кантон — місто в Китаї.
111
Джайлз, Герберт Аллен (1845–1935) — британський дипломат і синолог.
112
Жовтий імператор, або Хуанді (бл. 2600 до н. е.) — легендарний правитель Китаю.
113
Юньнань — провінція в Китаї.
114
Штайнер, Рудольф Йозеф Лоренц (1861–1925) — австрійський філософ-містик і письменник.
115
Деміург — в ідеалістичній філософії Платона — Творець Всесвіту.
116
Лікофрон — грецький поет III ст. до н. е.
117
Клавдіан, Клавдій (370—404) — римський поет.
118
Цец, Іоанн (бл. 1100 — бл. 1180) — візантійський граматик, коментатор античних авторів.
119
Фалес (або Талес) Мілетський (між 640 та 624 — 546 до н. е.) — давньогрецький філософ, математик, астроном.
120
Кашіма — місто в Японії.
121
Аоморі — місто в Японії.
122
Кюв’є, Жорж-Леопольд (1768–1832) — французький природознавець.
123
«Спокуса святого Антонія» — роман Гюстава Флобера (1821–1880).
124
Фессалія — історична область у Греції.
125
Прескотт, Вільям Гіклінг (1796–1859) — американський історик.
126
Фідій — давньогрецький скульптор І ст. до н. е.
127
Момільяно, Арнальдо Данте Аронне (1908–1987) — італійський історик.
128
Лузітанія — давня назва Португалії.
129
Юстин, Марк Юніан — римський історик II ст. н. е.
130
Понтоппідан, Ерік (1698–1774) — данський природознавець, єпископ Бергенський.
131
Теннісон, Альфред (1809–1892) — англійський поет і драматург.
132
Ламедвавнік — за гебрайською містичною традицією, один із тридцяти шести праведників, які одночасно живуть у світі.
133
Брод, Макс (1884–1968) — німецькомовний чеський, а згодом ізраїльський письменник.
134
Кутб — за суфійськими трактатами, означення найвищого ступеня святості, що ототожнюється з досконалістю людини.
135
Аполлоній Тіанський (3—97) — грецький філософ і математик.
136
Галатія — історичний регіон у Малій Азії.
137
«Золота легенда» — укладений у XIII ст. збірник життєписів святих.
138
Колумелла, Луцій Юній Модерат (4—70) — римський письменник, творчість якого пов’язана зі сільським господарством.
139
Альберт Великий (1193, за іншими даними 1206 або 1207 — 1280) — німецький філософ, теолог і природознавець; за всеосяжні знання здобув титул «doctor universalis».
140
Флавій, Йосип (37 — бл. 100) — римський гебрайський історик.
141
Еверс, Ганс Гайнц (1871–1943) — німецький письменник.
142
Діоскорид (бл. 40 — бл. 90) — римський лікар грецького походження.
143
Цірцея — латинська форма імені чарівниці Кірки, у давньогрецькій міфології дочки Геліоса та Персеїди.
144
Юй Великий (бл. 2200 — бл. 2101 до н. е.) — легендарний імператор Стародавнього Китаю.
145
«Хун Фань» («Великий закон») — одна з глав конфуціанської «Книги історії» («Шу-цзин»).