Кім - Редьярд Джозеф Кіплінг
— Не так швидко. Спершу ми подивимося, — сказав отець Віктор, неквапливо розгортаючи пергамент ne varietur бідного Кімбола О’Гари, його «свідоцтво про звільнення», і метрику Кіма. На цьому останньому О’Гара — з примарною ідеєю, що він робить чудеса для свого сина, — надряпав десятки разів: «Подбайте про хлопчика! Будь ласка, подбайте про хлопчика!», підписав своє повне ім’я і номер у полку.
— Пощезніть, вражі сили! — промовив отець Віктор, передаючи те все панові Бенету. — Ви знаєте, що це за речі?
— Так, — сказав Кім. — Вони мої, і я хочу піти.
— Я не зовсім розумію, — сказав пан Бенет. — Він їх, певно, приніс із якоюсь метою. Це може бути якийсь жебрацький трюк.
— Я ще ніколи не бачив жебрака, який би так квапився спекатися своїх доброзичливців. Тут є якась кумедна таємниця. Вірите у Провидіння, Бенет?
— Сподіваюсь на те.
— Ну, я вірю в чудеса, так що виходить на те ж саме. Вражі сили! Кімбол О’Гара! І його син! Але ж він тубілець, а я сам вінчав Кімбола з Енні Шотт. Як довго у тебе були ці речі, хлопчику?
— Та змалку.
Отець Віктор вийшов вперед і швидко відкинув полу верхнього одягу Кіма.
— Ви бачите, Бенет, він не дуже чорний. Як тебе звуть?
— Кім.
— Або Кімбел?
— Може бути. Ви дасте мені піти?
— А як іще?
— Вони називають мене Кім Раланді-ке. Це Кім із Раланді.
— Що-що — «Раланді»?
— Ір-Раланді, то був полк мого батька.
— Ірландський, о, тепер розумію.
— Та-ак. Так мій батько сказав мені. Мій батько, він прожив.
— Прожив де?
— Прожив. Звичайно, він уже мертвий — перекинувся на той світ.
— О! Як грубо ти про це кажеш!
Бенет втрутився у розмову.
— Імовірно, я був несправедливий до цього хлопчика. Він, звичайно, білий, хоча, вочевидь, безпритульний. Я впевнений, що, мабуть, наставив йому синців. Я не думаю, що склянка чогось міцного…
— То дайте йому склянку хересу і вкладіть на похідному ліжку. Слухай, Кіме, — мовив отець Віктор, — випий оце повністю і розкажи нам про себе. Але тільки правду, якщо не заперечуєш.
Кім закашлявся трохи, відставляючи склянку, і поміркував. На часі, схоже, бути обережним і вигадливим. Маленьких хлопчиків, які нишпорять по табору, як правило, виганяють після прочуханки. Але він не отримав ані басамана; амулет, вочевидь, працює на його користь, і все виглядало так, ніби гороскоп з Амбали й ті кілька слів, які він міг пригадати з батькових белькотань, поєдналися щонайдивовижнішим чином. Інакше чому гладкий падре здається настільки враженим, а худорлявий дав йому склянку гарячої жовтої випивки?
— Мій батько, він помер у місті Лагор, як я був дуже малий. Жінка тримала кабарі [магазин уживаних речей, мотлоху] там, де стоять візники. — Кім почав рішуче, але був не зовсім впевнений, наскільки правда йому прислужиться.
— Твоя мати?
— Ні! — відмахнувся Кім. — Вона пішла на той світ, коли я народився. Мій батько, він отримав ці документи у Джаду-Ґхері — ви це так називаєте? — Бенет кивнув. — Тому що він був на доброму рахунку, чи як ви кажете? — знову Бенет кивнув. — Мій батько казав мені про це. Він казав, а ще той брахман, який зробив малюнок у пилюці в Амбалі два дні тому. Він сказав, що я повинен знайти Червоного Бика на зеленому полі й що Бик має допомогти мені.
— Феноменальний брехунець, — пробурмотів Бенет.
— Пощезніть, вражі сили, оце країна! — прошепотів отець Віктор. — Продовжуй, Кіме.
— Я не крав. Крім того, я зараз учень дуже святого чоловіка. Він сидить зовні. Ми бачили, як два чоловіки прийшли з прапорами приготувати місце. Це завжди так уві сні, або у про… пророцтві. Так що я знав, що це має збутися. Я бачив Червоного Бика на зеленому полі, і мій батько сказав: «Дев’ятсот пакка[81] чортів і полковник верхи на коні будуть піклуватися про тебе, коли ти знайдеш Червоного Бика!» Я не знав, що робити, коли побачив Бика, але я пішов і повернувся, коли було темно. Я хотів побачити Бика знову, і я знову побачив Бика, а сагиби молилися на нього. Я думаю, що Бик має мені допомогти. Так сказав дуже святий чоловік. Він сидить зовні. Ви його не скривдите, якщо я погукаю йому зараз? Він дуже святий. Він може підтвердити все, що я говорю, і він знає, що я не злодій.
— «Сагиби молилися на Бика!» Що він таке верзе? — сказав Бенет. — «Учень святого чоловіка!» Цей хлопчик позбувся розуму?
— Це хлопчик О’Гари, безумовно. Хлопчик О’Гари накладає з усіма силами темряви. Це дуже схоже на його батька, коли той напивався. Ми краще запросимо святого чоловіка. Він може щось знати.
— Він нічого не знає, — сказав Кім. — Ходімо краще, я покажу вам його. Він мій господар. Нумо!
— Вражі сили! — все, що зміг сказати отець Віктор, а Бенет вийшов, твердо тримаючи Кіма за плече.
Вони знайшли Ламу там, де він згорнувся калачиком і чекав.
— Мій пошук уже закінчується, — закричав Кім місцевою мовою. — Я знайшов Бика, але Бог знає, що буде далі. Вони тобі не зашкодять. Приходь до намету товстого жерця з цим худим чоловіком і подивимося, що вийде. Це все нове для мене, а вони не можуть говорити на гінді. Вони просто осли нечищені.
— Тоді це не добре — жартувати з їхнього невігластва, — відповів Лама. — Я радий, що ти втішений, чело.
Із гідністю та без жодних підозр він увійшов до маленького намету, привітався, як жрець із жерцями, й сів біля відкритої жаровні з вугіллям. Світло ліхтаря відбивалося від жовтої підкладки, й обличчя Лами забарвилося червоним золотом.
Бенет подивився на нього зі зверхньою байдужістю людини, чия релігія вважає дев’ять десятих світу «язичниками».
— І що було наприкінці пошуку? Який подарунок приніс тобі Червоний Бик? — Лама звернувся до Кіма.
— Він питає: «Що ви збираєтеся робити?» — переклав Кім, бо Бенет уже почав занепокоєно дивитися на отця Віктора.
— Не розумію, який стосунок має цей факір до хлопчика, який може бути або його жертвою, або спільником, — почав Бенет. — Ми не можемо дозволити, щоб англійський хлопчик… Якщо він син масона, то чим скоріше він піде до масонського притулку, тим ліпше.
— Ах! Це ви мислите, як Секретар полкової ложі, — сказав отець Віктор. — Але ми б мали сказати і старому, що ми збираємося робити. Він не схожий на лиходія.
— Мій досвід показує, що ніхто ніколи не зможе зрозуміти східний розум. Тепер, Кімболе, я хочу, щоб ти переказав цій людині все, що я
