Кров і правда - Alina Pero

Я йшла вулицею, не помічаючи ні людей, ні машин, ні яскравих вогнів вечірнього міста.

Розмова з Фантомом крутилася в голові, як заїжджена платівка.

“Більше сюди не приходь. Ніколи.”

Його голос був холодним, відстороненим, але я помітила, як на мить змінилося його обличчя, коли я згадала “Пекло”.

Він знає більше, ніж хоче показати.

Але як змусити його говорити?

Я зітхнула, заклавши руки в кишені. Чорт, цей тип — мій єдиний шанс дістатися до суті.

Бої без правил — це не просто розвага для багатіїв. Це відмивання грошей, корупція, торгівля людьми.

Я знала це.

І, схоже, знав він.

Фантом не виглядав як типовий боєць, який б’ється заради грошей чи задоволення. В ньому було щось інше. Наче він застряг у цьому бруді з примусу.

А якщо так… можливо, він хоче вирватися?

Я спинилася на світлофорі, роздумуючи.

Що робити далі?

Якщо піду напролом, він просто закриється ще більше. Але якщо знайду інший підхід…

Мені потрібно дізнатися про нього більше.

Я розвернулася і пішла додому швидше.

У мене з’явився новий план.