Правда про секс. Ілентина - Валія Кіян

— Арій, не збивай! Жсамар, твоя дружина вилікувалася? Колишня дружина.

— Ні.

Реальність Минуле.

Та ж сама вулиця в похмурий день. Арій сумний і нервовий. Він розлучається з Таленкою, проживши разом багато років, а може й більше, ніж багато. Процес розлучення завжди болючий, хто б, що не говорив. Арій стоїть з Жсамаром, курить і говорить.

— Вони ходять разом за руки взявшись, як в шістнадцять років. Щоб ти робив, як би твоя дружина закохалася?

— Я був би радий, я був би щасливий, як би так сталося.

Тоді Арій його не зрозумів, смакував свої переживання. Пізніше, як побачив дружину Жсамара, бав вражений. Її не цікавило ніщо і ніхто, вона була хвора, в неї уже не було ніяких переживань. І як би вона хоч чимось зацікавилася, хоч іншим чоловіком, це означало б одужання. Але цього не було.

Віртуальність.

Поле. Йде дощ. Нікого немає. Різкі пориви вітру і небо розколюється блискавкою, ще блискавка, ще. На полі танок блискавок. Продовжує йти дощ, але поле стало іншим, тепер воно наелектризоване сильним почуття. Яким? То не важливо. Важливо, що почуття є!

Реальність.

— Сьогодні хвилина правди, Арій. Роверист є моїм близьким приятелем. Ми з ним балакаємо про наші таємниці, їздимо велосипедами на довгі траси, ми є собі близькі. Мовчун є моїм колишнім коханцем, з яким я стараюся далі бути в дружніх стосунках, бо він дуже важливий для мене. Маю також свою любов, так отже, моє життя цілком нормальне. Я не мушу нічого шукати, я все маю. Тепер ще щоб твій дебільний перекладач перевів все як належить. Бо інакше знову буду як ідіотка. Я вже вжила сім банок, на сьогодні вистачить.

Я від Киці такого не чекала.

— Киця, те що ти написала, це прекрасно.

— Сім банок то сім пляшок пива. Я навалила і нарубала, трохи сп’яніла. Було жарко, тому мене розвезло. Але сім то не правда, випила дві з Роверистом, якого ти знаєш.

— Я також п’ю пиво, коли жарко. Роверист хороший чоловік.

— Добрий і прекрасний, але то тільки приятель. Але важливий. Дуже. — Схоже, Кицю розпирали гарні почуття. Я її розуміла.

— Буде так, як ти захочеш, бо ти є мудра.

— Ти розумієш, як чоловік, так багато. Мабуть чимало пережив в житті, і думаю, що і тепер тобі не легко. Давай організуємо твою виставку в нас. Я граю на вернісажах.

— Дякую, Киця, я подумаю.

— А я думаю, ти маєш це в дупі. І це образливо. Ти не сприймаєш серйозно те, що я пишу. Я завжди виконую те, що обіцяю. По інтернету не видно людину, поки я не побачу реально, я розмовляю з паном Ніхто.

— Мені подобається твоя пропозиція, але я тепер ледачий, щоб робити персональну виставку.

— То берись до роботи. Приїдеш до нас в Лодзь. Місце знайдеться, я мешкаю сама, Але як ти боїшся в мене, то в когось іншого. Я так їжджу і ще жива.

— Це в тебе шило в одному місці, не в мене. Це ти любиш їздити всюди, не я. Я ледачий.

— У нас кажуть, двигун в дупі. Ти ледачий, бо тобі не хочеться працювати. То ти є вільний птах. Тобто, живеш собі в своє задоволення і нічим не переймаєшся.

— Це так. Ти осуджуєш?

— Ні. Спробуй мобілізуватися до діяльності. Я є людина дії. Люблю мати довкола себе активних творчих людей. Ти є артистичний. Але звичайно кожен живе як хоче. Я також ціную свою свободу, і роблю, що хочу, бо живу сама. Як би з кимсь була, я мусила б рахуватися з другою особою. Для мене це важко. Я є хіпі. — Щось Киця дуже часто говорить, як їй добре бути одній. Дуже часто.

— Важко зжитися з кимсь, а потім боляче розлучатися. Але разом цікавіше. Чому Мовчун став мало писати тобі на сторінку? Раніше писав багато. Ти його про це попросила?

— Я співчуваю йому. Перед тим як писати до тебе, розмовляла з ним півгодини. Він має проблему. Лікарі не прийняли його скаргу, на те, що коли хворів, лікарі завдали йому шкоди. Запитай у нього, може тобі про те розповість. Мене ніколи ніхто не покидав, завжди я залишала. Але розтавання з кимсь, кого навіть хвильку кохала, є завжди поразка. А в водночас тягне людину до іншої людини. Тяжко то зрозуміти. Ти розумієш, бо ти такий самий. Ми трохи схожі.

— Ми насправді дуже схожі.

Я знову подумала, що вона навіть не підозрює на скільки ми схожі. Але зараз я їй писала за Арія, а він нікуди не поїде, не робитиме персональну виставку, лінивий, нічого не робитиме. Хіба вип’є та займеться сексом, якщо жінка цього захоче. Тим часом Киця продовжувала.

— Річ у тім, що лікарі зробили помилку, спричинили Мовчуну страждання, і не хочуть признати свою вину. То страшно так поводитися з неповносправною особою. Людина безпомічна перед злом. Я б їм морду набила. Цей самий лікар згубив мого батька. Як подумаю про це, то готова їх мордувати.

— В нас лікують не краще.

Реальність.

— Ти все правильно зробила, — сказав Юзліс у відповідь на моє запитання, чи правильно я веду себе, як чоловік, на тому сайті, де зареєстрована під чоловічим іменем. — Я б відповів так само.

— Вона сказала, що я занадто розумний, як для чоловіка. Можливо я роблю щось не так?

— А чоловіки, що дурні? Можливо їй такі траплялися. Мені також говорять, що я розумний.

— Та полячка стала зустрічатися зі своїм другом, перейшли в інші стосунки, і тепер вона щаслива. Написала їй, що я, Арій, радий за неї, вона запропонувала мені бути друзями, згодився.

— В мене були такі випадки. Вона знаходить собі другого,