Син Начальника сиріт - Адам Джонсон
- І яка була відповідь? - спитала Сан Мун.
- Одностайна! - відказав Великий Керівник. - За допомогою низки процедур будь-яку жінку можна зробити кореянкою. «З голови до ніг!» - казали мені вони. Після того як лікарі зроблять свою справу, вона стане такою самою кореянкою, як служниці, поховані разом із королем Танґуном[62].
На ходу він звернувся до Сан Мун:
- Скажи мені, як ти гадаєш: оцю жінку, новоявлену кореянку, - чи можна її вважати незайманою?
Ґа розкрив був рота, але Сан Мун обірвала його:
- Силою кохання гідного чоловіка жінку можна зробити чистішою, ніж те лоно, що її породило!
Великий Керівник задивився на неї:
- Я завжди можу розраховувати на тебе, коли чекаю глибокодумної відповіді на запитання. Але от серйозно - якщо всі процедури вдадуться, якщо її в усьому відновлять, то чи можна буде назвати її скромною? Чи можна назвати її кореянкою?
Сан Мун не вагалася з відповіддю:
- Зовсім ні! Така жінка буде просто самозванкою. «Корея» - це слово написане кров’ю на стінах серця. Ні до яких американців його не можна застосовувати. Ну ось пливла вона у своєму човнику, її палило сонце… Хіба ті люди, яких вона любить, важили життям заради її життя?! Чи сум пов’язує її з усіма, хто був до неї? Чи її народ зазнав лиха від монгольських, китайських і японських гнобителів протягом десяти тисяч років?
- Так може говорити тільки істинно корейська душа, - мовив Великий Керівник. - Але ти вкладаєш стільки люті в слово «самозванка». У твоїх вустах воно звучить так потворно.
Він звернувся до Ґа:
- Скажіть мені, командире, яка ваша думка щодо самозванців? Чи вважаєте ви, що з часом замінене може стати істинним?
- Заміна стає істинною сутністю, - мовив Ґа, - коли ви її такою проголосите.
Великий Керівник звів брови догори: як правдиво сказано!
Сан Мун кинула на чоловіка лютий погляд.
- Ні, - мовила вона, а тоді звернулася до Великого Керівника. - Ніхто не може мати почуттів до самозванця. Самозванець завжди буде чимось меншим, із ним серце все залишатиметься голодним.
З літака вийшли люди. Ґа побачив Сенатора, а з ним Томмі, Ванду і ще кількох, разом із ними охорону в синіх костюмах. На них тут же кинулися мухи з ями для відходів.
На лиці Великого Керівника з’явилося роздратування. Він сказав Сан Мун:
- А минулої ночі ти просила в мене безпеки для цього чоловіка: сироти, людолова, тунельного вбивці.
Сан Мун подивилася на командира Ґа.
Великий Керівник знову звернувся до неї:
- Минулої ночі я приготував тобі цілу низку дарунків і приємностей, скасував заради тебе оперу, а ти віддячила мені тим, що просила за нього? Ні, не вдавай, що не любиш самозванців!
Великий Керівник відвів від неї очі, а Сан Мун відчайдушно намагалася спіймати його погляд.
- Але ж ви дали його мені в чоловіки, - сказала вона. - Саме через вас я його так сприймаю. - І коли він нарешті подивився на неї, вона сказала: - І тільки ви можете це скасувати.
- Ні, я тебе ніколи не віддавав. Тебе було в мене забрано, - сказав Великий Керівник. - У моєму власному оперному театрі. Командир Ґа відмовився мені вклонитися. Потім він вимагав у нагороду тебе. Назвав твоє ім’я привселюдно.
- Це було багато років тому, - сказала Сан Мун.
- Він покликав тебе, ти відгукнулася й пішла з ним!
Сан Мун відповіла:
- Той, про кого ви говорите, уже мертвий. Його немає.
- А ти до мене не повертаєшся!
Великий Керівник уважно подивився на Сан Мун, щоб вона вповні усвідомила, що він їй каже.
- Навіщо оці ігри? - спитала вона. - Ось я тут, єдина жива жінка на землі, яка варта вас. Ви це знаєте. Ви робите мою історію щасливою. Ви дали їй початок. І ви - також її кінець.
Великий Керівник розвернувся до неї, готовий слухати далі; у його очах ще стояв сумнів.
- А що з веслувальницею? - спитав він. - Що ви пропонуєте?
- Дайте мені ніж, - промовила Сан Мун, - і я доведу свою вірність!
Очі Великого Керівника засяяли захватом.
- Ну ж бо, покажи кігті, мій гірський тигре! - проголосив він, дивлячись їй просто у вічі. І тихіше сказав: - Моя прекрасна тигрице!
Потім звернувся до командира Ґа:
- Оце так жінка у вас. Зовні мирна, як сніги на горі Пекту. А всередині - як згорнутий у клубок лютий щитомордник, котрий чує п’яту імперіаліста!
Підійшов сенатор зі своїм ескортом. Злегка вклонившись Великому Керівникові, він промовив:
- Пане Генеральний Секретарю Центрального Комітету Трудової партії Кореї!
Великий Керівник, у свою чергу, мовив:
- Шановний сенаторе демократичного штату Техас!
Тут наперед вийшов командир Пак, підганяючи кількох юних акробатів.
Кожне з дітей несло тацю зі склянками води.
- Ну ж бо, сьогодні жарко, - сказав Великий Керівник. - Вам треба освіжитися. Ніщо не порівняти з живлющою водою річки Тедонґан!
- Найбільш цілюща річка світу, - мовив Пак.
Одна дитина простягнула склянку сенаторові, який не міг відірвати враженого погляду від командира Пака: на обличчі того краплями ряснів піт і стікав лініями шрамів по діагоналі. Сенатор узяв склянку. Вода мала каламутний зеленкуватий відтінок.
- Вибачте, будь ласка, за те, що ми там стали, - перепросив сенатор, зробив крихітний ковток і поставив склянку на місце. - Пілот хвилювався, що покриття біля терміналу не витримає ваги літака. Також прошу вибачення, що ми так довго кружляли в повітрі. Ми намагалися встановити зв’язок із диспетчером, щоб він дав дозвіл на посадку, але не могли вийти на нього по радіо.
- Раніше, пізніше, тут, там, - махнув рукою Великий Керівник. - Для друзів ці слова нічого не означають.
Командир Ґа переклав його слова, а в кінці додав від себе:
- Коли б тут був доктор Сон, він би нагадав, що, мовляв, американські аеропорти всіх жорстко контролюють, а в нашій Північній Кореї панує свобода. Він би спитав, чи ми маємо більш демократичну систему транспорту…
Сенатор посміхнувся,чуючи ці слова:
- Чи це не наш старий друг командир Ґа, міністр тюремних рудників, чемпіон з тхеквондо?
Великий Керівник криво посміхнувся.
До Ґа він промовив:
- Схоже, ви з американцями давні друзі.
- Скажіть мені, - спитала Ванда, - де наш друг доктор Сон?
Ґа звернувся до Великого Керівника:
- Питають, де доктор Сон.
Великий Керівник сказав ламаною англійською:
- Сон-ссі бути більше не.
Американці кивнули, з повагою до того факту, що Великий
