Вислови, Конфуцій

Ю Жо відповів:

— А чому б не збирати податок у розмірі лише однієї десятої частини.

— Я тепер збираю дві десятих, і мені їх не вистачає. Як же я обійдусь однією десятої? — заперечив князь.

Ю Жо сказав:

— Як може вам бракувати, коли вистачатиме народу? Як може вам вистачати, коли народу не вистачає?

10

Цзичжан спитав про те, як піднести чесноту й виявити оману. Учитель відповів:

— Якщо для тебе понад усе важливіша чесність і відданість і ти прагнеш справедливості, то піднесеш чесноту.

люблячи кого-небудь, бажають, щоб він був живий, а якщо ненавидять — щоб помер. Бажати комусь, щоб він був живий чи помер, — це омана.

Тебе ваблять до неї не статки,

А жадоба вражень нових.

11

Князь великий з уділу Ци спитав Конфу-ція про те, в чому полягає управління державою. Конфуцій відповів:

— Хай буде державцем державець, слуга — слугою, батьком — батько і сином — син.

— Чудово! Справді, якщо не буде державцем державець, слуга слугою, батько батьком і сином син, то, хай би навіть у мене був хліб, чи зможу я його споживати? — відповів князь.

12

Учитель сказав:

— Це тільки Ю, певно, може, не дослухавши позивачів, щось вирішувати!

Цзилу одразу, не відкладаючи, виконував обіцяння.

13

Учитель казав:

— Я розбираю позови не гірше за інших, але треба, щоб позовів не було.

14

Цзичжан спитав про те, в чім полягає управління державою. Учитель відповів:

— Коли керуєш, забудь про спочинок.

А виконуючи доручення, будь чесним.

15

Учитель сказав:

— Чеснотливий муж, опановуючи всю вченість, теж може межу не перейти, якщо стримуватиме себе правилами ритуалу.

16

Учитель сказав:

— Чеснотливий муж сприяє тому, щоб у людині перемагало все, що є в ній найкращого, а не погане. Мала людина сприяє іншому.

17

Доброчинний із Молодших спитав Кон-фуція про те, в чому полягає правління.

Конфуцій відповів:

— Правління є виправляння.

Хто ж насмілиться не виправитися,

Коли виправитесь ви самі?!

18

Доброчинний із Молодших був стурбований збільшенням крадіжок і спитав поради в Конфуція.

Конфуцій відповів:

— Коли самі будете помірні в бажаннях,

Не погодяться красти й за нагороду.

19

Доброчинний із Молодших, розмовляючи з Конфуцієм про управління державою, спитав:

— Що, коли страчувати безпутних заради зближення з тими, в кого є путь?

Конфуцій відповів:

— У ваших руках кермо, навіщо ж вам страчувати? вам варто лише захопитися самому добрими ділами, і весь народ умить запрагне всього доброго. У доброчинного мужа чеснота — вітер, а в малих людей вона — трава; схиляється трава за вітром.

20

Цзичжан спитав:

— Яким має бути учений муж, щоб його можна було називати видатним?

— А що, як на тебе, означає «видатний»? — спитав Учитель.

— Завжди бути уславленим у країні, завжди бути уславленим у родині, — відповів Цзичжан.

Учитель заперечив:

— Це прославлений, а не видатний. А видатний нехитрий і щирий, він любить справедливість, усвідомлює те, що йому кажуть люди, і вивчає вираз їхніх облич, турбується про те, щоб поставити себе нижче за інших. він неодмінно буде видатним у країні і видатним у родині. а кого прославляють, той зовні проявляє людяність, а чинить усупереч їй, і так живе, не знаючи сумнівів. От він і буде неодмінно уславленим у країні й уславленим у родині.

21

Фань Чі, супроводжуючи вчителя на прогулянці біля вівтаря Дощу, сказав:

— Насмілюся спитати, що означає піднести чесноту, очиститися від погані й виявити оману?

Учитель відповів:

— Яке добре запитання! Хіба не піднести чесноту, якщо зважати більше на діло, аніж на його результат? Хіба не очиститися від погані, якщо стати до бою з поганим у собі і не торкатися поганого в інших? Хіба не звідати оману, якщо через короткий спалах гніву забути себе і своїх близьких?

22

Фань Чі спитав про те, що таке людяність.

Учитель відповів:

— Це любов до людей.

Фань Чі спитав про те, що таке знання.

Учитель відповів:

— Це знання людей.

Фань Чі не зрозумів. Тоді Учитель пояснив:

— Якщо поставити чесних над безчесними,

То можна всіх безчесних зробити чесними.

Фань Чі пішов і, зустрівшись із Цзися, сказав:

— Я тільки що був у вчителя і спитав його про те, що таке знання, а він відповів: «Якщо поставити чесних над безчесними,

То можна всіх безчесних зробити чесними».

Що це значить?

— Прекрасно сказано! — відповів Цзи-ся. — Коли Шунь правив Піднебесною і вибирали з натовпу, то висунули Гао Яо, і всі, хто не був людяним, віддалились. Коли Тан правив Піднебесною і вибирали з натовпу, піднесли І Іня, і всі, хто не був людяним, віддалились.

23

Цзигун спитав про те, що означає бути комусь другом. Учитель відповів:

— Будь чесний із ним, коли даєш йому пораду, і спонукай до доброго. Але якщо він не слухається, то не наполягай, щоб не бути приниженим.

24

Учитель Цзен сказав:

— Чеснотливий муж заводить дружбу за допомогою своєї ученості, а дружба допомагає йому ствердитися в людяності.

Глава 13. Цзилу

1

Цзилу спитав про те, що означає бути правителем.

Учитель відповів:

— Спонукай до сумлінності своїм прикладом.

Коли Цзилу попросив дальших пояснень, Учитель сказав:

— Не знай відпочинку.

2

Чжунгун став управителем у Молодших і спитав про те, що значить бути правителем.

Учитель відповів:

— Будь взірцем для своїх підданців, не винуй за малі провини, висувай достойних і здібних.

— А як упізнати достойних і здібних, щоб їх піднести? — спитав Чжунгун.

Учитель відповів:

— Піднеси тобі відомих,

А тих, кого не знаєш, —

Чи інші відкинуть?

3

Цзилу сказав:

— Вейський володар жде Вас для справ правління. З чого Ви почнете?

Учитель відповів:

— Треба виправити імена.

— Ви так вважаєте? — заперечив Цзилу. — Це надто заумно. Навіщо їх виправляти?

Учитель відповів:

— Який ти неосвічений, Ю! Чеснотливий муж, напевно, промовчав би, почувши те, чого не розуміє. Адже якщо не підходить ім’я, то недоречне його тлумачення; якщо ж недоречне тлумачення, не може бути успіху в справі; а без успіху в справі не квітнуть ритуал і музика; але якщо ритуал і музика не квітнуть, то покарання б’ють мимо