Вогонь і кров - Ернст Юнгер

Детмольд, 10 березня 1916.

Любий Ернсте!

Вельми дякую за люльку та гроші. Того ж таки дня я її полагодив і тепер знову можу курити. Мій друг Гульс теж разок спробував та був у захваті. Він сказав: «Поки ми ще можемо смакувати щось подібне, справи не такі вже й кепські». Тютюн смакує розкішно. Мама попросила мене надіслати їй той вірш, що їй присвячується. Ще я знайшов цілу низку газет, три ентомологічні та одну дві — листки Ліллера. Як там у вас живеться панам французам? Я чув, що на деяких ділянках фронту були потужні артилерійські дуелі. Біля Вердена триває жваве просування вперед, сьогодні прийшла звістка про взяття укріплень у селищі Во біля Лоррену. Також я читав воєнні звіти з Португалії. Хід війни стає все більше завзятим та закрученим, і більше ніхто не знає, у який хаос це вилиється. Але головне, щоб у нас залишилися козирі для перемоги.

З нашими колоніями теж наразі нічого не ясно. Зараз Камерун у руках британців і тільки Німецька Східна Африка ще тримається. Там, мабуть, відбуваються жахливі бої за темний континент. Серед кущів та боліт, заражені лихоманкою та покусані москітами, тримаються там наші піхотинці. Сподіваюся, до кінця війни ми відіб’ємо ці землі назад і додамо до них ще здоровенний шматок. Коли я вперше прочитав книжку Стенді «Крізь темний континент» чи як там вона називається, мене налякали ці образи широких пустель, величезних пралісів та диких негрів. Але тепер я багато віддав би за те, щоб бути там. Напиши мені якнайшвидше

Найкращі вітання

Твій Фріц.

ДОК. ЕРНСТ ЮНҐЕР, РЕЙБУРГ (МІСТО)

28.5.16

ВІЛЛА ЯГДГАУЗ

ТЕЛ. ВІДДІЛЕННЯ МІСТА РЕЙБУРГ № 3

Мій любий Ернсте!

Час у Твоєму маленькому університетському містечку знову дійшов кінця. Шкода, я би ще довго дивилася на Тебе тут, у спокійному безпечному місці. Ти вже можеш їздити верхи? Чи взагалі навчився хоч трохи? Врешті-решт, Ти скоро очолиш роту й будеш робити об’їзд окопів із власним ад’ютантом. Як у Тебе з грошима, Ти відклав щось чи витратив усе під час відпустки? З Ганновера я надіслала Тобі солодощі та копченого вугра. Олії не було, але щойно я дістану, то теж надішлю Тобі. Зараз скрізь її не вистачає. Ти отримав лист Ханни? Напиши їй, це її дуже втішить. Часом ми разом уявляємо твою наступну відпустку та погоджуємося, що тоді ми будемо цілковито щасливі. У Ганнов. я часто бачу офіцерів, які дуже схожі на Тебе, і тоді я думаю, що це Ти, поки не підходжу ближче і не виявляється, що це тільки уява. Але хто його знає, все може бути. Садок та парк у повному порядку, навіть без садівника. На жаль, 1-го числа Мінна звільняється через хворобу її матері. Її наступниця здається дуже милою.

Напиши якнайшвидше. Сердечно вітає та цілує Тебе

Твоя мати

Любий Ернсте!

Підтяжки до сорочки я нещодавно замовив у Бенніґсдорфі. У Крейля я сьогодні замовив голки та клей «Синдетікон». Камфору та блокнот уже надіслав. Від Ф. (Бенніґсдорф), Ганновер, Штендегаузштрассе 3, Фабрика уніформи, ти отримаєш речі, причому швидше, якщо напишеш їм свою адресу.

Загалом, усе в порядку, парк дуже гарний, і рододендрони гарні як ніколи, розквітають навіть усі нові квіти.

Найкр. віт.! Е.Ю.

3.VI.16.

Любі батьки!

Як у Вас справи? У мене все добре. Коли надійшов ще один дуже зворушливий лист від мами, я якраз їхав на потязі до тилових позицій. Про те, що хотіли тут заподіяти англійці, мабуть, вже написали в газетах. Але об наш полк вони поламали зуби, немов об граніт, і він вистояв, ніби скеля посеред бурхливого моря.

Наразі все спокійно; ми відійшли назад. Наші нерви, попри вогонь, який вівся цілодобово, та попри 3 атаки хлором, все ще «в нормі». Зрештою, я сам узяв участь в одній газовій атаці або точніше, у 3-х, які відбувалися одночасно, так що все не так і погано.

Сьогодні я знову надіслав ящик із книжками, напишіть, будь ласка, коли він прийде. Ще я був би дуже вдячний за декілька номерів французького «Фіґаро». Все, що можна ще розповісти, я розповім уже особисто, коли знову матиму відпустку. Передавайте всім привіт.

Найкращі вітання

Ваш Ернст

P.S. У покинутих садках росте так багато ягід, що ми постійно перебуваємо під загрозою померти «геройською смертю» від об’їдання.

Монші-о-Буа, 17 червня 1916

Любий Фріце!

Дякую за твій останній лист. На жаль, Душі знову потрапило під обстріл і в поспіхові я десь запропастив його. Позавчора помер мій чудовий, добрий собака Люксі; я поставлю на його могилі камінь на згадку про нього. Якось недавно ще до його смерті, коли я лежав у ліжку, він дуже довго дивився на мене, підійшов і лизнув мені руку.

Твій Ернст

Ганновер, 7.8.1916

Любий Ернсте!

Кілька тижнів тому, коли ми з татом їздили купувати молодих гусей, ми раптово вирішили, що я маю вступити до війська. Вже наступного ранку ми були в казармі на Ватерлооплатц, де тато представив мене командиру резервного батальйону, майору фон Ноббе. Він записав мене кандидатом на посаду штандарт-юнкера. Спершу я жив із іншими юнкерами в казармі, де мене щоночі кусали клопи. Нашим вишколом займався віце-фельдфебель Маєр. Я дуже зрадів, коли отримав дозвіл ночувати в місті, бо мене остаточно замучили ці маленькі тварюки, із якими я ділив постіль.

Зараз я вже три тижні як солдат. Стрільби, вправи, стройова, наряди та нічні чергування не залишають і однієї вільної години. Я встаю о п’ятій та лягаю спати о десятій, дуже втомлений. Обідаємо ми, юнкери, в одній їдальні з офіцерами.

Ну бувай, мені треба дізнатися про чергування.

Найкращі вітання

Твій Фріц

Поштова картка [Штемпель: К.Д. Польова пошта III піхот.

див., 29.8.16]

Пані Юнґер

Бад Бінц ан Рюґен, Вілла Русола

Відправник:

Звання — Лейтенант

Прізвище — Юнґер

[Штемпель: адреса польової пошти відправника: фуз. полк № 73, 2 рота, III піхот. див.]

30.VIII.16.

Л. мама!

Ми знаходимося на позиціях біля Соммі, зараз тут спокійно. На жаль, я не міг написати раніше, як тепер часто буває. Тут я побачив зовсім новий тип війни, здається, це найбільш велика битва усіх часів[33].

Скоро напишу з Р.!

Найкращі вітання Ернст

24.Х.16.

Любі батьки!

Вчора ввечері я прибув до полку. Ще одну ніч я провів у Метці та побачив там, що вокзал у