Вогонь і кров - Ернст Юнгер
Твій Ернст
[Конверт: штемпель: 6 рота, II бат. фуз. полку № 73,221 бригада.
III див. Комендатура. Польова пошта III піхотної див. 9.10.15]
Польова пошта
Родині
Доктору Е. Юнґеру
Місто Рейбург (округ Ганновер)
Відправник: фенріх Юнґер, фуз. полк № 73,6 рота
8.Х.15
Любі батьки!
Дякую за Ваші посилки. Курива в мене ще вистачить на якийсь час. 50 марок ще не дійшли, я думаю, що вони прийдуть найближчими днями. Я порахував мої статки тут, і вийшло приблизно до 100 марок. З них 63 марки я отримав від держави, адже нам платять кожні 10 днів по 21 м. Зараз я сиджу в укритті зі своїм відділенням. Реймс і це місце відрізняються, як день і ніч. Всі житла тут влаштовані в штольнях, над головою приблизно 7 метрів землі. Першого вечора я пережив неприємну пригоду. Англійці встановили в траншеї за 30 метрів від нас кулемет, аби заглушити для нас мінометний обстріл. Один єфрейтор і я вистрілили, орієнтуючись на спалахи. Раптом у загорожу з колючого дроту перед нами влетіла пласка міна. За долю секунди ми були внизу в бліндажі. Ледве ми зачинили за собою двері, як друга міна залетіла в траншею, і від вибуху двері зірвало з петлиць. Майже одразу наші взяли реванш. Три потужні міни та гранати калібру 10–12 см, і одна рушнична граната зловісно просвистіли над нашими головами й упали з жахливим гуркотом у траншеї англійців. Загалом, зранку часто відбуваються такі дуелі, адже ми знаходимося лише за 30 метрів одні від одних. З далекобійних гвинтівок та гранатометів можна поцілити навіть у бійницю супротивника. Вчора мене розізлив один томмі, який після кожного пострілу голосно реготав та розмахував прапором над окопом. Крім того, останнім часом вони кричать до нас: «Гібралтарці, і це ви — леви Перта?». У їдальні тут досить затишно. Їжа навіть дуже смачна. Як справи вдома? Не могли б Ви надіслати мені ще склянку згущеного молока? Наступ, зрештою, захлинувся. Можливо, скоро буде ще один, більший, але наші окопи глибокі та широкі, а колючий дріт досить гострий. Настрій у наших незламний. Передавайте всім вітання.
Ваш Ернст
13.Х.15
Любі батьки!
Гроші я отримав, дякую. Я наразі єдиний фенріх у всьому полку: інших уже давно підвищили до лейтенантів. Це було ще під час наших курсів у Дьоберітці.
Зараз ми перебуваємо в тилу, повернулися не без втрат. Мене поки що призначили командиром 1-го відділення, а через 3–4 тижні я стану командиром взводу. Я живу тут разом із лейтенантом Торау, з яким дуже добре зійшовся. Сьогодні над Душі пролетіла ескадрилья з 20-х літаків, вони нас добряче налякали. Завжди розважає, коли зграя лелек пролітає над позиціями, і як наші, так і англійці відкривають щільний вогонь по бідних пташках. Окрім цього, з розваг тільки їдальня. Сьогодні зранку було заняття з верхової їзди, на жаль, зганьбився.
У мене до Вас лише одне прохання. Не могли б Ви вислати мені маленький фотоапарат, тут є люди, які можуть мене навчити, тоді можна буде робити знімки на пам’ять. Я вже зробив два фото, надішлю їх завтра або післязавтра, це два знімки в окопі, один із них — біля місця, де я так щасливо уникнув уламків від міни.
А ще я дуже хотів би виписувати номер ентомологічного журналу, щоб залишатися в курсі того, що відбувається в науці. Ви можете його замовити у Шорля або в Зеефельд, якщо там є «Оглядач колекцій», то підійде останній номер. Взагалі найкраще — це щотижнева газета, бо щомісячник — це надто довго чекати. До речі, я отримав згущене молоко, дякую! Тут знову подейкують про «наступ», але точно ніхто не знає. Як справи вдома? Будь ласка, подбайте про двох моїх найбільших жуків! Привіт усім.
Із найкращими вітаннями,
Ваш Ернст
ДОКТОР ЕРНСТ ЮНҐЕР
РЕЙБУРГ (МІСТО) Середа, 13 жовтня 1915
ВІЛЛА ЯГДГАУЗ
ТЕЛ. СЛУЖБА РЕЙБУРГУ, ВІДДІЛЕННЯ № 3
Любий Ернсте!
Ми отримали обидва листи від тебе від 9 числа, і я мушу визнати, що мама не в захваті від твого теперішнього становища. Щодо поезій я зможу щось написати лише коли буду в Детмольді. Тут у мене досить багато роботи в оранжереї і в саду, адже бідолашний Маєр так і не отримав відпустки.
Загалом, я тут веду споглядальне життя. Сьогодні зі своєї гострозорої рушниці поцілив вже сьому сойку. Цю здобич ми добре підсмажуємо й наминаємо з великим апетитом. Тут також живе дуже миле дівча, ми з нею цілий вечір провели надворі та дуже приємно розмовляли. Днями я почув від тата, що товстий Люріх помер і це сталося дуже раптово. А ще прикладаю дуже цікаву замітку про смерть відомого ентомолога. Ти ще пам’ятаєш про замітку про рожевих жуків, яку ми тоді вирізали? Коли ти знову виберешся із траншей? Обох тропічних гігантів, Голіафа разом із Гемаліном, я з пошаною та ніжно попестив і так само ретельно замкнув знову. Це два славних звіра зі славної країни. Декілька днів тому тут пролітали журавлі, не менше 100 птахів. Я їх чудово чув навіть уночі; все мовчить, тільки вітер тихо шумить у деревах та іноді чути, як сільські собаки виють на місяць, прихований за важкими хмарами; як раптом все прориває журавлиний крик. Коли я вперше почув його, я вже не міг заснути.
На жаль, зараз я мушу зупинитися, бо 1) закінчується аркуш 2) я вже маю іти.
Найкращі вітання!
Твій брат Фріц!!
[Конверт: штемпель: […] 6 рота фуз. полк. № 73
Польова пошта III див. піхоти, 15.10.15]
Польова пошта
Родині
Доктору Е. Юнґеру
Місто Рейбург (округ Ганновер)
Відправник: фенріх Юнґер
Фуз. полк № 73, 6 рота
15.Х
Любі батьки!
Хоча я написав учора, але сьогодні є новий привід. Мені повідомили, що, згідно з наказом по дивізії, мені треба придбати власний пістолет та бінокль. Бінокль у мене вже є, а ось пістолет я маю придбати якнайшвидше. Якщо я не підтверджу впродовж 14 днів, що мені можуть вислати з дому, мені доведеться замовляти його через дивізію.
Вам привіт від Брамса. Ще подейкують, що Брінкманну ампутували ногу, тому він якийсь час не відповідав на листи. Надсилаю Вам уламок зубчатої англійської гранати. А ще сьогодні англійці отримали в розпорядження важкі міни.
Пістолет візьміть якийсь дешевий, я думаю, маленький «Маузер» підійде. Газета, яку я просив, не