Її ім’я було Татьяна - Віктор Суворов

Вирішили, що першим до Хрущова звертається Корчагін, бо в нього аргументи слабші. Другим, і нібито незалежно, не викриваючи, що змовилися, звернеться Єфремов.

Корчагін повернувся до себе у Чкалов, зателефонував Хрущову, доповів про перевиконання плану виробництва промислової продукції, успіхи в сільському господарстві, зростання рівня комуністичної свідомості робітників, селян і трудової інтелігенції, плавно перейшов на боєготовність військ Південно-Уральського військового округу, яка внаслідок проведених на Тоцькому полігоні навчань нечувано посилилася. І наприкінці обережно про те, що на цьому можна було б і припинити, тому що стали відомі певні негативні моменти.

— Які ще моменти?

— Народ наш недовірливий. Сказано йому яблук не їсти, картоплю не копати. А йому, народові нашому, хоч кіл на голові теши.

— Чи є такі, що вірять, що капусту й огірки з городів їсти не можна?

— Такі, Микито Сергійовичу, є. Самі не їдять, на ринок везуть. Щоб добро не пропадало. Або державі здають. План заготівель ніхто не відміняв.

— Іще які моменти?

— Ми доповідали, що всю худобу з небезпечного району відганяли у безпечні місця. А де вони, безпечні? Декілька сіл за п’ять кілометрів, але є ж і за десять. Корів гнати зі сотень дво-рів можна, але як гнати свиней? Вони жирні на коротких ніжках. А куди подіти курей, гусей, качок? Тому вибухом багато живності побито, а ті, що не вбиті, хворіють. Та й тих корів, що виганяли, уберегти від хвороб неможливо. Вони по траві пасуться. Як і кому поясниш, де гарна трава, а де радіоактивна, тому деякі несвідомі громадяни висловлюють невдоволення.

Подумав Хрущов і вирішив, що навчання проводити треба. Якщо вибрати інше місце, то буде два заражені полігони. Уже краще на одному місці проводити. Про це й повідомив товаришеві Корчагіну.

6

І тоді наступного дня зателефонував перший секретар Куйбишевського обкому КПРС товариш Михайло Трохимович Єфремов, доповів про перевиконання плану виробництва промислової продукції, успіхи в сільському господарстві, зростання рівня комуністичної свідомості робітників, селян і трудової інтелігенції, плавно перейшов до боєготовності військ Приволзького військового округу, яка внаслідок проведених на Тоцькому полігоні навчань нечувано посилилася.

Потім висловив цілковиту підтримку ідеї проведення ще одних таких навчань. Правильно! Треба вчитися давати відсіч ворогу! Є негативні моменти, але нам не звикати. Річка Самара впадає у Волгу прямо в центральній частині Куйбишева. Трохи радіоактивних ізотопів вона, звісно, у Волгу несе, ну так це ж небагато. Волга така яка широка й повноводна.

У місті сотні тисяч людей. Населення Куйбишева впевнено наближається до мільйона. Місто закрите для будь-яких іноземців. Тому що в Куйбишеві зосереджено заводи неймовірної потужності та безмежної секретності. У Куйбишеві найважливіші наші авіаційні заводи, тут ще й ракетне виробництво розгортається. Для виробництва літаків і ракет потрібні легкі метали особливої міцності. Прямо в Куйбишеві їх і виробляємо. Забрудненість повітря, води та ґрунту перевалила за всі допустимі межі, тому дрібка радіації суттєво картину не зіпсує, місту не завадить.

Справа в іншому: безпосередньо під будівлею обласного комітету Комуністичної партії, прямо під кабінетом його першого секретаря, знаходиться секретний бункер товариша Сталіна. У разі війни бункер цей буде центральним командним пунктом товариша Хрущова. Війна, якщо капіталісти її розпочнуть, буде атомною.

Перший секретар Куйбишевського обкому поцікавився в Першого секретаря ЦК КПРС, чи розумно ще в мирний час загиджувати радіацією район центрального командного пункту?

Хрущов обіцяв подумати.

Першому секретарю Куйбишевського обкому він відповів не відразу, а лише за два тижні.

Зате відразу зателефонував Жукову й наказав наступні військові навчання з практичним застосуванням ядерної зброї проводити в іншому місці.

Жуков заперечив: іншого такого місця не знайти.

Хрущов підказав: семипалатинський ядерний полігон.

Жуков і тут заперечив: там ніде розмістити таку кількість військ.

Хрущов: проводь без такої кількості військ, проводити тільки з двома полками — гелікоптерним і десантним.

Й аргументів у Жукова не залишилося. Довелося на ходу ще один вигадати: якщо проводити в іншому місці, планування та підготовка триватимуть понад рік.

Хрущов відрізав: «Проводь через два роки.»

7

У липні 1955 року було скликано ще один пленум ЦК.

До липня 1955 року членами Президії були тільки ті, хто перебував на командних висотах за Сталіна. Цей пленум вирізнявся уже тим, що до складу Президії ЦК ввійшов товариш Олексій Іларіонович Кириченко. До складу Президії ЦК вперше після смерті Сталіна ввійшла нова людина, яка за Сталіна не входила до вищого ешелону влади. Товариш Кириченко був у команді Хрущова ще в довоєнні часи.

12 липня 1955 року пленум ухвалив рішення про скликання на початку 1956 року XX з’їзду КПРС.

Відразу після смерті Сталіна Берія і Маленков виступали за засудження культу особи Сталіна, за вибір нового напряму розвитку країни.

Булганін і Хрущов були за збереження культу особи Сталіна та курсу на соціалізм.

Берію було скинуто з вершин і знищено. Не забудьмо, що скинули й убили його не за те, що він був катом — там усі були катами, — його вбили за те, що хотів звернути зі шляху соціалізму.

Маленкова було відсторонено від керівництва економікою.

Обох звинувачували в зраді великої справи Леніна-Сталіна. Тепер, коли Берія і Маленков небезпеки більше не становили, можна було скористатися їхніми ідеями. Не всіма, а тільки деякими.

Хрущов вирішив розвінчали культ особи Сталіна.

Але країну так і вести у світле завтра шляхом Троцького, Леніна, Сталіна.

Не звертаючи.

ДІЙОВІ ОСОБИ

Маршал Радянського Союзу КОНЄВ ІВАН СТЕПАНОВИЧ

Народився 1897 року. У Першій світовій війні — молодший унтер-офіцер. Під час Громадянської війни — комісар бронепоїзда, командир бригади, командир дивізії, начальник штабу армії Далекосхідної республіки.

Після Громадянської війни закінчив особливий факультет Військової академії імені Фрунзе. Був командиром корпусу, командувачем 2-ї окремої Далекосхідної армії.

26 листопада 1935 року отримав звання комдива.

22 лютого 1938 року — звання комкора.

8 лютого 1939 року — командарма 2-го рангу.

1940 року Сталін провів переатестацію всього вищого командного складу й запровадив нові військові звання, які ніяк не були пов’язані з попередніми званнями. Комкор Жуков отримав звання генерала армії, а командарм 2-го рангу Конєв — звання генерал-лейтенанта.

На початку 1941 року Конєв отримав посаду командувача військ Північно-Кавказького військового округу. У травні 1941 року за наказом Сталіна таємно розгорнув в окрузі 19-ту армію й