Безсмертний полк. Священна війна Путіна - Галя Аккерман

Не достанется гряда самураям никогда.

Грудью встанем за столицу янтаря.

Севастополь наш и Крым для потомков сохраним.

В гавань Родины Аляску[125] возвратим.

Але найстрахітливіший приспів, повторений тричі:

А нам — от северных морей вдаль до южных рубежей,

От Курильских островов до Балтийских берегов.

А на Земле сей был бы мир, но если главный командир

Позовет в последний бой, дядя Вова, мы с тобой!

Чи матимуть ці діти, коли виростуть, досить розуму, аби збагнути, що така загроза останньої, апокаліптичної битви — адже Путін сказав, що існування світу не має сенсу, якщо там не буде Росії — це лише спосіб постійної мобілізації, який дає змогу теперішньому режиму лишатися при владі? Чи зрозуміють вони, що їх, юних і без інтелектуального захисту, занурюють у «ретротопію», повертають у більш-менш міфологізоване минуле, яке так добре описав Зиґмунт Бауман (1925–2017) у своїй книжці-заповіті?

Вербування дітей становить, мабуть, найтяжчий злочин путінського режиму щодо свого народу.

ВИБРАНА БІБЛІОГРАФІЯ

Франко- й англомовна

Ackerman Galia, De Lara Philippe. L’Ukraine, 1’Europe et la mémoire de la Shoah // Commentaire. — 2018/1.

Ackerman Galia. L’idéologue de Poutine // Politique intemationale. — 2014 (літо). — № 144.

Ackerman Gallia. Mouvements extrémistesen Russie: le nationalisme grand-russe est de retour // Recherches intemationales. — 2011. — № 92.

Ackerman Galia. Russie: vers une nouvelle glaciation // Politique intemationale. — 2018. — № 159.

Appelbaum Anne. Rideau de fer. L’Europe de l’Est écrasée 1944–1956. — Paris: Grasset, 2014.

Arrignon Jean-Pierre. Chronique de Nestor Récit des temps passés. Naissance des mondes russes. — Toulouse: Anacharsis, 2008.

Beevor Antony. La Chute de Berlin. — Paris: Éditions de Fallois, 2002.

Besançon Alain. Sainte Russie. — Paris, Éditions de Fallois, 2012.

Borchtchagovski Alexandre. L’Holocauste inachevé ou Comment Staline tenta d’éliminer les juifs d’URSS. — Paris: Lattes, 1995.

Courtois Stéphane, Ackerman Galia (ред.). La Seconde Guerre mondiale dans le discours politique russe. A la lumiére du conflit russo-ukrainien. — Paris: L’Harmattan, 2016.

Courtois Stéphane et alii (ред.). Le Livre noir du communisme. — Paris: Robert Laffont, 1997.

Dorman Veronika. Amnésie russe 1917–2017. — Paris: Cerf, 2017.

Eltchaninoff Michel. Dans la tête de Vladimir Poutine. — Arles: Actes Sud/Solin, 2015.

Guillemoles Alain. Ukraine. Le Réveil d’une nation. — 2 розширене вид. — Paris: Les Petits Matins, 2018.

Hénin Nicolas. La France russe. Enquête sur les réseaux de Poutine. — Paris, Fayard, 2016.

Kostyrtchenko Guennadi. Prisonniers du pharaon rouge. Les répressions politiques contre les Juifs en URSS dans la derniére décennie du régne de Staline. — Arles: Solin, 1999.

Mongrenier Jean-Sylvestre, Thom Françoise. Géopolitique de la Russie. — 2 переглянуте вид. — Paris: PUF (серія “Que sais-je”), 2018.

Riasanovsky Nicholas. Histoire de la Russie, des origines à nos jours (післямова Françoise Thom). — Paris: Robert Laffont, 2014.

Satter David. The less you know, the better you sleep. Russia’s Road to Terror and Dictatorship under Yelstin and Putin. — New Haven: Yale University Press, 2016.

Snyder Timothy. Terres de sang. L’Europe entre Hitler et Staline. — Paris: Gallimard, 2012.

Spidlik Thomas. L’idée russe: une autre vision de 1’Homme. — Troyes: Éditions Fates, 1994.

Statiev Alexander. The Soviet Counterinsurgency in the Western Borderlands. — Cambridge, Cambridge University Press, 2010.

Thom Françoise. Comprendre le poutinisme. Pour sortir du mensonge. — Paris: Desclée de Brouwer, 2018.

Thorwald Jürgen. La débâcle allemande. De Pagonie de l’Allemagne à la chute de Berlin. — Paris: Flammarion (серія “J’ai lu”), 1967.

Vaissié Cécile. Les Réseaux du Kremlin en France. — Paris: Les Petits matins, 2016.

Werth Nicolas. L’ivrogne et la marchande de fleurs. Autopsie d’un meurtre de masse, 1937–1938. — Paris: Tallandier, 2009.

Zygar Mikhaïl. Les hommes du Kremlin. Dans le cercie de Vladimir Poutine. — Paris: Le Cherche-Midi, 2018.

Російськомовна

Афанасьев Юрий (ред.). Другая война, 1939–1945. — Москва: РГГУ, 1996.

Будницкий Олег. «Свершилось. Пришли немцы!» Идейный коллаборационизм в СССР в период Великой Отечественной войны. — Москва: Российская политическая энциклопедия, 2012.

Гарин Игорь. Другая правда о Второй мировой. — Ч. 1. Документы.

Гарин Игорь. Русский коллаборационизм во время Второй мировой. — 2014.

Жуков Дмитрий, Ковтун Иван. Русские эсэсовцы. — Москва: Вече, 2010.

Зеньковский В. В. Русские мыслители и Европа. Критика русской культуры у европейских мыслителей. — Paris: YMCA Press, 1926.

Зефиров Михаил, Дегтев Дмитрий. Все для фронта? Как на самом деле ковалась победа? — Москва: АСТ, 2009.

Ковалев Борис. Коллаборационизм в России в 1941–1945 гг.: типы и формы. — Великий Новгород: НовГУ, НовМИОН, 2009.

Осипова Лидия. Дневник коллаборантки. — Москва: Российская политическая энциклопедия, 2014.

Петров Никита. Палачи. Они выполняли заказы Сталина. — Москва: Новая газета, 2011.

Петров Никита. Награждены за расстрел. 1940. — Москва: Международный фонд «Демократия», 2016.

Романько Олег. Советский легион Гитлера. Граждане СССР в рядах вермахта и СС. — Москва: Эксмо, Яуза, 2006.

Рыклин Михаил. Свастика, крест, звезда. Произведение искусства в эпоху управляемой демократии. — Москва: Логос, 2006.

Соколов Борис. Цена войны. Людские потери России/СССР в XX–XXI вв. — Москва: АИРО-ХХІ, 2016.

Соколов Борис. Оккупация. Правда и мифы. — Москва: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2003.

ПОДЯКИ

Ця книжка — результат довгих років спостереження Росії і того, що відбувається в ній. Я мала змогу відшліфувати свої думки, віддавна провадячи дискусії зі своїми французькими, російськими та українськими друзями, і до них належать Ален Безансон, Франсуаза Том, Мішель Ельчаніноф, Стефан Куртуа, Філіп де Лара, Філіп де Сюремен, Костянтин Сігов, Оксана Пахльовська, Ліна Костенко та інші. Я висловлюю особливу вдячність Франсуазі Том, що перечитала увесь мій рукопис, а також Ірині Дмитришин і Жану-Сильвеетру Монґреньє, що почасти перечитали його. Їхні поради стали мені у великій пригоді. Я дякую від щирого серця Амелі Пті, моєму видавцеві, що супроводила мене під час праці над книжкою і не тільки поправляла мене, а й передусім заохочувала. Я дякую, звичайно, і всьому невеличкому згуртованому і дружньому колективу видавництва “Premier Parallelèle”.