Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР - Вахтанг Теймуразович Кіпіані

З оригіналом згідно:

Старший слідчий Слідвідділу КДБ при РМ Української РСР майор

Селюк

11 червня 1980 р.

2 Не зайвим буде нагадати один історичний факт. Ось як «писалось» Г. Епікові в 1935 році під владою шефа тодішнього КДБ Балицького: «Підготовляючи терористичні акти, ми з безневинним виглядом запевняли партію у своїй відданості і чесності і протягом багатьох років грали такі ролі, у порівнянні з якими дії розбійника з великого шляху є зразком чесності і гуманності. Я розумів, що наймилостивіший вирок пролетарського суду — зробити зі мною так, як роблять з оскаженілою собакою, знищити, як сапного коня, вийняти з тіла суспільства. Комуністична партія великодушно повірила моєму каяттю. Партія подарувала мені життя, давши мені цим найбільшу з усіх можливих нагород на землі — право на життя, на радість праці».

3 Ще одна паралель. В 1934 р., поспішаючи закріпити за собою право першого, Полторацький інформував громадськість, що ще чотири роки перед тим «основного мені пощастило досягти — визначити вперше в українській радянській критиці антипролетарськість, бездарність і куркульську ідеологію “творчости” цього суб’єкта» [О. Вишні — В. С.]. Патент йому справді було затверджено: «цього суб’єкта» було кинено на 10 років у концтабори надуральської тундри. Тож як не радіти людині, що так прислужилася українському красному письменству: «Тепер я щасливий відзначити, що подібне уже сталося й що моя стаття стає епітафією на смітникові, де похована творчість О. Вишні».

особистої справи засудженого

Місто Київ

30 липня 1980 року

Старший слідчий Слідчого відділу КДБ Української PCP майор Селюк, в присутності понятих: Покотило Марії Іванівни, що мешкає в місті Києві, вул. Вишгородська, буд. 90а, кв. 185, та Черв’якової Міри Дмитрівни, що проживає за адресою: місто Київ, вул. Курнатовського, буд. 22, кв. 55, керуючись ст. ст. 85, 190, 191 та 195 Кримінально-процесуального кодексу УРСР, провів огляд архівної особистої справи № 80029 на засудженого Стуса Василя Семеновича, яка зберігається в УВД Мордовской АРСР.

У відповідності зі ст. 127 КПК УРСР понятим роз’яснено їх право бути присутніми при всіх діях слідчого під час огляду, робити зауваження з приводу тих чи інших його дій, а також їх обов’язок засвідчити своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям.

[підпис] Покотило

[підпис] Черв’якова

ОГЛЯДОМ ВСТАНОВЛЕНО:

Архівна особиста справа № 80029 на засудженого Стуса Василя Семеновича, 1938 року народження, почата 13 січня 1972 року слідчим ізолятором КДБ Української PCP і складається із двох томів.

В першому томі знаходяться копії процесуальних документів по кримінальній справі Стуса, згідно яких йому обрана міра запобіжного заходу — тримання під вартою, копія вироку Київського обласного суду від 7 вересня 1972 року, копія ухвали Судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду УРСР від 16 листопада 1972 року, копія довідки про те, що Стус відбував міру покарання в місцях позбавлення волі з 13 січня 1972 року до 13 січня 1977 року, а також документи, які характеризують Стуса за час його перебування в місцях позбавлення волі.

З цих документів видно, що Стус був затриманий 13 січня 1972 року КДБ Української PCP, а 15 січня 1972 року йому була обрана міра запобіжного заходу — тримання під вартою. 7 вересня 1972 року Судова колегія в кримінальних справах Київського обласного суду приговорила Стуса на підставі ст. 62 ч. І КК УРСР позбавити волі в виправно-трудовій колонії суворого режиму строком на 5 (пять) років з засланням на три роки. Ухвалою Судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду Української PCP від 16 листопада 1972 року касаційна скарга засудженого Стуса залишена без задоволення, а вирок Судової колегії в кримінальних справах Київського обласного суду від 7 вересня 1972 року відносно Стуса — без змін.

В слідчому ізоляторі КДБ УРСР Стус знаходився до листопада 1972 року, а потім відбував міру покарання в виправно-трудових колоніях Дубравного управління ИТУ Мордовської АРСР.

Перебуваючи в слідчому ізоляторі КДБ УРСР, Стус неодноразово попереджувався адміністрацією ізолятора за порушення встановленого режиму; поводив себе бундючно, ображав контролерів, грубіянив, вступав у суперечки, про що свідчать рапорти, які є в особистій справі.

Поряд з цим неодноразово писав заяви, щоб йому дали можливість користуватись книгами з домашньої бібліотеки.

Бажаючи сповістити про своє перебування в слідізоляторі інших арештованих, з якими він був пов’язаний злочинною діяльністю до арешту, Стус намагався співати пісні в камері, учиняв надписи свого прізвища на стінах ізолятора, а коли йому було об’явлено постанову про призначення судово-психіатричної експертизи, в коридорі режимного корпусу кричав: «Василь Стус божевільний, їде в лікарню Павлова».

Крім того, вчиняв провокаційні написи в заявах на закупку продуктів харчування та бланках передач.

Так, при отриманні 9 червня 1972 року передачі від дружини замість підпису вчинив напис: «Враг народа В. Стус».

За порушення вимог режиму слідізолятора 14 червня 1972 року він був позбавлений права протягом одного місяця закупити продукти харчування і одержувати передачу чи посилку (ксерокопія наказу додається до протоколу огляду).

Відбуваючи міру покарання в виправно-трудових колоніях Дубравного Управління ВТУ, Стус на шлях виправлення не став, постійно порушував внутрішній розпорядок, неодноразово був ініціатором голодовок, підбурював засуджених до масових безпорядків, на заходи виховного характеру не реагував, за період перебування в місцях позбавлення волі на нього були накладені такі стягнення:

• 15 травня 1973 року за відмову носити нагрудний знак об’явлено догану;

• 17 травня 1973 року за відмову носити нагрудний знак і навмисне невиконання норми виробітку позбавлений права на закупку продуктів харчування на один місяць;

• 21 травня 1973 року за відмову з’явитися на ранкову перевірку — позбавлений чергового побачення;

• 24 травня 1973 року за відмову носити нагрудний знак, куріння в строю і невиконання вимог контролера переведений в штрафний ізолятор на 7 діб;