Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова - Філіп Сендс

452

[63] Суддя постановив: United States v. John Kaymon, a.k.a. Ivan, Iwan, John Kalymon/Kaylmun, Case No. 0460003, US District Court, Eastern District of Michigan, Judge Marianne O. Battani, Opinion and Order Revoking Order of Admission to Citizenship and Canceling Certificate of Naturalization, 29 March 2007. Наказ про депортацію було затверджено Радою з імміграційних питань 20 вересня 2011 року, але Калимон помер 29 червня 2014 року, перш ніж його мали депортувати. Див. Krishnadev Calamur, «Man Tied to Nazis Dies in Michigan at Age 93», NPR, 9 липня 2014. / [c. 364]

453

[64] Рішення судді спиралося: Dieter Pohl, «Ivan Kalymon, the Ukrainian Auxiliary Police, and Nazi AntiJewish Policy in L’viv, 1941–1944» (a report prepared for the Office of Special Investigations, US Department of Justice, 31 May 2005), 16, 27. / [c. 364]

454

[65] Депортація євреїв: Примітка від 10 січня 1942 року щодо депортації євреїв Лемберга, яку підписав Оберст [полковник] [Альфред] Бісанц. / [с. 365]

455

[66] Другим документом був: Наказ від 13 березня 1942 року про обмеження працевлаштування євреїв, вступив у силу 1 квітня 1942 року. / [с. 365]

456

[67] Якщо ці два документи завдавали шкоди: Генріх Гіммлер рейхс-міністрові внутрішніх справ Штуккарту, 25 серпня 1942. / [с. 366]

457

[68] Я маю честь: Frank, Diary, 25 January 1943, Warsaw, International Military Tribunal, Nazi Conspiracy and Aggression (US Government Printing Office, 1946), 4:916. / [c. 368]

458

[69] Їх не має бути: Frank, Diary, 16 December 1941; Trial of the Major War Criminals, 29:503. / [c. 368]

459

[70] У березні з краківського гетто: Амон Гьот (Amon Goth), народився 11 грудня 1908 року, страчений 13 вересня 1946 року, після судового процесу перед Верховним трибуналом Польщі у Кракові. / [с. 369]

460

[71] Це було здійснено: Stoop Report (The Warsaw Ghetto Is No More), травень 1943, можна ознайомитись тут: Режим доступу: https:// www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Holocaust/nowarsaw.html. / [с. 369]

461

[72] масовими стратами: Frank, Diary, 2 August 1943, quoted in Trial of the Major War Criminals, 29:606 (29 липня 1946). / [c. 370]

462

[73] Усі решта, скажімо: там само / [с. 370]

463

[74] «Ми усі є: Frank, Diary, 25 січня 1943. / [с. 370]

464

[75] Я знайшов слова: Michael Kennedy, Richard Strauss: Man, Musician, Enigma (Cambridge University Press, 1999), 346-47. / [c. 370]

465

[76] Деякі твори відправили до Німеччини: Trial of the Major War Criminals, 4:81 (18 грудня 1945). / [c. 371]

466

[77] Ця картина: «Пані з горностаєм», приблизно 1489–1490 р.р., портрет Чечилії Галлерані (1473–1536), коханки Людовіко Сфорца. Горностай — символ чистоти і невинності, кажуть, що Леонардо вважав, що ця картина, яка нині перебуває у власності Фонду Чарторийських, може служити нагадуванням і надихати на кохання. / [с. 372]

467

[78] «рід, який треба ліквідувати»: Frank, Diary, 18 March 1944, Reichshof; Trial of the Major War Criminals, 7:469 (15 лютого 1946). / [c. 376]

468

[79] Франк відповів на це: Housden, Hans Frank, 209; Frank, Diary, 11 липня 1944. / [c. 376]

469

[80] 27 липня до Лемберга увійшли більшовики: Timothy Snyder, The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569–1999 (Yale University Press, 2003), 177. / [c. 376]

470

[81] 1 серпня у Варшаві почалося повстання: Norman Davies, Rising ’44: The Battle for Warsaw (Macmillan, 2003). / [c. 377]

471

[82] В його щоденнику занотовано: Frank, Diary, 15 вересня 1944 (розмова з д-ром Бюлєром). / [с. 377]

472

[83] Також дивився фільми: Die Stadt ohne Juden (1924, dir. Hans Karl Breslauer). Ганс Мозер грав роль персонажа на ім’я Рат Бернарт. / [с. 377]

473

[84] залишався невеличкий відрізок дороги: Housden, Hans Frank, 218. / [с. 378]

474

[85] Він облаштував для цього приміщення: там само, 218; Frank, Diary, 2 лютого 1945. / [с. 378]

475

[86] Через два дні: Niklas Frank, Shadow of the Reich, 317. / [c. 379]

476

[87] Це був той самий Франк: статтю 175 а було прийнято 28 червня 1935 року, новий злочин — «дуже непристойна поведінка» (Schwere Unzucht), яка трактується як тяжкий кримінальний злочин. Див. Burkhard Jellonnek, Homosexuelle unter dem Hakenkreuz: Die Verfolgung von Homosexuellen im Dritten Reich (F. Schöningh, 1990). Франк застерігав, що «епідемія гомосексуалізму» загрожує новому Рейху. Richard Plant, The Pink Triangle: The Nazi War Against Homosexuals (Henry Holt, 1988), 26. / [c. 379]

477

[88] Біля входу до кафе зупинилася машина: Housden, Hans Frank, 218. / [с. 380]

478

[89] У червні ім’я Франка: На першій зустрічі британської та американської делегації, 21 червня 1945 року, Девід Максвелл Файф запропонував список імовірних обвинувачених, обраних на підставі того, що їхні імена були добре відомі широкому загалу. Taylor, Anatomy of the Nuremberg Trials, 85–86. / [c. 381]

479

[90] Включення «Варшавського різника»: там само, 89. / [с. 381]

480

[91] Там Франка допитали: Ann Tusa and John Tusa, The Nuremberg Trial (Macmillan, 1983), 43–48. / [c. 381]

481

[92] Роберт Лей: John Kenneth Galbraith, «The “Cure” at Mondorf Spa», Life, 22 жовтня 1945, 17–24. / [c. 381]

482

[93] неймовірно складно: Ганс Франк, розмова з американським офіцером, 4–5 серпня 1945 року. Режим доступу: http://www.holocaustresearchproject.org/trials/HansFrankTestimony.html. / [с. 382]

483

[94] Наприкінці місяця: 29 серпня 1945 року головні прокурори оголосили «початковий список воєнних злочинців, яких буде притягнуто до суду перед Міжнародним військовим трибуналом». Taylor, Anatomy of the Nuremberg Trials, 89 (у цьому списку було двадцять чотири обвинувачених). / [с. 383]

484

[95] Через кілька днів: Допит і покази Ганса Франка у Нюрнбергу 1, 6, 7, 10 і 13 вересня, 3 і 8 жовтня 1945 року (by Colonel Thomas A. Hinkel).