Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова - Філіп Сендс
264
[3] Видавця знайти не вдалося: Raphael Lemkin, Totally Unofficial, ed. DonnaLee Frieze (Yale University Press, 2013), xxvi. / [c. 221]
265
[4] Я народився: там само, 3. / [с. 222]
266
[5] «Коли той, хто справа, тягне ковдру на себе»: там само / [с. 222]
267
[6] Йозеф Лемкін обійшов закон: John Cooper, Raphael Lemkin and the Struggle for the Genocide Convention (Palgrave Macmillan, 2008), 6. / [c. 223]
268
[7] Аж до останніх днів: Lemkin, Totally Unofficial, 17. / [c. 223]
269
[8] Дивіться, як зло пригноблює людей: J.D. Duff, Russian Lyrics (Cambridge University Press, 1917), 75. / [c. 223]
270
[9] «розрізаний живіт, набитий пухом»: Paul R. Mendes-Flohr and Jehuda Reinharz, The Jew in the Modem World: A Documentary History (Oxford University Press, 1995), 410. / [c. 224]
271
[10] Лемкін був знайомий з творчістю Бялика: Hayyim Bialik and Raphael Lemkin, Noach і Marynka (1925; Wydawnictwo Snunit, 1986). / [c. 224]
272
[11] «вірити в ідею — значить жити нею»: Lemkin, Totally Unofficial, хі. / [с. 225]
273
[12] «Більше 1.2 мільйона вірмен»: там само, 19. / [с. 227]
274
[13] «найбільший злочин усіх часів»: Vahakn N. Dadrian, The History of the Armenian Genocide: Ethnic Conflict from the Balkans to Anatolia to the Caucasus (Berghahn Books, 2003), 421. / [c. 227]
275
[14] злочини проти християнства: Ulrich Trumpener, Germany and the Ottoman Empire, 1914–1918 (Princeton University Press, 1968), 201. / [c. 227]
276
[15] Народ було вбито: Lemkin, Totally Unofficial, 19. / [c. 227]
277
[16] Через кілька годин: Державний архів Львівської області, фонд 26, список 15, справа 459, с. 252–3. / [с. 228]
278
[17] Документ під назвою «Absolutorjum»1924 року: там само / [с. 228]
279
[18] «дуже консервативне місце»: Marek Kornat, ‘Rafal Lemkin's Formative Years and the Beginning of International Career in Interwar Poland (1918–1939) in Rafal Lemkin: A Hero of Humankind, ed. Agnieszka Bienczyk-Missala and Slawomir Debski (Polish Institute of International Affairs, 2010), 59–74; професор Корнат автору, електронний лист, 3 листопада 2011 року. / [с. 229]
280
[19] Він також почав слухати курс з міжнародного права: Ludwik Ehrlich, народився 11 квітня 1889 року у Тернополі, помер 31 жовтня 1968 року у Кракові. / [с. 231]
281
[20] «невисокий, смагляво-блідий»: Says Mother's Ghost Ordered Him to Kill// New York Times. — 1921, 3 червня; Armenian Acquitted for Killing Talaat// New York Times. — 1921, 4 червня. — 1. / [c. 231]
282
[21] Я обговорював це питання: Lemkin, Totally Unofficial, 20. / [c. 233]
283
[22] Лемкін повертався до цієї дискусії: Herbert Yahraes, «Не Gave a Name to the World's Most Horrible Crime», Collier's, 3 березня 1951, 28. / [c. 234]
284
[23] самотню, навіжену, складну, емоційну: Роберт Сілверс, інтерв'ю з автором, 11 грудня 2011 року, Нью-Йорк. / [с. 234]
285
[24] Ми зустрілися у той самий день: Altug Taner Akgam проти Туреччини (подання № 27520/07), Європейський суд з прав людини, рішення від 25 жовтня 2011 року. / [с. 235]
286
[25] Замордований у Янівському концтаборі: Янівский концтабір було створено у жовтні 1941 року у північно-західному передмісті Лемберга, неподалік фабрики, яка діяла за адресою вулиця Янівська, 134. Leon Weliczer Wells, The Janowska Road (CreateSpace, 2014). / [c. 236]
287
[26] був ультранаціоналістом з «роздвоєними» почуттями щодо меншин: Roman Dmowski, народився 9 серпня 1864 року, помер 2 січня 1939 року. / [с. 236]
288
[27] Ми разом милувалися фотографією: Adam Redzik, Stanislaw Strainski, 1853–1935 (Monografie Instytut Allerhanda, 2012), 54. / [c. 237]
289
[28] Елегантна, авторитетна, зацікавлена: Баран З. Суспільно-політичні погляди Юліуса Макаревича. Історичні пам’ятки Галичини. Матеріали п’ятої науково-дослідницької історико-краєзнавчої конференції. 12 листопада 2010. — Lviv: Львівський університет імені Івана Франка, 2011. — С. 188–198. / [с. 237]
290
[29] Він помер у 1955 році: Juliusz Makarewicz, народився 5 травня 1872 року, помер 20 квітня 1955 року. / [с. 238]
291
[30] Мій старий дім, монархія: Rot Joseph. The Bust of the Emperor, in Three Novellas. — Overlook Press, 2003. — P. 62. / [c. 243]
292
[31] Приблизно тоді ж він завершив: Rafael Lemkin and Tadeusz Kochanowski, Criminal Code of the Soviet Republics, in collaboration with Dr Ludwik Dworzad, Magister Zdziław Papierkowski, and Dr Roman Piotrowski, preface by Dr Juliusz Makarewicz (Seminarium of Criminal Law of University of Jan Kasimir in Lwów, 1926). / [c. 243]
293
[32] Судовий процес над Шварцбардом викликав нову сенсацію: John Cooper, Raphael Lemkin, 16. / [c. 244]
294
[33] сивобороді євреї: Slayer of Petlura Stirs Paris Court // New York Times. — 1927, 19 жовтня; Paris Jury Acquits Slayer of Petlura, Crowded Court Receives the Verdict with Cheers for France// New York Times. — 1927, 27 жовтня. / [c. 244]
295
[34] Вони не могли ані виправдати: Lemkin, Totally Unofficial, 21. / [c. 244]
296
[35] його «кар’єра» у судових установах Варшави: там само / [с. 245]
297
[36] Він видавав книжки, присвячені радянському кримінальному кодексу. Режим доступу: http://www.preventgenocide.org/lemkin/bibliography.htm. / [с. 245]
298
[37] Навесні 1933 року: Raphael Lemkin. Acts Constituting a General (Transnational) Danger Considered as Offences Against the Law of Nations. — 1933. Режим доступу: http://www.preventgenocide.org/lemkin/madridi933-english.htm. / [c. 245]
299
[38] «життя народів»: Vespasian Pella, report to the Third International Congress of Penal Law, Palermo, 1933, cited in Mark Lewis, The Birth of the New Justice: The Internationalization of Crime and Punishment, 1919–1950 (Oxford University Press, 2014), 188,