Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова - Філіп Сендс

377

[116] Чим раніше Лемкін поїде: Донован — Тейлору, меморандум, 24 вересня 1945, box 4, folder 106, Jackson Papers; Barrett, «Raphael Lemkin and «Genocide» at Nuremberg», 42. / [c. 287]

378

[117] Впертий «тип»: Вільям Джексон Роберту Джексону, 11 серпня 1947, box 2, folder 8, Jackson Papers; Barrett, «Raphael Lemkin and «Genocide» at Nuremberg», 53. / [c. 287]

379

[118] Йому також незрозумілим чином вдалося: On later objections in the United States, see Samantha Power, A Problem from Hell: America and the Age of Genocide, rev. edn (Flamingo, 2010), 64–70. / [c. 287]

380

[119] Британці теж були категорично проти: Telford Taylor, The Anatomy of the Nuremberg Trials (Alfred A. Knopf, 1993), 103; Barrett, ‘Raphael Lemkin and «Genocide» at Nuremberg’, 45. / [c. 288]

381

[120] не могли зрозуміти, що це слово означає: Phillips. Reminiscences of Sidney Alderman, 818; Barrett. Raphael Lemkin and «Genocide» at Nuremberg, 45. / [c. 288]

382

[121] знищення расових, етнічних чи релігійних груп: Обвинувальний акт, прийнятий 8 жовтня 1945 року, Судовий процес над головними воєнними злочинцями перед Міжнародним військовим трибуналом (Нюрнберг, 1947), 1:43. / [с. 289]

383

[122] Не дарма він тягав за собою по всьому світу валізи з документами: Note from US Army Dispensary, 5 October 1945, box 1, folder 13, Lemkin Collection, American Jewish Historical Society. / [c. 289]

384

[123] Я вніс геноцид: Lemkin, Totally Unofficial, 68; Barrett. Raphael Lemkin and «Genocide» at Nuremberg, 46. / [c. 289]

385

[1] Мілен Косман: Milein Cosman, художниця, народилася 1921 року у місті Гота, що у Німеччині, у 1939 році переїхала до Англії. / [с. 296]

386

[2] видатного музикознавця: Ганс Келлер, музикант і критик, народився 11 березня 1919 року у Відні, помер 6 листопада 1985 року у Лондоні. Про аншлюс і свій арешт Ганс Келлер розповідає у своїй книзі — Hans Keller, 1975 (1984 Minus 9) (Dennis Dobson, 1977), 38 et seq. / [c. 296]

387

[3] Інґе Тротт мала дев’яносто один рік: Inge Trott, громадська активістка, народилася 1920 року у Відні, померла 2014 року у Лондоні. / [с. 297]

388

[4] Пошук видав результат відразу: Alfred Seiler, From Hitler’s Death Camps to Stalin’s Gulags (Lulu, 2010). / [c. 302]

389

[5] Еміль зміг залишатися у Відні: там само, 126. / [с. 303]

390

[1] Громада має пріоритет: Ганс Франк, Міжнародна карна політика (доповідь рейхсміністра 21 серпня 1935 року на пленарному засіданні Akademie für Deutsches Recht (Академії німецького права), під час одинадцятого міжнародного Конгресу виправних установ і пенітенціарної служби). / [с. 311]

391

[2] Поки Франк чекав: Jackson Report, 18–41. / [с. 313]

392

[3] Після того, як його батьки розлучилися: Martyn Housden, Hans Frank: Lebensraum and the Holocaust (Palgrave Macmillan, 2003), 14. / [c. 314]

393

[4] Два роки по тому: там само, 23. / [с. 315]

394

[5] Завдяки своєму привілейованому становищу: там само, 36. / [с. 316]

395

[6] Через чотири місяці після приходу Гітлера до влади: Neue Freie Presse, 13 May 1933, 1; Germans Rebuked Arriving in Vienna // New York Times. — 1933, 14 травня. / [c. 316]

396

[7] Ці заходи були спрямовані конкретно проти євреїв: Housden, Hans Frank, 49. / [с. 318]

397

[8] Франк підлив масла у вогонь: «Germans Rebuked Arriving in Vienna». / [c. 318]

398

[9] відвідати могилу батьків: Austrians Rebuff Hitlerite Protest // New York Times. — 1933, 16 травня. — 1, 8. / [c. 318]

399

[10] наче перед тобою: Turmoil in Vienna as Factions Clash // New York Times. — 1933, 15 травня. — 1, 8. / [c. 318]

400

[11] Через тиждень після від’їзду Франка: Vienna Jews Fear Spread of Nazism // New York Times. — 1933, 22 травня. / [c. 319]

401

[12] Через рік Дольфус: Howard Sachar, The Assassination of Europe, 1918–1942: A Political History (University of Toronto Press, 2014), 208–210. / [c. 319]

402

[13] У серпні Франк головував: Proceedings of the Xlth International Penal and Penitentiary Congress Held in Berlin, August, 1935, ed. Sir Jan Simon van der Aa (Bureau of International Penal and Penitentiary Commission, 1937). / [c. 320]

403

[14] Суддя Еміль Раппапорт: Ганс Франк, Міжнародна карна політика, дод. 1 — списки учасників. / [с. 320]

404

[15] Кілька тижнів перед цим: Henri Donnedieu de Vabres, ‘La repression international des debts du droit des gens’, Nouvelle Revue de Droit International Prive 2 (1935) 7 (доповідь представлена перед Академією німецького права, Берлін, 27 лютого 1935). / [с. 321]

405

[16] повна рівність: Reck, Diary of a Man in Despair, 42. / [c. 321]

406

[17] Джофрі Бінг: Bing, Geoffrey. The International Penal and Penitentiary Congress, Berlin, 1935// Howard Journal. — 1935. — 4. — P. 195–98; ‘Nazis Annoyed: Outspoken Englishman’, Argus (Melbourne), 23 серпня 1935, 9. / [c. 322]

407

[18] Через чотири роки: Housden, Hans Frank, 78. / [c. 323]

408

[19] «бути під керівництвом генерал-губернатора»: Декрет фюрера і рейхсканцлера щодо управління окупованими польськими територіями, 12 жовтня 1939» розділ 3(2). / [с. 323]

409

[20] В одному з перших інтерв’ю: з жовтня 1939; William Shirer, The Rise and Fall of the Third Reich (Arrow, 1991), 944. / [c. 323]

410

[21] З 1 грудня усі євреї: Housden, Hans Frank, 126, цитати з щоденника Франка, 10 листопада 1939. / [с. 324]

411

[22] Від початку свого правління: Frank, Diary, extracts in Trial of the Major War Criminals, 29, and Stanislaw Piotrowski, Hans Frank’s