Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР - Вахтанг Теймуразович Кіпіані
1. Прізвище: Шевченко.
2. Ім’я: Олесь.
3. По батькові: Євгенович.
4. Дата народження: 22.02.1940 р.
5. Місце народження: м. Сквира Київської області.
6. Національність і громадянство: українець, гр-н СРСР.
7. Партійність: безпартійний.
8. Освіта: вища.
9. Рід занять: (прочерк)
10. Місце проживання: утримується в слідчому ізоляторі КДБ УРСР.
11. Паспорт: (прочерк)
12. В яких стосунках з обвинуваченим і потерпілим: (прочерк)
У відповідності з ч. IV ст. 167 КПК УРСР Шевченку О. Є. роз’яснені обов’язки свідка, передбачені ст. 70 КПК УРСР, і його попереджено про відповідальність за ст. 179 КК УРСР за відмову або ухилення від дачі показань і за ст. 178 ч. 2 КК УРСР за дачу завідомо неправдивих показань.
(підпис свідка)
/Шевченко/
На пропозицію дати показання по всіх відомих йому обставинах свідок показав:
З Василем Стусом мені ніколи не доводилось зустрічатися і бути з ним знайомим. Проте в 60-х роках, точніше 65–66 році, мені неодноразово доводилось чути це ім’я у середовищі літстудійців як сучасного українського поета. Потім у 1972 році я дізнався від когось, кого саме не пам’ятаю, що Василь Стус був засуджений до ув’язнення за антирадянську діяльність. Більшої інформації про цю особу я не мав. Наприкінці 1976 року я одержав від Надії Світличної з її ініціативи архів «табірної пошти», в якому серед інших документів був «Відкритий лист до Івана Дзюби» за підписом Василя Стуса. Десь в той же час я переписав цього листа, а отриманий оригінал знищив. Переписаний мною «Відкритий лист…» Василя Стуса зберігався у мене вдома для власного користування. Копію цього листа я виготовив власноручно тільки в одному примірнику і з моменту його отримання нікуди з моєї квартири не передавав і інших осіб з ним не знайомив. Оце, зрештою, і все, що мені відомо про Василя Стуса. Щодо проведення ним антирадянської діяльності мені нічого не відомо, як особисто, так і від будь-кого іншого.
Протокол допиту я прочитав, покази з моїх слів записані правильно. Доповнень до протоколу та виправлень не маю.
(підпис)
/Шевченко/
Старший слідчий Слідвідділу
КДБ Української РСР
капітан Бойцов
Том 4Копія
прим. 2Голові Державного комітету Ради міністрів Української РСР по телебаченню і радіомовленню
29 липня 80 р.
тов. Охмакевичу М. Ф.
м. Київ
В зв’язку з розслідуванням кримінальної справи відносно Стуса Василя Семеновича просимо перевірити та повідомити нас, чи використовувались з антирадянською метою в передачах зарубіжних радіостанцій матеріали політичного та художнього характеру, автором яких є Стус.
Якщо такі матеріали використовувались, просимо повідомити, якими саме радіостанціями велись такі передачі на протязі 1972–1980 років, на яких мовах та їх зміст.
Начальник Слідчого відділу КДБ Української РСР
полковник
В. Д. Туркин
Вірно: Старший слідчий Слідвідділу КДБ УРСР
майор Селюк
Віддрук. 2 прим.
1-й в адрес
2-й в справу
Виконав і друкував
без чернетки, Селюк
29.07.1980 р.
29. VII.80
Державний Комітет
Української РСР
по телебаченню і радіомовленню
(Держтелерадіо УРСР)
252001, м. Київ-1, Хрещатик, 26
01.08.80 № 505с
На № 6/551 від 29.07.80
Государственный Комитет
Украинской ССР
по телевидению и радиовещанию
(Гостелерадио УССР)
282001. г. Киев-1, Крещатик, 26
Примірник № 1Комітет Державної безпеки УРСР
Держтелерадіо УРСР надсилає текст передачі зарубіжної радіостанції «Радіо Свобода» від 27 лютого 1980 р. стосовно Стуса В. С.
Додаток: на 2-х аркушах, не таємно.
Заступник голови Держтелерадіо УРСР
І. П. Хропко
Надрук. 2 примірн.
№ І прим. — адресату
№ 2 прим. — до справи
Виконавець т. Єрмак
Надрукувала Павлова
б/ч
МК № 505с
01.07.80
Следотдел КГБ
при СМ УССР
6. VIII.1980 Вх. № 445
«Радіо «Свобода» (27.ІІ.80 року)«Відомий український поет, перекладач, літературний критик Василь Стус виступив із заявою в обороні свого репресованого товариша, правозахисника Миколи Горбаля, засудженого недавно до 5 років позбавлення волі. Поінформуємо вас про заяву Василя Стуса. Спочатку кілька слів про автора.
Василь Семенович Стус народився 8 січня 1938 року на Вінниччині. Він закінчив Донецький педагогічний інститут, був аспірантом Інституту літератури Академії наук УРСР. Заарештований він 13 січня 1972 року і засуджений 7 вересня того самого року Київським обласним судом за статтею 62 Кримінального кодексу УРСР до 5 років концентраційних таборів суворого режиму і 3 років заслання.
На Заході вийшли збірки поезій Василя Стуса «Зимові дерева» та