Соло бунтівного полковника. Вершина - Анатолій Іванович Сахно

Полковник дістав із шухляди товсту білу папку з рукописом недописаного роману Сашка Теслі «Хмари над Карпатами», узяв останніх кілька аркушів і поклав на стіл. Він їх уже читав. Ця оунівська агітаційна листівка, що, як і решта аналогічних документів, безсумнівно, була викрадена письменником з архіву СБУ, наче підсумовувала все те, про що йшлося в романі Теслі. Текст, який ледве читався, бо не лише надрукований на цигарковому папері, а ще й схожий на останню копію в закладці друкарської машинки, фокусував у собі ідейну перспективу роману: все те, що комуністична пропаганда впродовж десятиліть подавала, як здобуток і перемогу добра над злом, насправді виявилося грандіозним блефом, усесвітньою оманою, намаганням здобути перевагу у вічному двобої природних людських чеснот і їхніх ницих вчинків. Перевагу, яка, врешті-решт, стала пірровою у глобальному історичному прочитанні. Перемогли не ті, які залишилися жити, а ті, які покинули цей світ нескореними й гордими.

Наша батьківщина — Країна Рад — в небезпеці! Ззовні капіталістичний хижак гострить свої кігті, щоб в слушний момент роздерти СССР і перетворити нашу квітучу країну в капіталістичний смітник. Всередині невдоволений народ щораз більше висловлює свої ворожі для партії й уряду настрої. Селяни, незважаючи на світле майбутнє колгоспів, відмовляються від праці на колгоспному полі. Робітник, хоч і є власником заводів, саботує працю, і виробництво належно не зростає. Інтелігенція, заражена гнилими ідеями Європи, перестає ширити найпередовішу російську культуру, а проповідує занепадницькі ідеї. Неросійські народи перестають вже бачити свою мету у віддаванні своїх здібностей і багатств для свого «старшого брата», а починають ставити такі реакційні вимоги, як самостійність, воля, незалежність.

Бійці, офіцери, службовці мвд, мгб!

Ви завжди були надійною і найміцнішою опорою партії і Країни Рад! На вас і сьогодні лежить відповідальність за майбутнє СССР! Від вашої стійкості, від вашої відданості партії, тов. Сталіну залежить майбутнє большевизму. Тому всі на передову!

Ще дужче натискайте на селян! Забирайте у них останнє зерно, останню корову, бо це необхідно для розбудови партійної верхівки, поліційних органів СССР! Не зважайте на те, що вони гинуть мільйонами в голодні роки, бо вони і так не хочуть розуміти, що таке соціалізм. Навіть якщо ваші матері й сестри помирають голодною смертю, ви не звертайте на це уваги, бо в ім’я ідеї це необхідно. Тільки витиснувши з села останнє зерно, можна забезпечити вашим начальникам, вищим офіцерам високі платні й розкішне життя.

Від робітників вимагайте ще видатнішої праці, заставте їх на тисячі процентів виконувати норми, бо тільки за допомогою вашої промисловості тов. Сталін зможе завоювати цілий світ. Не оглядайтеся на їхні сльози, терпіння, бо Петро І також не оглядався на муки козаків, яких заставив будувати Петроград. Тільки заставляючи робітників працювати без передишки, можна створити вищим партійним чинникам справжнє заможне, веселе життя.

Ще пильніше слідкуйте, щоб інтелігент не мріяв про свободу думки, бо вона може розбити на тріски наш любимий СССР. Тільки підкорюючи інтелігенцію єдиній партійній лінії, ви забезпечите мешканцям Кремля спокійний сон.

Ні в якому разі не обов’язок партії дбати про добробут робітника, колгоспника, інтелігента, а, навпаки, робітник, колгоспник і інтелігент повинні віддати свої сили, а як необхідно, то й життя за добробут, славу ВКП(б) і в першу чергу — її вождя тов. Сталіна! Тільки таким шляхом може бути побудований комунізм!

Росіяни, які виконуєте найпочеснішу службу радянського громадянина в лавах мгб, мвд! Не піддавайтеся на підшіптування ворогів, які говорять вам, що над російським народом панують грузини: Сталін і Берія! Хоч і мільйони російських робітників, селян і інтелігентів загинуло у виправно-трудових таборах, хоч мільйони їх помирає по містах і селах сьогодні — ця жертва не є марною: мешканці Кремля живуть сьогодні в таких достатках, яких не знає жоден королівський двір, вищі партійні чиновники можуть сміло конкурувати з капіталістами. Вже недалекий цей час, коли всі вони доженуть і переженуть в достатках Америку!

Українці, що бороните цілісність СССР в рядах мгб, мвд! Пам’ятайте, що історія поклала на вас почесне завдання збудувати всесвітню кремлівську імперію. Віддайтесь цьому ідеалові всією душею, як віддавалися запорозькі козаки, будуючи Петроград, як віддавалися й віддаються ваші батьки, брати й сестри, будуючи біломорканали, кузбаси, освоюючи полярний Сибір. Віддайте Кремлю всі свої здібності, як віддали їх Гоголь, Короленко і віддають Тичина, Вишня і інші. Допомагайте вивозити з України пшеницю, вугілля й залізо. Вам цих багатств і так не треба, а тов. Сталін забезпечить собі за їхньою допомогою панування над цілим світом.

Білоруси, Прибалти, Кавказці, народи Середньої Азії, що виконуєте свій обов’язок перед Батьківщиною в лавах МГБ, МВД! Віддайте скарби ваших земель тов. Сталіну. Він їх використає найбільш доцільно для блага партії і мешканців Кремля. Забудьте про ваше велике минуле, а працюйте виключно для слави найпередовішої нації світу — російської. Нехай вас не засмучує, що батько росіян поглядає на вас з погордою: виконуйте правильно свій обов’язок молодшого брата на вічну славу Росії, Івана Грозного, Петра І, Сталіна.

Бійці, офіцери, службовці МГБ, МВД! Зі все більшим завзяттям винищуйте українських повстанців і революціонерів інших народів, бо це вони несуть народам свободу й добробут, вони хочуть знищити партію, і в першу чергу її верхівку. Вони тиснуть на ваших вищих офіцерів, що так щиросердно піклуються про вас, що недоїдають, недосипають, ходять в подраному одязі, щоб тільки полегшити вашу долю. Не забувайте про свої обов’язки, а ходіть в темні дощові ночі на засідки, віддавайте своє життя за ваші вищі чини, які в погоні за ворогами народу вже вибиваються із сил.

Не щадіть населення, яке вам наказують вивозити в Сибір. Не слухайте плачу дітей, стариків, жінок, бо на Сибіру потрібна робоча сила,