Українська література » » Соло бунтівного полковника. Вершина - Анатолій Іванович Сахно

Соло бунтівного полковника. Вершина - Анатолій Іванович Сахно

Читаємо онлайн Соло бунтівного полковника. Вершина - Анатолій Іванович Сахно
світло, — вона підвелася, підійшла до вікна, зсунула фіранки, навпомацки знайшла лампу, чиркнула сірником. Коли скло нагрілося, Аня викрутила більше гніт і тільки тепер помітила, що на підлозі під стільцем, на якому сидів Крук, розпливлася чимала червона пляма.

— Тебе поранено?!

— Тихіше, — спокійно сказав Крук. — Мабуть, трішки зачепило. — Він поволі підвівся, почав знімати піджак, під яким виявився якийсь широкий матер’яний пояс. Хлопець розв’язав десь спереду на животі поворозки, і пояс упав на підлогу. Тепер Аня побачила невеличкий отвір на ньому.

— А ти знаєш, Ганно, це він мене врятував. Щоправда, здається, зіпсувалося все моє добро.

— Яке ще там добро, — сплеснула руками Аня. — Роздягайся, треба подивитися на рану, промити, залити спиртом.

— Звідки знаєш, що треба робити? — Крук уже слухняно почав знімати сорочку, яка на попереку промокла від крові.

— Проходили в училищі, — дівчина вже дістала з-під ліжка металевий тазик, налила в нього з відра воду.

— Підійди ближче.

За півгодини Крук лежав перебинтований у ліжку, а дівчина закінчувала прати зіпсований кулею й забруднений кров’ю одяг. Рана виявилася неглибокою. Куля ледве пробила шкіру, і, наче нехотя, застряла в м’язах. Аня могла б її чимось дістати, але побоялася зараження, та й Крук сказав, що у них там десь є лікар, який ту бісову кулю витягне на світ божий у момент.

Перед тим, як влягтися, Крук розгорнув пояса, дістав звідти аркуш паперу й поклав його на стіл.

— Видно, доведеться все-таки мені в тебе ночувати. Завтра зранку піду. Якщо маєш бажання, прочитай, через що мене сьогодні мало не позбавили життя.

І от, коли Крук зімкнув очі, Аня взяла аркуш, у якому саме посередині зяяв отвір, і стала читати.


З хати до хати, з рук до рук! Воля народам!

Воля людині!

За Українську Самостійну

Соборну державу!

Українські селяни!


Сталін і його партійна зграя, щоб Вас ще більше поневолити, надумали насильно надіти на Вас колгоспне ярмо. До того вживатимуть усіх засобів брехні, обману, насилля й терору.

Що ж це таке — сталінсько-большевицькі колгоспи?

Хай на це питання дасть Вам відповідь жахливе життя селян— колгоспників України, їх безупинна боротьба проти «колгоспної каторги», нечуваний в світі голод в Україні в 1932-33 рр., що приніс мільйони жертв, та, врешті, голод 1946-47 рр., який змушував українських селян-колгоспників мандрувати сотні кілометрів на захід за братньою допомогою — хлібом.

Сталінсько-большевицькі колгоспи — це найганебніший під сонцем визиск праці українського селянина, це грабіж його прадідівської землі і хліба, це підлий засіб винищування українського народу. А «щасливе колгоспне життя», про яке горлають Вам сталінські підбрехувачі, це злидні, голод, холод, нужда, це каторжна праця від ночі до ночі, без свята і відпочинку, що вимотує жили та висмоктує останки сил з людини, це колоніальне рабство.

В колгоспнім ярмі працюватимете біля хліба, а буде Вам його завжди бракувати, бо саме сталінсько-большевицькі грабіжники за посередництва колгоспів пограбують у Вас останні пригорщі зерна, залишаючи Вас і Ваших дітей на поталу голодної смерті. І коли Ви будете пухнути з голоду, тоді галапаси-дармоїди пухнутимуть з обжерства і ще в той важкий для Вас час висилатимуть за кордон відібране у Вас зерно в цілях своєї імперіалістичної політики. А за те, що Ви голодні піднімете з колгоспного лану кілька колосків, каратимуть Вас роками тюрми.

І зараз Сталін і його партійні грабіжники хочуть відібрати у Вас Вашу прадідівську землю, Ваш хліб, а Вас самих, загнавши в колгоспне ярмо, обернуть в своїх рабів — новітніх невільників.

Чи ж за те Ваші прадіди кривавилися в боротьбі за волю народу проти гніту і сваволі панів-поміщиків? Чи ж за те проливали свою кров наші батьки в 1917–1921 рр.? Чи ж за те зараз веде український народ священну збройну боротьбу в повстанських лавах проти гніту і неволі сталінського СССР, щоби на Вашому кривавому поті і важкому труді наживалися народні п’явки, новітні поміщики — сталінсько-большевицькі паразити-дармоїди?

Ні! Вас, українських селян, уже не обдурити сталінсько— большевицьким поневолювачам. Ви вже розкрили їхнє нахабне, підле, загарбницьке обличчя.

Але знайте, що тільки рішучим спротивом проти сталінсько-большевицьких грабіжників врятуєтеся від колгоспного лиха. Тому допомагайте підпільно-революційній боротьбі українського визвольного руху проти тюрми народів СССР! Приєднуйтеся до неї! Бо тільки завдяки цій боротьбі Ви ще не живете в колгоспному ярмі!

Українські селяни! Не дайтеся в жодний спосіб затягнути в колгоспну каторгу! Не вірте партійним побрехувачам! Не бійтеся погроз сталінських гайдуків! Женіть геть зі всіх

сіл організаторів колгоспів! Бийте нахабно-брехливих сталінських собак!

ГЕТЬ СТАЛІНСЬКО-БОЛЬШЕВИЦЬКИХ ГРАБІЖНИКІВ І ЇХНІ КОЛГОСПИ З УКРАЇНИ!

ХАЙ ЖИВЕ РЕВОЛЮЦІЙНА БОРОТЬБА УКРАЇНСЬКИХ СЕЛЯН, РОБІТНИКІВ І ІНТЕЛІГЕНЦІЇ!

ЗА УКРАЇНСЬКУ САМОСТІЙНУ СОБОРНУ ДЕРЖАВУ!

ХАЙ ЖИВЕ ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (ОУН)!

ХАЙ ЖИВЕ УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЙНА ЗБРОЙНА СИЛА — УПА!

ХАЙ ЖИВЕ ВІЛЬНА ПРАЦЯ ВІЛЬНОГО І ЗАМОЖНОГО УКРАЇНСЬКОГО СЕЛЯНИНА В САМОСТІЙНІЙ УКРАЇНІ!

УКРАЇНСЬКІ РЕВОЛЮЦІОНЕРИ!


«Колгоспне ярмо», «Сталін і його партійні грабіжники», «сталінсько-большевицькі паразити-дармоїди»… Аня оніміло дивилася на листівку, не бачачи літер, не усвідомлюючи до кінця її змісту. Крук повернувся на другий бік, щось пробуркотів, але не прокинувся. Дівчина поклала аркуш

Відгуки про книгу Соло бунтівного полковника. Вершина - Анатолій Іванович Сахно (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: