Українська література » » Соло бунтівного полковника. Вершина - Анатолій Іванович Сахно

Соло бунтівного полковника. Вершина - Анатолій Іванович Сахно

Читаємо онлайн Соло бунтівного полковника. Вершина - Анатолій Іванович Сахно
співає людина похилого віку! Щоправда, який з Магомаєва старик? Але ж голос… Не те! Тепер зрозуміло, чому так рано пішов зі сцени найпопулярніший співак Радянського Союзу. Богданові так шкода свого кумира. Слова наче випльовує. Хриплинка курця. Музичний супровід, як і раніше, потужний: оркестр, скрипки, литаври. А Магомаєв — не той. Краще б він цього ніколи не чув, цих «Путников в ночи». Англійською. Хай би Магомаєв залишився той, зі своєю Мелодией» чи «Сердцем на снегу»…

І раптом… Богдан Данилович чекав чого завгодно, але те, що він побачив, його вразило. Перед ним стояв Сашко Тесля. Ні, це був не він. Це була жалюгідна його подоба.

8

«Оце так кульбіти долі! З учительки Аня обернулася на партійну функціонерку. Хоча сама в партію ще не вступила. Та й мала великий сумнів, що в найближчій перспективі стане партійною. А вже пропонували. Заввідділу освіти після першої пропагандивної акції, де Аня, наче тренуючись перед колегами, розповіла про свою участь у героїчній акції зі знищення ворогів радянської влади, сказав: «Активна комсомолка, яка не злякалася націоналістичних недобитків, гідна бути членом нашої славної сталінської комуністичної партії».

Може, той перший виступ здався начальству не зовсім переконливим. А можливо, і не лише йому. Бо поки що той виступ був і останнім. Аня в душі тішилася з того, що її ось уже майже місяць не чіпають. Сидить вона собі в невеличкій кімнатці, передруковує на машинці якісь пропагандистські матеріали, зазвичай навіть не вникаючи в їхню суть. Це були здебільшого якісь листівки, звернення, заклики, які публікувалися чи друкувалися раніше, але за браком необхідної друкарської бази тепер розмножувалися в такий спосіб.

Ось і зараз Аня вкотре заклала кілька аркушів тонкого паперу впереміш із копирками, щоб знову і знову передруковувати звернення радянського уряду до тих, хто пішов у ліси, щоб боротися проти, як кажуть місцеві жителі, совітів. Але цього разу речення, надруковані на великому, як рушник, аркуші, змушували її не лише замислитися над змістом, а й оцінити автора заклику, що від імені влади талановитим запальним словом сіяв у душі сум’яття, а може, і переоцінку подій у тому краї, куди доля закинула цю молоду східнячку.


ДО УЧАСНИКІВ ТАК ЗВАНИХ «УПА» ТА «ОУН»

Наближається день остаточного розгрому гітлерівської Німеччини. Народ України разом з усіма братніми радянськими народами нещадно винищує гітлерівські орди, що хотіли уярмити нашу Батьківщину. Українці, росіяни, грузини, казахи йдуть у лавах героїчної Червоної Армії далі й далі на захід, визволяючи всю українську землю з німецької неволі. Близький той день, коли могутні удари Червоної Армії зі сходу зіллються з ударами наших союзників, Англії та Америки, з півдня та заходу по гітлерівській Німеччині. Гітлерові немає рятунку. Невблаганно і швидко наближається загибель проклятого всіма народами гітлеризму. Настає час справедливої відплати німецьким розбійникам і катам за їхні злочини. Цілком розплатяться вони і за кожну краплину крові, пролиту українським народом, за все лихо і нещастя, якого завдали вони нашій матері-Україні, за знущання й уярмлення наших людей, за грабунок наших багатств, нашого добра.

Український народ разом зі своїм братом — великим російським народом, разом зі всіма народами Радянського Союзу являє собою нездоланну силу, яка перемагає і незабаром остаточно переможе гітлеризм.

Щоб послабити цю силу і розхитати єдність українського народу в його героїчній боротьбі з німецькими загарбниками, щоб запалити на Україні міжусобну, братовбивчу війну, і німецькі загарбники почали плести хитрі тенета обману й провокацій в західних областях України, намагаючись затягти в них і декого з українців, нацькувати українців на українців, українців на росіян, українців на поляків.

В цих підлих намаганнях їм допомагають їхні підлі прислужники, українсько-німецькі націоналісти.

В світлі дні 1939 року, коли Червона Армія, йдучи назустріч віковічним прагненням і сподіванням нашого народу возз’єднатися в єдиній українській державі, визволила братів і сестер західних областей України з-під влади польських магнатів і панів, українсько-німецькі націоналісти з наказу Гітлера шкодили, стріляли в спини передових синів і дочок нашого народу, всіма засобами заважали будувати щасливе і вільне життя.

Це вони, гітлерівські підлабузники, захлинаючись від радості, що німецько-розбійничі орди вдерлися в Радянську Україну, видавали і разом з німецькими катами знищували наших людей, плюндрували наш рідний край; це вони верещали про «німців-визволителів», про «визволителя-Гітлера», який спустошив і кров’ю залив нашу Радянську землю.

Це вони, німецькі запроданці, разом з німецькою армією прийшли з Берліна на Україну для того, щоб владарювати й гнобити український народ.

Це вони, мерзенні зрадники, своїми руками допомагали і допомагають Гітлерові вішати, мучити, гнати в неволю наших людей, палити й руйнувати наші міста і села, грабувати наше добро.

Відчуваючи наближення неминучого розгрому і знищення гітлерівських банд розбійників, неминучу жорстоку розплату за вчинені злочини, українсько-німецькі націоналісти — бандери, мельники, рубани, бульби — вирішили стати на новий шлях обдурювання наших людей. Під гаслом боротьби за визволення України від ворогів українського народу вони створюють свої озброєні загони, так звані «українську повстанську армію» і «українську народно-революційну армію» і спрямовують їхні удари не проти гітлерівських кривавих катів, що руйнують наш рідний край, знищують наших людей, а проти славної Червоної Армії, проти героїчних синів і дочок нашого народу — радянських партизанів, які нещадно громлять німецько-фашистських загарбників і жорстоко відплачують їм за кров і страждання нашого народу, за зруйнований рідний край.

Ми звертаємося до вас, синів і дочок українського народу, які потрапили до цих так званих «УПА» та «ОУН» лише тому, що хотіли боротися проти гнобителів і катів України — німецьких загарбників, — схаменіться!

Хіба ви не бачите, що вас обдурили ваші ватажки, гітлерівські прихвосні — бандери, мельники, рубани, бульби.

Хіба вам

Відгуки про книгу Соло бунтівного полковника. Вершина - Анатолій Іванович Сахно (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: